Постанова № 76237793, 04.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2018 року

справа № П/811/620/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби Україні

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (суддя – Черниш О.А.) у справі №П/811/620/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хюррем» до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Хюррем» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування №8 від 27.11.2017р. в ЄРПН датою його фактичного отримання 07.12.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Хюррем" складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 до податкової накладної від 29.08.2017 року №18, який 07.12.2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для складання позивачем цього розрахунку коригування стало часткове повернення товару (будівельних матеріалів) від ТОВ "Адамант – Постач", раніше поставлених позивачем за договором поставки №000047 від 01.02.2017 року. Згідно з квитанцією від 07.12.2017 року розрахунок коригування було прийнято, а реєстрацію зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України. Позивач направив на адресу відповідача повідомлення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій, однак рішенням комісії ДФС України №427179/38852547 від 15.12.2017 року у реєстрації розрахунку коригування відмовлено. Позивач вказував на те, що відповідач безпідставно зупинив реєстрацію цього розрахунку коригування та прийняв рішення, не врахувавши подані пояснення та документи.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи, судом першої інстанції, зокрема, зроблено наступні висновки. Так, по-перше: суд вказав на те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов’язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567. З цього приводу, в контексті спірних правовідносин, суд першої інстанції вказав на те, що контролюючим органом не було доведено наявності підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування, оскільки визначений відповідачем у Квитанції №1 вид критеріїв ризиків не відповідає фактичним підставам для подання позивачем розрахунку коригування

до податкової накладної. По-друге: можливість надання платником податку вичерпного переліку документів, на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеню ризиків Наказу №567. З цих підстав, суд вказав на те, що відповідачем у Квитанції №1 не було визначено конкретного переліку документів, які необхідно подати позивачу для вирішення питання щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що контролюючим органом було прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування з формулюванням - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН. З цього приводу, суд першої інстанції вказав на те, що таке рішення є не обгрунтованим, оскільки у ньому не відображено які із наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Не погодившись з рішенням суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданого позивачем розрахунку коригування було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам та запропоновано позивачу надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, то комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ТОВ "Хюррем" зареєстроване з 15.11.2013 року як юридична особа, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку платників податків в Новоукраїнській ОДПІ ГУ ДФС (Маловисківське відділення). (а.с. 13, 15, 29)

Між ТОВ "Хюррем" та ТОВ "Адамант - Постач" укладено договір поставки №ДГ-0000047 від 01.02.2017 року, за умовами якого позивач як постачальник повинен на умовах продажу поставити, а покупець ТОВ "Адамант - Постач" прийняти та оплатити будівельні матеріали. (а.с. 37-38).

На виконання умов цього договору позивач поставив ТОВ "Адамант - Постач" будівельні матеріали вартістю 363 665,56 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000071 від 29.08.2017 року (а.с. 40).

На дату виникнення податкових зобов’язань за фактом відвантаження товару позивач склав податкову накладну №18 від 29.08.2017 року на загальну суму 363665,56 грн., у т.ч. ПДВ – 60610,93 грн., яка 30.08.2017 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31, 32).

У листопаді 2017 року ТОВ "Адамант - Постач" повернуло позивачу частину поставленого товару на загальну суму 212 111, 56 грн., у т.ч. ПДВ – 35351, 93 грн., за накладною №27 від 27.11.2017 року (а.с. 42).

У зв’язку з поверненням товару позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 27.11.2017 року до податкової накладної №18 від 29.08.2017 року, про зменшення суми компенсації вартості товарів та зменшення суми податкового зобов’язання з ПДВ на 35 351,93 грн., який 07.12.2017 року в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку направлений на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 33, 34).

За результатами обробки цього розрахунку коригування автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України 07.12.2017 року постачальнику та отримувачу товару надіслано квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідно до п.201.16.1 ст.201 ПК України з тієї причини, що розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.3 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 34.) .

Отримавши цю квитанцію, позивач 08.12.2017 року направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій за цією податковою накладною та розрахунком коригування (а.с.35 - 43).

Між тим, 15.12.2017 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №427179/38852547 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року (а.с. 44) .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Пунктом 74.2 статті 74 ПК України визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних далі – ЄРПН) забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики – п.74.3 ст.74 ПК України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” №1246 від 29.12.2010р.(далі – Порядок №1246) податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту); чинності цифрового електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складання та реєстрації таких ПН/РК; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 в 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН/РК, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами; відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України згідно яких реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає ( в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а)порядковий номер та дата складення ПН/РК; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З огляду на вищенаведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов’язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Згідно з квитанцією про зупинення реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року, складеного ТОВ "Хюррем", підставою для зупинення його реєстрації фіскальний орган вказав на відповідність розрахунку коригування умовам, зазначеним у пп.3 п.6 Критеріїв.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким висновком контролюючого органу, оскільки зазначений у пп.3 п.6 Критеріїв, застосовується до розрахунку коригування, яким передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг, зазначених у податковій накладній. Зокрема, ідеться про зміну ціни товарів, зазначеної у податковій накладній, але не про зміну компенсації вартості товарів, що має місце при їх поверненні.

У спірному випадку розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року складений позивачем до податкової накладної №18 від 29.08.2017 року, яка виписана на ТОВ "Адамант-Постач", у зв’язку з поверненням останнім товару позивачу, а не у зв’язку з переглядом ціни чи виправленням помилок у номенклатурі товарів, тому ні ціна постачання товарів, ні номенклатура, які вказані у податковій накладній №18 від 29.08.2017 року, у розрахунку коригування №8 від 28.11.2017 року не змінилися.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що розрахунок коригування №8 від 27.11.2017 року складений позивачем на зменшення суми податкового зобов’язання у зв’язку зі зміною (зменшенням) кількості товару, що повернутий, а не у зв’язку зі зміною його вартості (графи 9,10) чи номенклатури, що свідчить про неправомірність визначення контролюючим органом такої підстави для зупинення реєстрації як пп.3 п.6 Критеріїв.

Правильним є і висновок суду першої інстанції про те, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів, на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у розмірі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договору, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договору, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантажування продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або/законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, із аналізу даних норм законодавства суд першої інстанції вірно вказав на те, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування не вказано які конкретно документи, які б були б достатніми для його реєстрації, позивачу слід додатково надати. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на який відповідач посилався у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, взагалі не містить переліку документів для критерію, зазначеного у підпункті 3 пункту 6 Критеріїв.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем у порядку, визначеному п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, були надані письмові пояснення та копії документів, що підтверджують продаж товару за договором купівлі-продажу, які були отримані відповідачем.

Разом з тим, контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН вказаної вище податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

У відповідності до підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Цією постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції правильно вказав на те, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Оскільки, в оскарженому рішенні ДФС не було зазначено конкретних підстав для його прийняття, не зазначено які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд першої інстанції правильно вказав на те, що таке рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обгрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскарженого рішення відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі №П/811/620/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 04.09.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк