Постанова № 76237792, 05.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2018 року справа № 808/337/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.,

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, суддя Бойченко Ю. П., повний текст рішення складено 26.03.2018,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення, передбаченого частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 86,25%, починаючи з 13.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, то для неї передбачений загальний пенсійний вік 55 років, які позивачу виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, з заявою про призначення пенсії вона звернулася лише в березні 2017 року. Оскільки позивач виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, то розмір її пенсії підлягає підвищенню на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку. 27.12.2017 вона звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, проте, відповідачем протиправно та необґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення, передбаченого частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 01.01.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить змінити оскаржувану постанову в частині строку задоволення позовних вимог та задовольнити позовні вимоги з 13.03.2017 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що з заявою встановленої форми про призначення пенсії за віком позивач звернулась 13.03.2017 року, проте пенсію за віком було призначено з розрахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. З метою захисту своїх прав позивач оскаржила такі дії відповідача до суду. За результатом такого звернення постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2017 року по справі № 337/1410/17, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, адміністративний позов задоволено. У грудні 2017 року відповідачем було розраховано з правильними показниками середньої заробітної плати, але відповідач не застосував при розрахунку пенсії частину 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, чим знову порушив право позивача на отримання пенсії у збільшеному розмірі, про що позивач дізналася лише в грудні 2017 року, після чого одразу звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою. Однак, з урахуванням статті 121 КАС України, позовні вимоги підлягають задоволенню саме з дати призначення пенсії за віком - з 13.03.2017 року, оскільки саме з цього моменту Управлінням було порушено права позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що частиною 2 статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач отримує пенсію за віком, призначену їй ще з 13.08.2007 року. Саме з цієї дати їй було відомо про не нарахування спірного підвищення. Крім того, вона мала можливість у будь-який час звернутися до об'єднаного управління з заявою про надання розрахунку її пенсії, однак до 27.12.2017 року не зверталась. У адміністративному позові, який було подано позивачем у 2017 році (справа № 337/1410/17), вона просила суд зобов'язати управління здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Позовні вимоги про нарахування підвищення за більш пізній вихід на пенсію вона не заявляла. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року по даній справі прийнята з урахуванням строків звернення до суду, встановлених КАС України. З позовом до суду про призначення та виплату підвищення за більш пізній вихід на пенсію вона звернулась лише 31.05.2018 року (дата підписання позову). Тож для нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення згідно з частиною 1 статті 29 Закону № 1058 за більш пізній вихід на пенсію, як того вимагає позивач у відповідача відсутні правові підстави у відповідності до вимог чинного законодавства про пенсійне забезпечення.

Посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народилась 12 серпня 1952 року.

З 13.08.2007 позивачу на підставі особистої заяви призначено пенсію за віком (протокол від 06.09.2007 №1159).

З 15.08.2007 позивача переведено на пенсію наукового працівника, відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (розпорядження від 04.09.2007 №1159).

Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжила працювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 55 років.

На підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2017 року у справі № 337/1410/17(2-а/337/127/2017), залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.

27.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме, застосування підвищення розміру пенсії на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя листом від 11.01.2018 № 2/С-9 повідомило позивача про відсутність у неї права на підвищення пенсії, яке передбачене статтею 29 Закону, оскільки з 13.08.2007 їй вже призначалася пенсія за віком.

Не погоджуючись з відмовою ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

За приписами частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У поданій до суду апеляційній скарзі позивача оскаржується питання щодо строку, з якого позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

За приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», спеціальним Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, встановлено строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Матеріалами справи підтверджено, що із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась до Правобережного ОУПФУ м. Запоріжжя 27.12.2017.

За викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з 01.01.2018 року.

Доводи позивача стосовно наявності у неї права на відповідний перерахунок з 13.03.2017 року, спростовується наявними у справі доказами, відповідно до яких у межах справи № 337/1410/17 (2-а/337/127/2017), за результатом розгляду якої позивачу перераховано пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014, 2015, 2016), починаючи з 13.03.2017 року, з урахуванням різниці, що була виплачена.

Із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась до Правобережного ОУПФУ м. Запоріжжя 27.12.2017.

З урахуванням приписів частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на предмет спору у справі № 337/1410/17 (2-а/337/127/2017), колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог з 13.03.2017 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком необхідно здійснити з 01.01.2018.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - без змін

Постанова набирає законної сили з 21.06.2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров