Ухвала суду № 76222859, 03.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10468/18

Провадження № 4-с/344/106/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи: Старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою, згідно якої просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 56078696) від 04.07.2018 року, яка винесена старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 з виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року виданого Івано-Франківським міським судом. Мотивував тим, що 29.03.2018 року ОСОБА_4, яка за довіреністю від 17.10.2012 року діє від імені ОСОБА_3, до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області подано заяву та до виконання виконавчий лист № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року, який виданий Івано-Франківським міським судом, щодо зобов’язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 спільним коридором, сходовою кліткою та горищем в будинку № 42 по вул. Софіївка в м. Івано-Франківськ шляхом передачі ключів від зовнішніх дверей до коридору та демонтажем металевої решітки для доступу до спільного коридору та горища.

29.03.2018 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску. Представником ОСОБА_4 оскаржено дії державного виконавця, як протиправні. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 року скарга задоволена, зобов’язано державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист № 0907/5844/2011 згідно п. 5 ст. 37ЗУ «Про виконавче провадження». Дана ухвала оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку. 04.07.2018 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56078696 по виконанню виконавчого листа № 0907/5844/2011 та зобов’язано ОСОБА_1 виконати рішення суду на протязі 10 робочих днів. Вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними, оскільки порушені конституційні права ОСОБА_1 вільно володіти та розпоряджатись своєю власністю, набутою законним шляхом.

Зазначає, що виконавчий лист № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року визначений строком пред’явлення до виконання до 19.12.2013 року. Оскільки виконавчий лист видано після набрання чинності законом № 2677-VI, тому строк пред’явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатись цим законом і становить один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення суду набрало законної сили 18.12.2012 року. Зазначення Івано-Франківським міським судом в ухвалі від 22.05.2018 року із зобов’язанням державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Згідно відомостей з реєстру ВП: 13.05.2013 надходження виконавчого листа до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області згідно виконавчого провадження № 37899743; 14.05.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 31.10.2013 винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу за заявою ОСОБА_3, п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»; 14.11.2013 надходження виконавчого листа до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області згідно виконавчого провадження № 40756818; 14.11.2013 стягувачем ОСОБА_3 було попередньо подано заяву про повернення виконавчого документу стягувачу та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження; 04.07.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 4389883 на підставі заяви ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_3; 03.02.2016 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з його виконанням; 03.02.2016 повернення виконавчого листа до суду з повідомленням сторін; 06.04.2017 винесена постанова про відновлення виконавчого провадження через 1 рік та 2 місяці у зв’язку з скасуванням постанови про закриття. Виконавчий лист на виконання не надходив; 22.05.2017 року вимога державного виконавця про інформацію не надходження виконавчого листа до виконання; 13.09.2017 надсилання Івано-Франківським міським судом виконавчого листа; 28.09.2017 ухвала Івано-Франківського міського суду про скасування постанов державного виконавця про примусове виконання виконавчого листа з причин його ненадходження до виконання; 23.10.2017 винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі його власноручно поданої заяви. Отже, пропуск річного строку на виконання вищевказаного виконавчого листа відбувся ще з 03.02.2016 року і направленням судом 13.09.2017 року виконавчого листа до ВДВС через 1 рік та 7 місяців є грубим порушенням закону.

Старший державний виконавець Татакін П.П. на дане уваги не звернув, хоча був зобов’язаний повернути виконавчий документ без виконання. Жодним рішенням суду строк на виконання виконавчого листа не поновлено. При винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 56078696 державний виконавець не володів інформацією, що у провадженні Івано-Франківського міського суду з 2016 року перебуває справа про визнання виконавчого листа № 0907/5844/2012 від 18.01.2013 року таким, що не підлягає виконанню, в тому числі з мотиві відсутності об’єкту виконання. ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ОСОБА_3 немає спору, він тричі самостійно відзивав з ВДВС виконавчий лист, який пред’являє його матір ОСОБА_4, користуючись довіреністю з 2012 року, всупереч волі довірителя. Також, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 56078696, державний виконавець не володів інформацією, що представник ОСОБА_4 подала до суду заяву про визнання її сина ОСОБА_3 обмежено дієздатним. Користуючись довіреністю від 17.10.2012 року, ОСОБА_4 знову подала заяву про відкриття виконавчого провадження по вищевказаному виконавчому листу без волевиявлення самого стягувача, оскільки він станом на 04.07.2018 року перебував в стаціонарі закритого типу. Остання заява ОСОБА_3 до виконавчої служби написана ним особисто 19.10.2017 року та зареєстрована у реєстрі кореспонденції ВДВС Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, на підстав якої було повернуто виконавчий лист знову. Інших особистих заяв стягувач ОСОБА_3 до суду або ВДВС не подавав. ОСОБА_4 із заявами сина не погоджується та вчиняє інші дії всупереч волі самого стягувача, користуючись чинністю довіреності. На підставі наведеного просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 56078696) від 04.07.2018 року, яка винесена старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 з виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року виданого Івано-Франківським міським судом.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали в повному обсязі, просили таку задовольнити.

Старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судове засіданні не з'явилась, 14.08.2018 року подала письмове заперечення (а.с.62-63), в якому вказала, що постановою від 23.10.2017 року державний виконавець Раковецький М.С. повернув стягувачу ОСОБА_3 виконавчий лист № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року нібито за його заявою, однак оригінал заяви ОСОБА_3 відсутній в матеріалах виконавчого провадження, де наявна копія такої заяви. Навіть якщо це і могло мати місце, то заява стягувача про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання не є зворотною обставиною. Стягувач має право змінити свої наміри і подати виконавчий лист до ВДВС на примусове виконання повторно. Вона, діючи в інтересах стягувача, 29.03.2018 року надіслала до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області заяву та оригінал виконавчого листа №0907/5844/2011 від 18.01.2013 року за виконавчим провадженням № 43898832 з вимогою прийняти виконавчий документ до примусового виконання. Цього ж дня 29.03.2018 року державний виконавець Татакін П.П. повернув виконавчий лист стягувачу з повідомленням про повернення без прийняття до виконання, посилаючись на несплату стягувачем авансового внеску. 12.04.2018 року представником стягувача було подано скаргу на дії державного виконавця. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 року визнано дії державного виконавця Татакіна П.П. щодо повернення виконавчого листа стягувачу через несплату авансового внеску неправомірними та зобов’язано прийняти виконавчий лист № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року до виконання згідно з п. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 41 ч. 1 Закону, державний виконавець виніс постанову від 04.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56078696. Скаржник ОСОБА_1 безпідставно звинувачує державного виконавця у незаконних діях. На сьогоднішній день, незважаючи на наявність рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року, вказівок двох ухвал Вищого спеціалізованого суду України від 29.09.2015 року і від 30.11.2016 року (якими скасовано рішення Івано-Франківського міського суду та Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.10.2015 року, 14.04.2016 року, від 29.10.2015 року, 05.01.2016 року) про беззаперечне виконання рішення суду 2012 року, ухвали Івано-Франківського міського суду та Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.07.2014 року про відновлення виконавчого провадження, ухвали Івано-Франківського міського суду від 17.02.2017 року про скасування постанови державного виконавця від 03.02.2016 року про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом стягувача ОСОБА_3, ухвали Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 року про відновлення виконавчого провадження із зазначеним виконавчим листом, рішення апеляційного суду від 2011-2012р. не виконується ні боржником добровільно, ні Івано-Франківським МВ ДВС в примусовому порядку вже п’ять років. Твердження скаржника про те, що Івано-Франківський міський суд повернув виконавчий лист до ВДВС через 1 рік та 7 місяців з дати закриття виконавчого провадження № 43898832 постановою від 03.02.2016 року є порушенням Закону з підстав пропуску строку пред’явлення виконавчого документа до виконання не відповідає дійсності та є намаганням ввести суд в оману. Також безпідставним є його твердження про те, що строк слід обчислювати з 03.02.2016 року тобто з часу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки вказана постанова була скасована ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17.02.2017 року як незаконна. Тому усі дії, вчинені на підставі незаконної постанови про закриття виконавчого провадження є незаконними у тому чисті і повернення виконавчого листа. Посилання ОСОБА_1 на пропуск строку пред’явлення виконавчого листа до виконання є безпідставними. Просила у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши скаржника та його представника, дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Обов'язковість рішення суду як однієї з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Ч. 1 ст. 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Як слідує з норм ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 17.08.2012 року та ухвально нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково, зобов’язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 спільним коридором, сходовою кліткою та горищем в будинку № 42 по вул. Софіївка в м. Івано-Франківську шляхом передачі ключів від зовнішніх дверей до коридору та демонтажем металевої решітки для доступу до спільного коридору та горища (а.с.87-89).

18.01.2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист № 0907/5844/2011 згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с.11-14,67-68).

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 01.07.2014 року скаргу ОСОБА_3 задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову ВП № 40756818 від 14.11.2013 року, винесену державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_6 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 0907/5844/2011, виданого Івано-Франківським міським судом 18.01.2013 року, зобов'язано ВДВС Івано-Франківського МУЮ усунути порушене право ОСОБА_3Г, на належне виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року (а.с.82-83).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_6 03.02.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року у зв’язку з його виконанням (а.с.25), надіслано її копії сторонам та Івано-Франківському міському суду (а.с.26).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17.02.2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3, суб'єкт оскарження - головний державний виконавець ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_6, заінтересована особа ОСОБА_1, про поновлення строку подання скарги, визнання неправомірними дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення ВП №43898832 від 03.02.2016р., скасування постанови про закінчення ВП №43898832 від 03.02.2016р., зобов'язання державного виконавця виконати виконавчий лист Апеляційного суду від 18.01.2013р. за №0907/5844/2011, зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_6 усунути порушене право ОСОБА_3 на належне виконання виконавчого листа за №0907/5844/2011 від 18.01.2013р., скаргу задоволено частково, скасовано постанову головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_6 про закінчення ВП №43898832 від 03.02.2016р. У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено (а.с.84-86).

06.04.2017 року Головним державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6, при розгляді ухвали Івано-Франківського міського суду від 17.02.2017 року, винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року (а.с.27,28,31).

22.05.2017 року до Івано-Франківського міського суду надіслано Вимогу державного виконавця з приводу непред’явлення виконавчого документу у відповідності до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.29).

24.05.2017 року Івано-Франківським міським судом на запит адвоката ОСОБА_7 надано інформацію про те, що згідно реєстраційних форм обліку вхідної кореспонденції Івано-Франківського міського суду, 08.02.2016 року виконавчий лист № 0907/5844/2011 повернуто ВДВС Івано-Франківського МУЮ до Івано-Франківського міського суду у зв’язку із закінченням виконавчого провадження (а.с.30).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.09.2017 року скаргу ОСОБА_1 на постанову Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_6 задоволено, визнано постанову Головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_6 ВП № 43898832 від 22.05.2017р. про примусове виконання рішення незаконною, скасовано постанову ВП № 43898832 від 22.05.2017р. про примусове виконання рішення по виконавчому провадженню щодо зобов’язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 спільним коридором, сходовою кліткою та горищем в будинку № 42 по вул. Софіївка в м. Івано-Франківськ, яка винесена Головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 (а.с.42-46).

12.09.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області надіслано виконавчий лист № 0907/5844/2011 (а.с.32).

Відповідно до копії заяви від 19.10.2017 року поданої ОСОБА_3 до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, він просить закрити виконавче провадження № 43098832 від 10.10.2017 року, та просить повернути виконавчий лист № 0907/5844/2011 року від 18.01.2013 року без виконання, так як немає перешкод зі сторони ОСОБА_1 в користуванні ним горищем (а.с.33,64).

Дана заява зареєстрована у Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, що підтверджується копією журналу загальної вхідної кореспонденції (а.с.34-35)

23.10.2017 року Головним державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 винесено постанову ВП № 43898832 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі його заяви про повернення виконавчого листа без виконання (а.с.36-37), надіслано сторонам виконавчого провадження (а.с.38).

29.03.2018 року представник стягувача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звернулась із заявою до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про прийняття до примусового виконання виконавчий лист в оригіналі № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року (а.с.65).

Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 29.03.2018 року, старшим державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2, розглянувши заяву щодо примусового виконання виконавчого листа №0907/5844/2011 від 18.01.2013 року, вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу, оскільки він не надав підтвердження сплати авансового внеску (а.с.15-16,66).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 року (а.с.17-19,72-73) визнано протиправними дії державного виконавця щодо неприйняття виконавчого документа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року до виконання, зобов’язано державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області прийняти до виконання виконавчий лист №0907/5844/2011 від 18.01.2013 року, згідно п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

02.07.2018 року представник стягувача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звернулась із заявою до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про прийняття до примусового виконання оригінал виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року за відкритим виконавчим провадженням № 43898832 (а.с.20).

Постановою старшого державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області від 04.07.2018 року відкрито виконавче провадження № 56078696 з виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 року виданого 18.01.2013 року Івано-Франківським міським судом (а.с.8-9,10,74).

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22.05.2018 року скасовано та прийнято нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на дії старшого державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відмовлено.

Судом встановлено, що станом на час набрання рішенням Івано-Франківського міського суду відповідно до рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року законної сили, тобто станом на 18.12.2012 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677-VI від 09.03.2011 року, ст. 22 якого встановлено один рік для пред'явлення до виконання виконавчого листа.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 2677-VІ) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

У даному випадку суд видав виконавчий лист 18.01.2013 року, тобто після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (тобто з 18.12.2012 до 18.12.2013 року).

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред'явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Суд має право лише поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку (стаття 371 ЦПК України).

Наведена позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі № 6-711цс15.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що дії державного виконавця при вирішенні 04.07.2018 року питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 18.01.2013 року № 0907/5844/2011, не відповідали вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

За вказаних обставин суд надходить до висновку про обґрунтованість скарги, у зв'язку із чим скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 447 - 453, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи: Старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження – задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56078696 від 04.07.2018 року з виконання виконавчого листа № 0907/5844/2011 від 18.01.2013 року виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст ухвали складено 03 вересня 2018 року.