
Справа № 490/3143/18 03.09.2018 30.08.2018 03.09.2018
Номер провадження: 33/784/393/18
.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Міняйла М.П., за участі секретаря Клімової Л.В., представника Миколаївської митниці ДФС Квасниці Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу представника Миколаївської митниці ДФС Квасниці Ю.А. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.07.2018 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який на момент складання протоколу про порушення митних правил працював директором ТОВ «Гермес Інтер Компані», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1- провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
Постановою судді місцевого суду встановлено, що 20.03.2018 року відносно директора ТОВ « Гермес Інтер Компані» ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 0056/50400/18, відповідно до якого, 02.03.2018 року Миколаївською митницею ДФС отримано лист УСБУ в Миколаївській області №64/20-2390 від 01.03.2018 року про виявлення факту переміщення через митний кордон України за митною декларацією UA504180/2017/004009 від 23.11.2017 року у митний режим «імпорт» товарів на підставі завідомо недостовірних даних, щодо проходження санітарно - епідеміологічного контролю.
Під час проведення перевірки вказаної інформації митницею встановлено наступне: 25.10.2017 року в зону діяльності сектору митного оформлення № 1 митного поста « Костянтинівка» Миколаївської митниці ДФС на адресу ТОВ ССК « Дельта» від компанії JANS - Boats GmbH ( Німеччина) за документом контролю доставки IM 40 EE UA504000/2017/902829 від 23.10.2017 року, контрактом № 131 від 07.02.2017 року, проформою - інвойсом № 13011 від 19.10.2017 року, CMR № 210371 від 20.10.2017 року на автомобілі ВЕ 9903 для завершення митного оформлення надійшли товари- обладнання на сантехнічні вироби для встановлення на катер проекту D 30.
_____________
Провадження № 33/784/393/18 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипченко С.М.
Категорія: ст. 483 МК України Доповідач апеляційного суду: Міняйло М.П.
Відповідно до Договору від 08.04.2016 року № 12 ТОВ ССК «Дельта» уповноважило ТОВ « Гермес Інтер Компані» на здійснення декларування товарів та транспортних засобів ТОВ ССК «Дельта», котрі переміщуються через митний кордон України, в митних органах України, а також виконання будь - яких операцій пов'язаних з попередньою підготовкою товарів та транспортних засобів до митного оформлення.
23.11.2017 року о 13 год. 16 хв. директором ТОВ « Гермес Інтер Компані» ОСОБА_2 відповідно до Договору від 08.04.2016 р. № 12 на вказаний товар підготовлена, засвідчена особистим електронним цифровим підписом та подана до сектору митного оформлення №1 митного поста «Костянтинівка» Миколаївської митниці ДФС до митного оформлення електронна митна декларація дов. № 2638, яка була прийнята до митного оформлення з присвоєнням їй порядкового номеру декларацією UA504180/2017/004009 від 23.11.2017 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 р. № 1031, обов'язковому державному санітарно - епідемологічному контролю підлягають наступні задекларовані ОСОБА_2 у митній декларації UA504180/2017/004009 від 23.11.2017 р. товари:
-Товар №1 кришки: - FTL 3808. З'єднувальна кришка для паливних баків -2 шт., FTLD - З'єднувальна кришка для паливних баків - 1 шт. Використовується для з'єднання паливних баків між собою. Фактурна вартість товару 348, 09 Євро( згідно курсу НБУ складає 10898, 08грн.)
В якості підстави для здійснення митного оформлення товарів у митний режим «імпорт» з метою їх випуску у вільний обіг, ОСОБА_2 до митниці разом з електронною митною декларацією направлено скановану копію вищевказаного СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р. з проставленим на ньому відбитком штампу прямокутної форми з реквізитами « Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Санітарно- епідеміологічний контроль здійснено. № 697 23.11.2017р. Управління Держпродспоживслужби в м. Миколаєві Миколаївської області».
Відповідно до ч.8 ст. 319 МК України, митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю.
23.11.2017 року товари на підставі митної декларації UA504180/2017/004009 від 23.11.2017 р. та наявного відбитку штампу про проведення процедур санітарно- епідеміологічного контролю, проставленому у СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р., оформлений у митний режим « імпорт» та випущений у вільний обіг.
Разом з тим, згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області» від 15.03.2018 р. № 1339/14.5, санітарно - епідеміологічний контроль товарів, що переміщувались на адресу ТОВ ССК « Дельта» 23.11.2017 року не здійснювався.
Згідно листа ДП « Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 14.03.2018 р. № 14/01- 564, санітарно- епідеміологічний контроль товарів, що переміщувались на адресу ТОВ ССК « Дельта» за СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р. не проводився.
Крім цього, у зв'язку з проведенням реорганізації, з 30.03.2017 р. діяльність Головного управління Держсанепідемслужби у Миколаївській області припинено, у зв'язку з чим до повноважень ДП «Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України» відноситься проведення виключно медико - санітарного контролю.
Згідно з поясненнями ОСОБА_2, 23.11.2017 р. він особисто документи, а саме СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р. на вищевказані товари для проведення контролю до ГУ Держсанепідемслужби у Миколаївській області не подавав, а передав їх іншій особі на ім'я Ігор, який через деякий час того ж дня повернув йому зазначений СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р. з проставленим відбитком штампу «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Санітарно - епідеміологічний контроль здійснено. № 697 « 23» 11.2017р. Управління Держпродспоживслужби в м. Миколаєві Миколаївської області».
Таким чином ОСОБА_2 вчинені дії спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом надання у якості підстави для їх переміщення отриманого незаконним шляхом документу, а саме СМR № 21 0371 від 20.10.2017 р. з проставленим на ньому підробним відбитком штампу прямокутної форми з реквізитами. Загальна вартість предметів переміщених з порушенням митних правил складає 10 898, 08 грн.
Закриваючи провадження у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду зазначила, що ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, але на день розгляду справи про порушення ОСОБА_2 митних правил сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності, а тому провадження по справі підлягає закриттю. Вказавши, при цьому, що митну декларацію було подано ОСОБА_2 23.11.2017 року, а відповідно до ч.2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 МК розглядаються судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.
В апеляційній скарзі представник Миколаївської митниці ДФС не погоджуючись із зазначеною постановою, просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва та прийняти нову, якою накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі 100 % вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, у сумі 10 898, 08 грн. та конфіскувати товар, при цьому відповідно до ч.2 ст. 54 МК України, виконання постанови суду у частині конфіскації вищевказаного товару, здійснити шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості вищевказаного товару, а саме коштів у сумі 10 898, 08 грн.
В своїх доводах апелянт вказує, що судом було неправильно застосовано правову норму, що регулює строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
Зазначає, що правопорушення передбачене ст. 483 МК України відноситься до триваючих правопорушень, тому стягнення за вчинення вказаного порушення митних правил, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.
Наполягає, що строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, повинен розраховуватись з дня, коли митниці стало відомо про незаконне переміщення через митний кордон України ОСОБА_2 товарів, що були ним задекларовані у митній декларації від 23.11.2017 року, а саме з 02.03.2018 року, коли Миколаївською митницею ДФС від СБУ в Миколаївській області отримано лист про виявлення факту переміщення через митний кордон України ОСОБА_2 за митною декларацією, товарів на підставі завідома недостовірних даних, щодо проходження санітарно - епідеміологічного контролю.
Заслухавши пояснення представника Миколаївської митниці ДФС на підтримку апеляційної скарги, пояснення захисника особи, відносно якої закрито провадження у справі, який просив залишити без змін постанову судді місцевого суду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 483 МК України, дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів є адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотрималась не в повному обсязі.
Так, суддею встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_2 підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді; будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено не було та обгрунтовано визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 КУпАП. В той же час суддею неправильно застосовано правову норму, що регулює строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, що призвело до безпідставного закриття провадження у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
При розгляді справ про порушення митних правил, передбачених статтею 483 МК України та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.
Згідно зі статтею 491 МК України вказане правопорушення може бути виявлене посадовими особами митниці безпосередньо, тобто під час переміщення через митний кордон чи митного оформлення, або ж внаслідок офіційного письмового повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманого від митних та правоохоронних органів.
Таким чином, правопорушення може бути виявлено як самою митницею так і правоохоронними органами. Митниця самостійно не змогла виявити правопорушення ОСОБА_2, оскільки останній надав для розмитнення товару всі необхідні документи, які митниця вважала відповідаючими вимогам законодавства і тільки СБУ в Миколаївській області, відповідно до своєї компетенції, виявила правопорушення ОСОБА_2 законодавства в зоні митного контролю на митній території України.
Враховуючи, що правопорушення, яке мало місце з боку ОСОБА_2 могло бути виявлено тільки після проведення відповідної перевірки, вчинене ним порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України є триваючим правопорушенням.
За таких обставин, строк накладення адміністративного стягнення за статтею 483 МК України, відповідно до ст. 467, ст. 491 МК України, необхідно рахувати з моменту офіційного повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отриманого від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у ч. 1 ст. 319 МК України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, протоколу про порушення митних правил № 0056/50400/18, який, враховуючи положення ст. 495 Митного кодексу України, є доказом, Миколаївською митницею ДФС тільки 02.03.2018 року отримано лист УСБУ в Миколаївській області № 64/20-2390 від 01.03.2018 року про виявлення факту переміщення через митний кордон України за митною декларацією UA504180/2017/004009 від 23.11.2017 року у митний режим «імпорт» товарів на підставі завідомо недостовірних даних, щодо проходження санітарно- епідеміологічного контролю.( а.с. 1-4, 21-22)
Зважаючи на зазначене, є слушними доводи апелянта, щодо того, що строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, повинен розраховуватись з дня, коли митниці стало відомо про незаконне переміщення через митний кордон України ОСОБА_2 товарів, що були ним задекларовані у митній декларації від 23.11.2018 року, а саме з 02.03.2018 року, коли Миколаївською митницею ДФС від СБУ України отримано лист про виявлення факту переміщення через митний кордон України ОСОБА_2 за митною декларацією, товарів на підставі завідома недостовірних даних, щодо проходження санітарно - епідеміологічного контролю.
Норма ч.2 ст. 467 МК України передбачає строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил - не пізніше ніж шість місяців з моменту як вчинення так і виявлення правопорушення. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що при накладенні адміністративного стягнення необхідно виходити з моменту вчинення ОСОБА_2 правопорушення. В той же час постанова суду не містить обгрунтування прийняття такого рішення.
Оскільки при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції неправильно було застосована норма, що регулює строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, дане рішення підлягає скасуванню.
Що стосується вимог апеляційної скарги щодо виконання постанови у частині конфіскації товару, шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості переміщеного товару у зв'язку з не можливостю його конфіскації, то вони підлягають задоволенню.
Так, представником митниці в судовому засіданні було зазначено, що товар, а саме кришки для паливних баків, був переміщений ОСОБА_2 через митницю з метою їх випуску у вільний обіг, ще 23.11.2017 року, на даний час ці кришки встановлені на катері та перебувають в експлуатації більше 9 місяців, що унеможливлює їх конфіскацію.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 541 МК України у разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 вартість вищевказаного товару.
Щодо клопотань ОСОБА_2 про безпосередню участь у розгляді справи, то він про час розгляду справи повідомлявся належним чином, але у зазначений час до суду не з'являвся ні 21.08.2018 року, ні 28.08.2018 року, ні 31.08.2018 року.
29.08.2018 року захисником ОСОБА_2 втретє подано клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 хоче надати свої пояснення безпосередньо в суді, при цьому захисником надана відповідь на адвокатський запит з Миколаївського обласного клінічного госпіталя ветеранів війни, що останній з 20.08.2018 року лікується в госпіталі та не зможе прибути до суду включно до 05.09.2018 року.
Між тим, представником митниці в судовому засіданні 28.08.2018 року був наданий суду примірник форми МД-2, та копії доповідних записок інспекторів митного поста «Костянтинівка» Сафронова та Корнєва, згідно яких ОСОБА_2 21.08.2018 року, в той час коли справа слухалась в суді, особисто прибув до зони митного контролю митного поста «Костянтинівка» Миколаївської митниці ДФС та був особисто присутній під час проведення митного огляду легкового автомобілю «VOLKSWAGEN PASSAT» FE 483369, тобто знаходячись на лікуванні, працював, виконуючи обов'язки декларанта.
Окрім того, з матеріалів справи, вбачається, що під час розгляду в суді першої інстанції справа також призначалась декілька раз, а саме на 18 та 21 травня 2018 року, і ОСОБА_2 звертався до суду про перенесення її розгляду на інші дати, при цьому як причину вказував на неможливість бути присутнім в зв'язку з відрядженням на строк 10 днів, з 15 по 25 травня 2018 року, в яке, будучи директором фірми, командирував сам себе. З заявою про перенесення до суду звертався і захисник Петровський Д.О. Суд вимушений був відкладати розгляд справи, а коли призначив справу на 18.07.2018р., то заяв від ОСОБА_2 і його захисника не надійшло, оскільки останні вважали, що вже сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності. ( а.с. 44-49, 55-60)
Суд апеляційної інстанції розцінює таку лінію поведінки ОСОБА_2 та його захисника, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, як таку, що направлена на затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_2 не був позбавлений права надавати письмові пояснення, щодо вчиненого правопорушення, як до суду першої інстанції так і до апеляційного суду, а також направляти заперечення на апеляційну скаргу митниці і таким чином виразити свою думку щодо доводів апелянта, однак ним цього зроблено не було.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 знав, що відносно нього в апеляційному суді розглядається справа про адміністративне правопорушення, відповідно до принципів диспозитивності, змагальності та безпосередності, скористався своїм правом на захист, так як представництво його інтересів у суді активно здійснював захисник, який був присутній під час засідань в апеляційному суді та мав змогу захищати інтереси останнього. При цьому сам ОСОБА_2 21.08.2018 року в суд не з'явився, але працював виконуючи обов'язки декларанта в зоні митного контролю митного поста «Костянтинівка» Миколаївської митниці ДФС, його поведінку можна розцінювати як навмисне затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності шляхом забезпечення перебігу визначеного ст. 467 МК України 6-місячного строку, протягом якого може бути застосовано адміністративне стягнення.
Що стосується довідки, виданою лікарською установою, в якій зазначено, що ОСОБА_2 не може з'явитися в апеляційний суд 31.08.2018 року то вона не містить ніяких фактичних даних на підтвердження зазначеного. Із вказаної довідки не можливо зробити висновок щодо фізичного стану хворого ОСОБА_2, наявності у останнього можливості покинути лікувальний заклад, в довідці не зазначено режим, який призначався ОСОБА_2: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, вільний тощо.
З метою встановлення зазначеного, апеляційним судом було направлено запит до госпіталю, щодо надання копії історії хвороби ОСОБА_2 та визвано до суду лікаря, який безпосередньо лікує останнього. Лікар до суду не з'явився, копії історії хвороби суду надано не було.
Зазначене, вочевидь, свідчить про можливість формального лікування ОСОБА_2, що дає йому змогу виконувати свої професійні обов'язки перебуваючи за межами лікувального закладу, в той же час, користуватися довідкою з лікарні та не з'являтись до суду з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене ч.1 ст. 286 КУпАП, ч.6 ст. 294 КУпАП та ст.ст. 498, 500, 526 МК, не є абсолютним.
Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ст. 483 МК України, за якою ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Суд приходить до висновку, що відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, ст. 467 МК України, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи правопорушником нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Зважаючи на зазначене, апеляційна скарга представника Миколаївської митниці ДФС підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника Миколаївської митниці ДФС - задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.02.2018 року,про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, якою відносно останнього, провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати, постановивши нову.
ОСОБА_2 вважати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 10 898, 08 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 541 МК України, виконання постанови у частині конфіскації товару, а саме: з'єднувальні кришки для паливних баків -2 шт., з'єднувальна кришка для паливних баків - 1 шт., які використовуються для з'єднання паливних баків між собою. Фактурна вартість товару 348, 09 Євро (згідно курсу НБУ складає 10 898, 08 грн.) здійснити шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості вищевказаного товару, а саме - 10 898, 08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області М.П. Міняйло
Судове рішення № 76219197, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 03.09.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/3143/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: