Ухвала суду № 76234870, 04.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4875/18

Провадження № 6/629/122/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря - Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області подання:

заявник - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430615, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7,

стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50

боржник - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу -

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні Міжрайонного ВДВС знаходиться виконавче провадження 55468014 з виконання виконавчого листа № 629/2930/16-ц виданого 28.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 14559,33 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником ОСОБА_1 не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем на адресу боржника, надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1,на виклики, не з'являвся, про причини неявки не повідомив виконавця. На запит виконавця, листом від 03.05.2018 року Державної прикордонної служби України повідомлено про те, що ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, неодноразово перетинав державний кордон України. Наявність у боржника невиконаних зобов'язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Старший державний виконавець Розиган О.В. до судового засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, на задоволенні подання наполягала.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII). Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п. 5).

Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування судом зазначених обмежень, а не обов'язкове їх застосування, та умову застосування судом зазначених обмежень - у випадку, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, полягає в тому, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Згідно виконавчого листа № 629/2930/16-ц виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 28.11.2016 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12868,13 грн. та судові витрати у розмірі 1691,20 грн.

Постановою державного виконавця від 04.01.2018 року відкрите виконавче провадження.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки № 109947051 від 04.01.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 майна не виявлено. На запит до Пенсійного фонду України повідомлено, що серед осіб-боржників, які отримують пенсії, відносно ОСОБА_1 інформацію не знайдено. Згідно відповіді з бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України» зареєстрованих за боржником транспортних засобів не знайдено. Згідно даних Державної фіскальної служби України, відомості про суми нарахованого (сплаченого) доходу податковим агентом та утриманих з них податку, а також про здійснення підприємницької діяльності боржником, відсутні. Також встановлено, що ОСОБА_1 не працює, соціальних виплат не отримує, перебуває за кордоном, майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що державним виконавцем було складено акт від 15.02.2018 року.

Державним виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'являвся, про причини неявки не повідомив виконавця.

На запит державного виконавця Державною прикордонною службою України листом від 03.05.2018 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Від виконання судового рішення боржник ухиляється, оскільки до теперішнього часу рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 14559,33 грн. ним не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів подання вбачається, що на адресу боржника було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, а також неодноразово направлялися виклики державного виконавця, проте дана кореспонденція поверталася на адресу відділу з позначкою « за закінченням терміну зберігання». Державним виконавцем надано відомості, що боржник отримав закордонний паспорт, доведені ті обставини, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає подання обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 441 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Подання Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - до виконання зобов'язань за виконавчим листом № 629/2930/16-ц виданим 28.11.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» боргу у розмірі 14559, 33 гривень.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя Н.М.Жмуд