Постанова № 76231652, 28.08.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28 серпня 2018 рокуСправа №: 695/1740/18

Номер провадження 3/695/1017/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Степченка М.Ю.

при секретарі Біленко Н.Г.

з участю прокурора: Долотія В.С., Циганника А.В.

розглянув матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, головний спеціаліст сектору у справах молоді та спорту Золотоніської РДА, за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ГП507867, гр. ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного спеціаліста сектору у справах молоді та спорту Золотоніської РДА у Черкаській області, і будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 28.07.2017 року отримав у власність житловий будинок загальною площею 77,9 кв. м., вартість якого на дату набуття права, становить 98699,00 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 січня 2017 року, а тому в порушення вимог ч. 2 ст. 52Закону №1700-VII, без поважних причин, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що шкоди нікому не наніс, в даному будинку він проживав з народження, йому даний будинок подарувала мати та він не був обізнаний про те, що необхідно повідомити про зміни в майновому стані протягом 10 днів. Умислу на вчинення даного правопорушення у нього не було.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 отримав в дар, безоплатно від своєї матері ОСОБА_3, 28.07.2017р. згідно договору дарування житловий будинок загальною площею 77,9 кв.м., вартість якого згідно ринкової вартості становить на дату набуття права 98699,00 грн. Наміру приховувати будь-яку інформацію не мав, джерел доходів набуття такого права власності також не мав, повідомив про власність в річній декларації, як наслідок відсутній умисел на вчинення корупційного діяння. Просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні протокол підтримав, та просив вважати датою виявлення правопорушення 30.05.2018р., оскільки всі інші дії здійснювались, як перевірочні.

Допитаний в судовому засіданні оперуповноважений відділу УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НП України ОСОБА_4, який складав протокол, пояснив, що йому були передані матеріали відносно семи осіб, зокрема і щодо ОСОБА_1, які були розписані на нього 30.03.2018р. Дані матеріали були направлені ним до слідчого управління 02.04.2018р. на погодження і повернуті 27.04.2018р. та погоджено проект протоколу. Протокол було складено 30.05.2018р. і його копія порушнику була вручена 30.05.2018р. Вважає, що це і є датою виявлення правопорушення. На запитання вказав, що бувають такі випадки, коли обласна прокуратура не погоджує проект протоколу. Проект протоколу не може бути тим документом, який має юридичну силу. Лише протокол фіксує факт вчинення правопорушення.

Суд, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Статтею 172-6 ч. 2 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Разом з цим, згідно з п.2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28.07.2017 року згідно договору дарування будинку отримав в дар від ОСОБА_3 будинок загальною площею 77,9 кв.м., розташований у м. Золотоноша по вул. Молодогвардійська, 8 та отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, де власником вказаного житлового будинку зазначений ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що він нічого не приховував, в даному будинку він проживав з народження, а 28.07.2017р. йому даний будинок подарувала мати, умислу на вчинення корупційного діяння не було, так як в січні 2018 року він відобразив у декларації даний будинок. Тобто жодних суттєвих змін в майновому стані не відбулось.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що в ОСОБА_1 відсутній прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, оскільки останній:

- не приховував подарований будинок;

- зареєстрував право власності та відповідно отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, де власником житлового будинку площею 77,9 кв.м. розташованого у м. Золотоноша по вул. Молодогвардійська, 8 зазначений ОСОБА_1.

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1, відсутні будь-які дані про форму вини, в даному випадку - наявність умислу. Матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_1, не подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану мав умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес. Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Окрім цього варто зазначити, що зміна якісного показника майнового стану суб'єкту декларування при таких обставинах не залишається непідконтрольною державі, оскільки має знайти своє відображення в щорічних деклараціях про майновий стан та доходи.

Викладені обставини свідчать про наявність невизначеності в застосуванні ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, при розгляді справ цієї категорії слід керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Враховуючи вище викладені обставини, суд звертає увагу на те, що рішенням ЄСПЛ, від 14 жовтня 2010 року, у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Викладені обставини свідчать про недоведеність наявності в діянні ОСОБА_1 суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 176-2 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не можу бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.10,172-6,245, п.1ст.247, 280, ч.3 ст. 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП провадженням закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Суддя: М.Ю. Степченко