Ухвала суду № 76233245, 17.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19857/18

Провадження № 1-кс/761/13528/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Голопич Н.Р., прокурора Петренка О.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Коваль Т.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів директора ТзОВ «Лаплая», одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину.раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 5 ст. 27, ч. 1, 4 ст. 358 КК України, до покарання у виді 1 року та 1 місяця обмеження волі, з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100000234 від 11.01.2015 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Коваль Т.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Комовим А.В.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100000234 від 11.01.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено причетність ОСОБА_1 до підробки та зберігання пластикових банківських карток, незаконного збирання даних, що становлять банківську таємницю, а також до заволодіння чужим майном, шляхом шахрайства із використанням електронно-обчислювальної техніки.

25.03.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

В подальшому, ОСОБА_1 ухилявся від викликів та явки до органу досудового розслідування, а тому його було оголошено у розшук, а також надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

17.08.2018 року ОСОБА_1 затриманий та доставлений до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У клопотанні слідчий зазначає, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають значення для встановлення істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак просить застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, щодо альтернативного розміру застави зазначив про необхідність визначення такого у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний проти заявленого клопотання заперечив, вказав, що від органу досудового розслідування він не переховувався. Не заперечив своєї причетності до інкримінованих йому діянь, просить застосувати інший запобіжний захід, що не пов'язаний із позбавленням волі, готовий виконувати усі покладені на нього обов'язки.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12015100100000234 від 11.01.2015 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

25.03.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

26.03.2015 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук, а кримінальне провадження зупинено.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2018 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

ОСОБА_1 затриманий 17.08.2018 року, що підтверджується відповідним протоколом про затримання підозрюваного.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 11.01.2015 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 11.01.2015 року, протоколо огляду місця події від 11.01.2015 року, висновком експерта від 19.01.2015 року № 20/ікт, висновком експерта від 23.01.2015 року № 19/ікт.

Окрім цього, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 не заперечив своєї причетності до встановлення накладок на банкомати та подальшого заволодіння грошовими коштами, внаслідок незаконних маніпуляцій із банківськими картками.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані сторонами, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ст. 231, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий, тривалий час перебував у розшуку, а тому, з очевидним ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до подальшого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи думку прокурора, та зважаючи на відсутність належних та достовірних даних щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя приходить до висновку, що альтернативну заставу слід визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Коваль Т.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою визначити тривалістю 60 днів, тобто до 15 жовтня 2018 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/19857/18, кримінальне провадження № 12015100100000234 від 11.01.2015 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суд за межі м. Києва;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський