Ухвала суду № 76234869, 04.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4874/18

Провадження № 6/629/121/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря - Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області подання:

заявник - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430615, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7,

стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50

боржник - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу -

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Розиган О.В. звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні Міжрайонного ВДВС знаходиться виконавче провадження 55665551 з виконання виконавчого листа № 629/5285/14-ц виданого 29.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 12658,19 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником ОСОБА_1 не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного с/г виробництва на території Артільної сільської ради Лозівського району. Будь - якого іншого майна, за ним не виявлено. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1, на виклики, не з'являвся, про причини неявки не повідомив виконавця. На запит виконавця, листом від 15.03.2018 року Державної прикордонної служби України повідомлено про те, що ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, неодноразово перетинав державний кордон України. Наявність у боржника невиконаних зобов'язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Старший державний виконавець Розиган О.В. до судового засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, на задоволенні подання наполягала.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII). Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п. 5).

Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування судом зазначених обмежень, а не обов'язкове їх застосування, та умову застосування судом зазначених обмежень - у випадку, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, він підлягає доведенню. Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, також полягає в тому, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Дослідженням доказів, які надані суду державним виконавцем, встановлено наступне.

На виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження 55665551 з виконання виконавчого листа № 629/5285/14-ц, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 29.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу у розмірі 12658,19 грн.

30.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відомостей щодо отримання боржником копії зазначеної постанови матеріали справи не містять.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки № 112235014 від 30.01.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Артільної сільської ради Лозівського району. Будь - якого іншого майна за боржником не виявлено. На запит до Пенсійного фонду України повідомлено, що серед осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно - правовими договорами про останнє місце роботи ОСОБА_1 інформацію не знайдено. Згідно відповіді з бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України» зареєстрованих за боржником транспортних засобів не знайдено. Згідно даних Державної фіскальної служби України, відомості про суми нарахованого (сплаченого) доходу податковим агентом та утриманих з них податку, а також про здійснення підприємницької діяльності боржником, відсутні. На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 15.03.2018 повідомлено про те, що ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 неодноразово перетинав державний кордон України.

Державним виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

До теперішнього часу рішення суду про стягнення заборгованості не виконано.

Оскільки тимчасове обмеження права виїзду може застосовуватися за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення, суд вважає, що державним виконавцем повинні бути надані суду докази, які свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання обов'язків по виплаті боргу за судовим рішенням.

Однак, з матеріалів подання не убачається, коли саме боржник був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження, чи взагалі йому відомо про примусове виконання судового рішення, чи відомо йому про його права та обов'язки у виконавчому провадженні, чи направлена йому органом ДВС кореспонденція у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення, чи була ним отримана.

В порушення вимог законодавства державний виконавець ухилився від доведення тієї обставини, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань, в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Державним виконавцем не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

В справі також відсутні дані про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні подання за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 258-260, 441 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Розиган Олени Валентинівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя Н.М.Жмуд