Рішення № 76222543, 28.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/595/18

Справа № 522/12593/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача - ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 67763,65 грн. та судові витрати у розмірі 1600.00 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору №б/н від 20.05.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7 600 грн.. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти. Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 31.05.2017 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 67 763, 65 грн.. Оскільки відповідач добровільно ухилявся від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, банк звернувся до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 07.09.2017 року відкрите провадження по справі та призначене судове засідання по справі.

До суду надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якої було зазначено, що ОСОБА_2 був знятий з обліку 16.06.2014 року у зв'язку зі смертю (а/з 6358).

Ухвалою суду від 21.09.2017 року було витребувано з Першої Одеської державної нотаріальної контори інформаційну довідку про наявність у спадкодавця ОСОБА_2 заведеної спадкової справи.

До суду 06.11.2017 року надійшов повний витяг з ДРАЦСГ про смерть №00018948463 від 31.10.2017 року, складений Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, на гр.. ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1у (а.с.49-50).

Також, 06.11.2017 року до суду від Першої ОДНК надійшли інформаційні довідки зі Спадкового реєстру №49674156 від 31.10.2017 року про відсутність інформації про реєстрацію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. та №49674180 від 31.10.2017 року про відсутність інформації про реєстрацію заповіту посвідченого від імені ОСОБА_2 (а.с.55-57).

Ухвалою суду від 07.11.2017 року було витребувано з КП «ЖКС «Порто-Франківський» довідку відносно осіб, які проживали разом з ОСОБА_2 та з КП «Бюро технічної інвентаризації» відомості щодо нерухомого майна, право власності на яке було зареєстроване за ОСОБА_2.

Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР №9126-06/445, зареєстроване канцелярією суду 16.01.2018 року, право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 не зареєстровано (а.с.71).

До суду 13.03.2018 року надійшла заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про залучення правонаступника відповідача ОСОБА_1, яка є сестрою ОСОБА_2 В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду справи стало відомо, що ОСОБА_2 помер. Згідно довідки Ф1 наданої ЖКС «Порто-Франківський» на день смерті з відповідачем було зареєстрована та проживала його сестра ОСОБА_1.

У судовому засіданні 14.03.30218 року суд протокольно вирішив питання про залучення правонаступника померлого відповідача та ухвалив залучити ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року було здійснено заміну сторони відповідача у порядку процесуального правонаступництва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом покладення всіх процесуальних прав та обов'язків ОСОБА_2 у цій цивільній справі на залучену особу - ОСОБА_1, 1956 року народження.

До суду 19.06.2018 року надійшов відзив від представника відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності від 24.05.2018 року), згідно якого заперечували проти задоволення позову та просили відмовити. В обґрунтування їх позиції зазначив, що брат відповідачки помер ще у червні 2014 року. Ані родинних, ані інших стосунків (зв'язків) із ним вона не підтримувала із 1970-х років. Після розселення нашого будинку в 1993 році ОСОБА_1 за договором дарування набула у власність квартиру АДРЕСА_1. Лише за проханням її матері вона дала згоду на прописку ОСОБА_2 за цією адресою. Фактично ж ОСОБА_2 ніколи у квартирі АДРЕСА_1 не проживав. Він вів хаотичний спосіб життя, часто-густо ніде не працював. Практично ОСОБА_2 існував за рахунок жінок-співмешканок, яких періодично змінював. Щодо того, що ОСОБА_2 отримував у банках якісь кредити, відповідачці конкретно нічого не було відомо. Відповідачка не вважає себе спадкоємицею померлого ОСОБА_2, жодних заяв щодо прийняття спадщини після його смерті не подавала. Посилались на те, що про смерть свого брата ОСОБА_2 відповідачка дізналась від його останньої за часом співмешканки, яка заявила їй, що кошти на поховання брата в неї відсутні. Відповідачка поховала ОСОБА_2 власним коштом. Посилалась на те, що жодного майна від брата вона не успадкувала. Вказували на те, що через 3-4 тижні після смерті ОСОБА_2 ця ж сама жінка звернулась до неї, ОСОБА_1, з проханням дати їй на руки свідоцтво про смерть її брата, щоб пред'явити цей документ до банку, в якому ОСОБА_2 отримав кредит. Пізніше, вказана жінка повернула відповідачці оригінал свідоцтва про смерть та повідомила, що сповістила банк про смерть ОСОБА_2 Тому вона вважає, що цими діями виконала свій обов'язок повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, який покладено на мене ч. 1 ст. 1281 ЦК України. Також зазначили, що із змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що позичальник ОСОБА_2 в останнє сплатив банку суму погашення за наданим кредитом - 600 грн. ще 09 червня 2014 року, після чого коштів на погашення кредиту від ОСОБА_2 не надходило, що вже у серпні 2014 року свідчило про одностороннє порушення ним умов кредитного договору. На підставі викладеного вважають, що строк вимоги у Позивача виник вже у серпні 2014 року, а тому кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємця, що прийняв спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги. За вказаних обставин просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

До суду 28.08.2018 року надійшла відповідь на відзив від ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої зазначили, що їм стало відомо про смерть позичальника лише у 2018 році в процесу розгляду даної справи, тобто строк пред'явлення вимог до ОСОБА_1 не пропущено, тому просили їх позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Акрабова О. М. у судовому позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити з урахуванням їх письмового відзиву від 19.06.2018 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши пояснення осіб, які були присутні у судовому засіданні, приходить до висновку про відмову у позові з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2011 між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладеного кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (до останнього дня 12.2015 року).

Позивач виконав вимоги укладеного між ним та відповідачем договору та надав Відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені.

З позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував протягом тривалого часу, не здійснював відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

Згідно розрахунку банку, заборгованість ОСОБА_2 станом на 31.05.2017 року склала 67 763, 65 грн., яких:

- 6 346, 49 грн. - заборгованість за кредитом;

- 54 390, 63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3 323,50 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 3 203,03 грн. - штраф (процентна складова).

З відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, від 08.08.2017 року судом встановлено, що ОСОБА_2 був знятий з обліку 16.06.2014 року у зв'язку зі смертю (а/з 6358).

До суду 06.11.2017 року надійшов повний витяг з ДРАЦСГ про смерть №00018948463 від 31.10.2017 року, складений Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, на гр.. ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1у (а.с.49-50).

Також, 06.11.2017 року до суду від Першої ОДНК надійшли інформаційні довідки зі Спадкового реєстру №49674156 від 31.10.2017 року про відсутність інформації про реєстрацію спадкової справи до майна померлого 16.06.2014 року ОСОБА_2. та №49674180 від 31.10.2017 року про відсутність інформації про реєстрацію заповіту посвідченого від імені ОСОБА_2 (а.с.55-57).

Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР №9126-06/445, зареєстроване канцелярією суду 16.01.2018 року, право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 не зареєстровано (а.с.71).

Відсутність будь-якого нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_2, також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 07.11.2017 року (а.с.59).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно зв'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.

Судом встановлено, що у померлого є сестра ОСОБА_1 та згідно довідки Ф1, наданої КП «ЖКС «Порто-Франківський», на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою проживання сестри.

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ч.3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 76, 81 ЦПК України, належних та допустимих доказів наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що спадкоємцем в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач.

Однак, на підтвердження вказаної обставини позивач доказів не надав та матеріали справи таких не містять і як встановлено в судовому засіданні відповідачка не є спадкоємцем померлого, спадщину не отримувала, а докази, які б підтверджували, що вона прийняла спадщину та в якому саме розмірі судом не встановлено.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо кола спадкоємців після померлого позичальника ОСОБА_2, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями та вартість майна, прийнятого спадкоємцями.

Таким чином, відповідачка не є належним відповідачем по справі.

Судом взагалі не встановлено спадкового майна, спадкоємцем якого може бути ОСОБА_1. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити по суті заявлені позовні вимоги.

Крім цього, ОСОБА_2 помер у 2014 році, а при розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення, банк це не врахував та пред'явив до стягнення суму боргу, розраховану станом на 31.05.2017 року включно, що суперечить законодавству.

Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15-16, 509, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 536, 546, 610-612, 624, ч.2 ст.625, 626, 627-629, 631, 1046-1050, 1054, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 1, 3-13, 27, 48, 49, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, ст.223, 235, 241, 247, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 04.09.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі