Постанова № 76233749, 23.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

апеляційне провадження №22-ц/796/5305/2018

справа №755/28748/14-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Білич І.М., Вербової І.М.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Гончарука В.П. 26 квітня 2018 року, у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

встановила:

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа №755/28748/14, виданого 03 вересня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3080 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 вересня 2015 року з нього стягнуто по 6220,75 грн. матеріального збитку на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на виконання цього рішення виданого виконавчий лист стягувачу ОСОБА_3

Проте рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року суму, що підлягала стягненню на користь кожного із позивачів, зменшено до 3140,75 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

В апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду суперечать підставам, у зв&q?е,;язку із якими виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, зазначає, що заяву розглянуто без належного повідомлення учасників справи, що є порушенням частини 3 ст.432 ЦПК України.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судове засідання учасники справи не з&quco;явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, якф не з&q?гі;явились.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що виконавчий лист перебуває на виконанні, дії державного виконавця не оскаржувались, стягнення за виконавчим листом не відбулось, а також відсутні обставини про помилковість видачі виконавчого листа.

З такими висновками колегія суддів повністю погодитися не може з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь кожного із позивачів по 6220,75 грн. у рахунок відшкодування матеріального збитку.

11 березня 2016 року представник позивачів отримав чотири виконавчі листи, про що ним складена розписка (том 1 а.с. 105).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено суму стягнення на користь кожного із позивачів до 3140,75 грн.

Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов&q?ід;язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення. Органи виконавчої служи не вправі самостійно визначати суму стягнення, якщо вона є іншою, ніж зазначено у виконавчому листі. У зв&q?. ;язку із цим, законодавством передбачено можливість урегулювання питань, що виникають під час виконання судових рішень, зокрема у спосіб, що визначений ст.432 ЦПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання, суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку обставинам, на які посилався заявник ОСОБА_2 при зверненні із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині, зокрема, наявність або відсутність дійсного матеріального обов&q?ро;язку боржника у зв&q? л;язку із зміною рішення суду судом апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції не перевірено належним чином, які суми до стягнення визначені у виконавчих документах, що були видані за наслідками розгляду цієї справи, а також наявність або відсутність відповідних виконавчих проваджень і відомості про фактичне виконання рішення суду. Відсутність цих даних унеможливлює вирішення питання по встановленню дійсного матеріального обов&q?ом;язку боржника та можливість застосування такого правового інституту, як визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (повністю або частково).

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення вимог частини 3 ст.432 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду, що давало б підстави для розгляду заяви за їх відсутності.

Відповідно до ст.379 ЦПК України неповне з&qule;ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

І.М. Вербова