Ухвала суду № 76231579, 28.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №641/7867/17 Головуючий 1-ої інстанції: Маньковська О.О.

Провадження №11-кп/790/1708/18 Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

28 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Гришина П.В., Протасова В.І.,

при секретарі - Гончарової А.Е.,

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційну скаргу обвинуваченої на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.02.2018р. відносно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Харкова, громадянка України, з середньою освітою, заміжня має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, працює продавцем продовольчих товарів ТОВ фірма «Посад», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,раніше судима:

- 14.03.1996р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.229-6 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК України на 1 рік;

- 11.12.1997р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.140 КК України до 6 місяців 20 днів з конфіскацією майна;

- 03.11.1998р. на підставі постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальна справа закрита п.4 ст.6 КПК України, п. «б» ст.ст.1, 8 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998р.;

- 19.04.1999р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.142 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 21.12.2005р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 звільнена від покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 14.11.2008р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнена від покарання строком на 1 рік;

- 12.11.2009р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1ст.317, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнена 24.07.2014р. на підставі ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014р.;

- 17.07.2017р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 23.10.2017р. Комінтернівський районний суд м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнена від покарання з іспитовим строком на 3 роки,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2(два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.10.2017 року та остаточно до відбування призначити 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат у порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 27.10.2017р. о 19год. 20хв., знаходячись в приміщенні магазину «ЄВА», що за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 179, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу з торгівельного стелажу, таємно викрала туш для вій «Bourjois Volume Reveal, radiantblack», що належить ТОВ «РУШ», вартістю 228грн. 50коп., яку сховала під свій верхній одяг, та, утримуючи при собі, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення майна, пройшла касову зону, не оплативши товар. Після чого, у той же день, 27.10.2017р. близько 19год. 24хв., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна із магазину «ЄВА», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, повернувшись назад до магазину «ЄВА», що за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 179, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку третіх осіб, ОСОБА_1 таємно викрала з торгівельного стелажу жіночу парфумовану воду ТМ «Lanvin Eclat de Fleurs, 50 мл», яка належить ТОВ «РУШ», вартістю 814грн. 33коп., яку сховала під свій верхній одяг, та, утримуючи при собі, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення майна, пройшла касову зону, не оплативши товар. Після чого, ОСОБА_1, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно викрала майно, що належить ТОВ «РУШ», завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 1042грн. 83коп..

Обвинувачена у поданій апеляційній скарзі не оскаржуючи встановлені фактичні данні вважає, що призначене покарання є суровим і просить пом'якшити призначене покарання шляхом застосування ст.69 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає і просив залишити вирок суду без змін, перевіривши апеляційні доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З вироку суду (т.1 а.с.90-93) вбачається, що фактичні обставини встановлені згідно ч.3 ст.349 КПК України, що позбавляє права оскаржувати їх в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, колегія суддів вважає вірно кваліфікованими за ч.2 ст.185 КК України.

Таким чином, відповідно до раніше наведеної правової норми апеляційна інстанція перевіряючи вирок в частині призначення обвинуваченому покарання виходить з положень ст.65 КК України, що суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності декількох обставив, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував: ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до середньої тяжкості; особу обвинувачену, яка за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

Щире каяття визнано судом обставиною, що пом'якшую покарання, а рецидив визнано обставиною, яка обтяжує покарання.

Крім того, призначаючи покарання, суд врахував, що злочин вчинено в період іспитового строку, призначеного вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.10.2017р., яким вона засуджена за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, а тому призначив їй остаточне покарання на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків та до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за вищевказаним вироком.

З урахуванням вищенаведеного, районний суд прийшов до правомірного висновку, за переконанням колегії суддів, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без її ізоляції від суспільства.

Щодо розміру покарання то колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції призначив покарання, яке не можна вважати явно несправедливим у розумінні ст.414 КПК України, а тому його слід визнати справедливим.

Такий підхід при призначенні покарання, колегія суддів находить таким, що в повній мірі відповідає вимогам закону і тим критеріям, які наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Крім того, матеріали кримінального провадження свідчать про відсутність підстав для застосування до обвинуваченої положення ст.69 КК України оскільки відсутні правові підстави, а з урахуванням особи обвинуваченої, яка вчинила злочин в період іспитового строку не дозволяють пом'якшити їй призначене покарання.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.02.2018р. відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді