Постанова № 76236644, 05.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1757/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р.

( суддя: Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 22.06.2018 р. ) у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

м. Київ

до Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго"

Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради",

смт. Покровське

про стягнення 50 775 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" 50 775 грн. 47 коп., що складає 35 843 грн. 25 коп. - пені, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати за природний газ за договором від 22.11.2013 р. № 475/14-БО-3 купівлі- родажу природного газу, 10 042 грн. 27 коп. - інфляційних втрат та 4 889 грн. 95 коп. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/1757/18 в задоволенні позову відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що на момент звернення до суду з даним позовом (у Позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з Відповідача пені, інфляційних нарахувань та річних, оскільки заборгованість за поставлений природний газ погашена останнім в повному обсязі станом на 27.02.2015 р., тобто до набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", дія якого поширюється на відносини між позивачем та відповідачем.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/1757/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що оскаржуване рішення винесене господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що виходячи з аналізу положень ст. ст. 1-3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», учасниками процедури врегулюванні заборгованості (що включає у себе у тому числі і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Оскільки на даний час Відповідач не включений до реєстру, списання заборгованості є неправомірним, а відмова у позові є неогрунтованою.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Широбоковой Л.П., Орєшкіной Е.В.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/1757/18, в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.09.2018 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв’язку з перебуванням у відпустці суддів Широбоковой Л.П., Орєшкіной Е.В.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав відзив на апеляційну скаргу оформлений належним чином, оскільки відзив який надійшов до апеляційного суду взагалі не підписаний, а отже не враховується судом при розгляді апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності відзиву за наявними матеріалами справи.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Позивача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( Продавець ) та Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Покровкатеплоенерго", яке перейменовано у Дочірнє підприємство "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" ( відповідно до додаткової угоди від 11.04.2014 р. № 2) ( Покупець ) було укладено Договір № 475/14-БО-3 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (надалі – споживачам покупця) ( п. 1.2 Договору ).

П. 2.1 Договору встановлено, що Продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 2000,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів ( тис. куб. м. ): у січні 480,000 тис. куб. м., у лютому 320,000 тис. куб. м., у березні 240,000 тис. куб. м., що разом за І квартал – 1 040,000 тис. куб. м.; - у квітні 100,000 тис. куб. м., у травні - 0, 000 тис. куб. м., у червні - 0,000 тис. куб. м., що разом ІІ квартал – 100,000 тис. куб. м.; у липні - 0, 000 тис. куб. м., у серпні - 0,000 тис. куб. м., у вересні - 0,000 тис. куб. м., що разом – 0,000 тис. куб. м.; у жовтні - 110,000 тис. куб. м., у листопаді 300,000 тис. куб. м. та у грудні 450,000 тис. куб. м., що разом ІV кварталі – 860,000 тис. куб. м.

Згідно із п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4 Договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2 %; податок на додану вартість за ставкою – 17 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 295,60 грн., крім того ПДВ – 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ – 345,85 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн.

В подальшому у зв’язку зі зміною вартості газу сторонами згідно додаткових угод від 20.01.2014 р. № 1, від 30.04.2014 р. № 3, від 21.05.2014 р. № 4, від 13.06.2014 р. № 5, від 10.09.2014 р. № 6, від 12.11.2014 р. № 7, від 12.12.2014 р. № 8 до пункту 5.2 Договору вносилися, зокрема, наступні зміни щодо ціни газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання: з 01.01.2014 р. – до сплати за 1000 куб.м. – 2 783 грн. 96 коп., крім того ПДВ 20% - 556 грн. 79 коп., всього з ПДВ 3 340 грн. 75 коп. (а. с. 22); з 01.04.2014 р. – до сплати за 1000 куб.м - 4 387 грн. 40 коп., крім того ПДВ 20% - 877 грн. 48 коп., всього з ПДВ 5 264 грн. 88 коп. ( а.с. 24); з 01.05.2014 р. – до сплати за 1000 куб. м. – 5 173 грн. 48 коп., крім того ПДВ 20 % - 1 034 грн. 70 коп., всього з ПДВ 6 208 грн. 18 коп. ( а. с. 25 ); з 01.06.2014 р. – до сплати за 1 000 куб. м. – 5 185 грн. 18 коп., крім того ПДВ 20 % - 1 037 грн. 04 коп., всього з ПДВ 6 222 грн. 22 коп. ( а. с. 26 ); з 01.09.2014 р. – до сплати за 1000 куб.м. – 5 338 грн. 18 коп., крім того ПДВ 20 % - 1 067 грн. 64 коп., всього з ПДВ 6 405 грн. 82 коп. ( а. с. 27 ); з 01.11.2014р. – до сплати за 1000 куб.м. – 5 568 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 1 113 грн. 74 коп., всього з ПДВ 6 682 грн. 44 коп. (а.с.28); з 01.12.2014р. – до сплати за 1000 куб.м. – 6 384 грн. 70 коп., крім того ПДВ 20% - 1 276 грн. 94 коп., всього з ПДВ 7 661 грн. 64 коп. (а.с.29).

Як встановлено судом першої інстанції на виконання умов Договору у період з січня 2014 року по грудень 2014 року Позивачем було здійснено постачання Відповідачу газу на загальну суму 3 580 931 грн. 48 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств ( а. с. 30-36 ).

У п. 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Отже, Покупець повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 14.02.2014 р. (включно), до 14.03.2014 р. (включно), до 14.04.2014 р. (включно), до 14.05.2014 р. (включно), до 14.11.2014 р. (включно), до 14.12.2014 р. (включно), до 14.01.2015 р. (включно).

Відповідно до наданого розрахунку ( а. с. 12-15 ) та операціях по підприємству Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", останнє за поставлений газ розрахувалося повністю, проте з порушенням строків, установлених Договором ( а. с. 37 ).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-0дарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за загальний період з 15.02.2014 р. по 26.02.2015 р. у розмірі 35 843 грн. 25 коп.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення Відповідачем виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано інфляційних за загальний період з травня 2014 року по жовтень 2014 року у загальному розмірі 10 042 грн. 27 коп. та річних за загальний період з 15.02.2014 р. по 26.02.2015 р. у розмірі 4 889 грн. 95 коп.

30.11.2016 р. набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р., яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є: кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 01.01.2016 р.

За змістом статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначено дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із зазначеним Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016 р.

Водночас ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" окремо урегульовано списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення; крім того, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, наведеною нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Відповідно, виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до реєстру, оскільки за змістом Закону до реєстру включаються та процедурі врегулювання заборгованості підлягають не погашені суми боргу перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 р. у справі № 920/1060/16, від 02.05.2018 р. у справі № 914/102/17, від 24.04.2018 р. у справі 3 914/3118/16, від 07.02.2018 р. у справі № 927/1152/16, від 23.01.2018 р. у справі № 904/3131/15.

Ураховуючи викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" 35 843 грн. 25 коп. - пені, 10 042 грн. 27 коп. - інфляційних втрат та 4 889 грн. 95 коп. - 3% річних, з огляду на сплату ним заборгованості за природний газ станом на 27.02.2015 р. ( до набрання чинності 30.11.2016 р. Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"), а отже і поширення на ці вимоги дії статті 7 зазначеного Закону.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 20.06.2018 р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/1757/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/1757/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв’язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд