Ухвала суду № 76233790, 23.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4134/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.,

при секретарі судового засідання Солдаткіній Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника Лакуші АндріяВіталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, -

за участю:

прокурора - Плахотній В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисників - Лакуші А.В., Сиченко М.О.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2018 року, задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Жураківського Г.О., погоджене із прокурором Генеральної прокуратури України НазарагомР.Д.про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.09.2018 рокуз визначенням застави у розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн., у національній грошовій одиниці України з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Лакуша А.В. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, у якій з урахуванням поданих адвокатом Сиченко М.О. доповнень, просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення жодна із передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України обставин доведеною не була.

Слідчий суддя, за переконанням захисника, не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри, а оскаржувана ухвала не відповідає передбаченим ст. 196 КПК України вимогам, оскільки у ній не зазначено обставин, які свідчать про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання передбаченим ст.. 177 КПК України ризикам, не зазначено посилання на докази, які обґрунтовують вказані обставини, відсутні обґрунтування щодо визначення суми застави, розмір якої є завідомо непомірним для підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017160000000054 від 20.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 8 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 205 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в участі у кримінальних правопорушеннях, вчинюваних злочинною організацією; в умисному ухиленні від плати податків, що входять в систему оподаткування,введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, на загальну суму 40 548 948, 2 грн. тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

01.08.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

01.08.2018 року старший слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України Жураківський Г.О., за погодженням із прокурором Генеральної прокуратури України Назарагом Р.Д. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтовував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України і на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, у зв'язку з чим, перебування ОСОБА_2 під вартою зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2018 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Жураківського Г.О., погоджене із прокурором Генеральної прокуратури України Назарагом Р.Д. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.09.2018 рокуз визначенням застави у розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн., у національній грошовій одиниці Україниз покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Згідно повідомлення про підозру від 01.08.2018 року, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого останній підозрюється.

За таких обставин, викладені у апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність та обгрунтованість з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні ризики існують на теперішній час, у зв'язку з чим, застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому доводи захисника про відсутність

обставин, які свідчать про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків та обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання передбаченим ст.. 177 КПК України ризикам, не заслуговують на увагу.

В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Приймаючи до уваги вказані обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).

Як вбачається з матеріалів клопотання слідчого та доданих до нього документів, ОСОБА_2 підозрюється в участі у кримінальних правопорушеннях, вчинюваних злочинною організацією; в умисному ухиленні від плати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, на загальну суму 40 548 948, 02 грн., яка є фактично розміром заподіяної підозрюваним шкоди внаслідок вчинення кримінального протиправного діяння.

Враховуючи розмір спричиненої підозрюваним шкоди, а також враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на законних підставах, у відповідності до положень ч. 5 ст. 182 КПК України визначив ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн., у національній грошовій одиниці України з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, у разі її внесення, який у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_2 та виконанню останнім покладених на нього обов'язків, при цьому врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно застосував запобіжний захід відносно підозрюваної, а зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Жураківського Г.О., погоджене із прокурором Генеральної прокуратури України Назарагом Р.Д. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.09.2018 рокуз визначенням застави у розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн., у національній грошовій одиниці Україниз покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лакуші Андрія Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич В.В. Дзюбін