Постанова № 76234953, 04.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/937/18

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Л.Н. Місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 19.05.2016 року в сумі 30000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів» згідно з договором № 980-052-000221327 від 14.04.2016 року на рахунок № НОМЕР_2; визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 30000,00 грн.; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» включити дані про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та про рахунок № НОМЕР_2 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 30000,00грн. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 30000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 29 травня 2018 року з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач не є вкладником, тому кошти зараховані на його рахунок не підлягають виплаті. Вкладом являються кошти залучені банком, а не фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця.

ОСОБА_3 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2015 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 980-052-000076612 «Супердохідний тиждень+» строком до 14.10.2015 року, та договір банківського рахунку «Поточний для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-052-000000325, відповідно до якого позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

По закінченню вказаних договорів, 16.10.2015 року між позивачем та «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Супердохідний тиждень» + (вільний) № 980-052-000138570 строком до 13.04.2016 року, відкрито рахунок № НОМЕР_3 та позивачем покладено через касу банку на поточний рахунок 30000,00 гривень.

Відповідно до підпункту 12 п. 2 договору № 980-052-000138570 встановлена автоматична пролонгація договору вкладу.

П 2.2.Договору передбачено, що автоматичне продовження (пролонгація) договору здійснюється тільки один раз за умови, якщо це передбачено пп.12 п. 2.1.Договору та, якщо вкладник не ініціював відміну автоматичної пролонгації договору до дати закінчення строку вкладу.

Таким чином, позивач набув прав вкладника з 16.10.2015 року.

По закінченню строку дії договору - 13.04.2016 року позивач не ініціював відміну автоматичної пролонгації договору, тому строк дії договору продовжено ще на 180 днів.

14.04.2016 року, між ОСОБА_3 та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» було укладено Договір №980-052- 000221327.

Згідно п. 1.1. Договору ОСОБА_3 передає ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п.1.2. Договору визначено, що ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» приймає від ОСОБА_3 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 30000 гривень (тридцять тисяч гривень); строк користування коштами - не більше186 днів; ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» повертає Позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський», код Банку 380935.

19 травня 2016 року ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» було повернуто на поточний рахунок ОСОБА_3 суму її вкладу в розмірі 30000,00 грн. по договору № 980-052-000221327 від 14.04.2016 року.

23.05.2016 року рішенням Правління Національного банку України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 від 23.05.2016 року про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду та рішення від 13.06.2016 року №991 щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський». Згідно з вказаними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22.07.2016 року включно. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено рішення №1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

Листом від 21.12.2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомила позивача, що в ході перевірки була встановлена нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський». Повідомлення про нікчемність правочину було надіслано листами від 27.01.2017 року.

Вважаючи незаконними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення інформації щодо всієї гарантованої суми до списків (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили, що правочин, укладений між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Суд визнав обґрунтованими доводи ОСОБА_3, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправно не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

За правилами ст.27 вказаного Закону, Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Сторонами у справі не заперечується, що відомості щодо позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, згідно рахунків позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4.

При цьому, зі змісту направленого позивачу листа від 21.12.2017 року вбачається, що підставою для не включення позивача до вказаного переліку є визнання нікчемними переказів коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі п.п. 7-9 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI.

Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Тобто, Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про його дійсність.

За обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, такі дії суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, направляючи позивачу лист про визнання нікчемними переказів коштів на його рахунки, Уповноважена особа не послалася на жодні фактичні обставини.

В листі Уповноваженої особи Фонду лише наявні посилання на положення ст.ст. 37, 215, 216 ЦК України та п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI без розкриття їх змісту та будь-якого фактичного обґрунтування. Уповноваженою особою не визначено, з яких саме підстав у спірному випадку останній дійшов висновку про нікчемність переказів.

Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, відповідачем - Уповноваженою особою Фонду жодним чином не обґрунтовано наявність наведених обставин у спірних правовідносинах та вчинення відповідачем оскаржуваних дій саме як заходу щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, як то передбачено вимогами ст.38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб».

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивач не є вкладником за договором банківського рахунку. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1.8 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п.3, п.4 ст.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Суд апеляційної інстанції зазначає що відповідно до умов договору №980-052-000221327 банківського рахунку «Суперкапітал» (інвестиційний) з виплатою процентів щомісячно, 19.05.2016 року ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» внесено на відкриті на ім'я позивача поточні рахунки у ПАТ «Банк Михайлівський» безготівкові кошти, про які йдеться в повідомленні відповідача від 21.12.2017р..

А тому, в розумінні Закону України №4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач є вкладником банку ПАТ «Банк Михайлівський».

В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для визнання переказу коштів на рахунки позивача нікчемним, з посиланням на положення п.п. 7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вказує на те, що 19.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» договір відступлення права вимоги №2, згідно з умовами якого ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «І Кредитно-Інвестиційний центр» та юридичними особами. Перелік договорів, права за якими відступаються банку з боку ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр», міститься в реєстрі Основних договорів. Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру.

Водночас, відповідач вказує, що станом на момент укладення вказаних правочинів ПАТ «Банк Михайлівський» було віднесено до категорії проблемних згідно постанов Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 року та №295/БТ від 27.04.2016 року. Отже, за твердженнями апелянта, банком було вчинено операції, які йому було заборонено вчиняти.

Колегія суддів не приймає такі доводи апелянта, оскільки зазначений вище договір відступлення права вимоги стосується відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу цінних паперів, та не стосуються договорів позики. Таким чином, вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори за якими ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» повинно повернути залучені кошти.

Відповідачами не доведено належними та допустимими доказами того, що ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» не мало достатніх власних коштів для здійснення повернення коштів своїм кредиторам-фізичним особам, а також, що кошти, повернені на рахунок позивача, являються коштами ПАТ «Банк Михайлівський».

Отже, обставини щодо наявності визначених п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину не доведено відповідачем.

Також, як вже зазначалось судом, відповідачем на адресу позивача був направлений лише лист про нікчемність переказів коштів на рахунок позивача, без будь-яких фактичних обґрунтувань наведеному висновку. Такий лист був направлений на звернення позивача, а не на підставі наказу від 01.06.2016 року №42/2.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук