Рішення № 76234778, 07.06.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5584/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

13 листопада 2017 року позивач звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, скасування рішення. Свої вимоги обґрунтовував тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи, перебуває на обліку в ОСОБА_4 об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пенсію та виплати відповідно до ст.ст. 48, 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справи №233/2073/14-а ухваленого іменем України задоволено його позов та зобов’язано Відповідача провести перерахунок та виплатити з 01.01.2014 року державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум. Постанова суду набула чинності 02.07.2014 року. На виконання постанови суду 04.07.2014 року було видано виконавчий лист. Зважаючи на те, що з дати подання виконавчого листа Відповідач виконав Постанову суду частково, в частині проведення перерахунку з 01.01.2014 року пенсії, проте постанова суду в частині виплати перерахованих сум не виконав, він звернувся до суду із заявою в порядку ст. 267 КАСУ. Під час судового провадження, представник Відповідача надав до суду довідки про нарахування які містили інформацію про різні виплачені суми. З цього приводу ним було подано запити від 26.09.2017 року та від 12.10.2017 року на які він отримав різні відповіді. Крім того, Відповідачем за супровідним листом без дати та номеру, йому було вручено копію рішення ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.01.2017 року по пенсійній справі № 175102 ОСОБА_3 згідно якого скасовані розпорядження по пенсійній справі № 175102 ОСОБА_3 про проведення перерахунку пенсії від 08.09.2014 року, 17.02.2016 року, 18.07.2016 року та визнано недійсними протоколи перерахунків відповідно до цих розпоряджень. Тобто фактично переглянуто вищевказане рішення суду. Більш того, за пунктом 2 цього рішення, вирішено що виконання постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.05.2014 року у справі № 233/2073/14-а має здійснюватись за певної умови. Тому просив визнати не дійсним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.01.2017 року по пенсійній справі № 175102 ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що відповідачем невірно розцінено рішення Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 233/5636/16-а, яким скасована постанова Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.08.2017 року за його позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів, в порядку ч.9 ст. 267 КАС України. Оскільки суд апеляційної інстанції вирішив питання лише в частині стягнення на користь ОСОБА_3 нарахованої але не виплаченої державної пенсії на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум, на виконання Постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у адміністративній справі №233/2073/14-а за період з 01.01.2014 року по 29.02.2016 року. Відмовляючи у задоволенні цього позову ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції керувався новими редакціями ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, яким питання призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, так само як і умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Але вказана постанова суду апеляційної інстанції ніяк не може змінювати або скасовувати постанову суду від 06.05.2014 року в іншій адміністративний справі №233/2073/14-а, згідно якої відповідач був зобов’язаний провести перерахунок його пенсії.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що відповідачем невірно розцінено рішення Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 233/5636/16-а, яким скасована постанова Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.08.2017 року за його позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів, в порядку ч.9 ст. 267 КАС України. Оскільки суд апеляційної інстанції вирішив питання лише в частині стягнення на користь ОСОБА_3 нарахованої але не виплаченої державної пенсії на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум, на виконання Постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у адміністративній справі №233/2073/14-а за період з 01.01.2014 року по 29.02.2016 року. Відмовляючи у задоволенні цього позову ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції керувався новими редакціями ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, яким питання призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, так само як і умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Але вказана постанова суду апеляційної інстанції ніяк не може змінювати або скасовувати постанову суду від 06.05.2014 року в іншій адміністративний справі №233/2073/14-а, згідно якої відповідач був зобов’язаний провести перерахунок його пенсії.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмові заперечення (а.с.29-31) згідно яких посилалась на зміни у діючому законодавстві якими змінено порядок фінансування виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, згідно Закону України від 31.07.2014 року №1622-VІІ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності з 03.08.2014 року, було встановлено, що норми і положення низки статей, у тому числі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України входячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік. У зв’язку із цим Управлінням при виконанні постанови суду від 06.05.2014 року невірно визначені періоди, який підлягають перерахунку і рішенням від 09.01.2017 року скасовані розпорядження від 08.09.2014 року, 17.02.2016 року та від 18.07.2016 року та приведено до вимог чинного законодавства. Тому вважає, що відповідач діяв виключно в межах повноважень під час виконання вказаної постанови суду.

З’ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та визнається сторонами, що постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.05.2014 року було задоволено позов ОСОБА_3 до відповідача, зобов’язано УПФУ провести перерахунок та виплатити з 01.01.2014 року ОСОБА_3 державну пенсію на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум. Вказана постанова суду набула чинності 01.07.2014 року згідно Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року, якою у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2014 року відповідачу відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Рішенням ОСОБА_4 ОУПФУ Донецької області по пенсійній справі №175102 ОСОБА_3 від 09.01.2017 року скасовані розпорядження по пенсійній справі №175102 останнього про проведення розрахунку пенсії від 08.09.2014 року, 17.02.2016 року, 18.07.2016 року та визнано недійсними протоколи перерахунків відповідно до цих розпоряджень. Також приведено виконання постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.05.2014 року у справі №233/2073/14-а у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме: перераховано ОСОБА_3 пенсію за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року (включно), у порядку, встановленому судовим рішенням з урахуванням вимог Закону №1622 (а.с.13).

Відповідно до статті 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України практично не звужує досить широке формулювання вимог статті 55 Конституції України. Згідно з його тлумаченням, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Крім статті 55 Конституції України, що безпосередньо гарантує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, це право випливає також з інших її статей. Зокрема, частина друга статті 3 Конституції передбачає відповідальність держави перед людиною за свою діяльність.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Відповідно до частини першої статті 2 та частини першої статті3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Законом України від 31.07.2014 року №1622-VІІ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», так само як і Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, визначено зміну порядку та джерел фінансування виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але ніяким чином не передбачено право відповідача проводити перерахунок раніш призначених пенсій.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час прийняття спірного рішення порушив вищенаведені норми законодавства і позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання дій неправомірними та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09 січня 2017 року про скасування розпоряджень по пенсійній справі №175102 про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 від 08 вересня 2014 року, 17 лютого 2016 року, 18 липня 2016 року.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 лютого 2018 року. Складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи, тобто, до 23 січня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, м. Костянтинівка Донецької області, вулиця Ціолковського, будинок 25, ЄДРПОУ 37544278.

Суддя