Постанова № 76218093, 22.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2018 рокусправа № 808/980/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Юрко І.В. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Левченко М.П., представника відповідача - Туркін В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року у справі №808/980/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Конишева О.В., рішення складено в м. Запоріжжя Запорізьким окружним адміністративним судом 21.05.2018 року, повний текст судового рішення складено 31.05.2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМЕРЗ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМЕРЗ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0001741202 від 18.03.2016 року відповідно до акту щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з Єдиного податку з юридичних осіб № 35/0829-12-02-15/34718170 від 18.03.2016 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача за результатами якої складено акт №35/0829-12-02-15/34718170 від 18.03.2016 року, яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб. Водночас, висновки вищевказаного акту перевірку є безпідставними, оскільки позивачем своєчасно сплачено податкові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, а відтак винесене податкове повідомлення-рішення на підставі вищевказаного акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМЕРЗ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0001741202 від 18.03.2016 року відповідно до Акту щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з Єдиного податку з юридичних осіб № 35/0829-12-02-15/34718170 від 18.03.2016 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкове повідомлення - рішення №0001741202 від 18.03.2016 року складено відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-Vl (із змінами та доповненнями) ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «ПРАЙМЕРЗ» з питання своєчасної сплати визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, якою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб (код платежу 18050301) по податковій декларації № 1600000759 від 15.01.2016 року.

За результатами означеної перевірки складено Акт № 35/08-29-12- 02- 15/34718170 від 18.03.2016 року, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001741202 від 18.03.2016 року та зобов'язано сплатити штраф 653,91 грн., що складає 10% від суми боргу 6 539,10 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з наступного.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем подано декларацію з єдиного податку №1600000759 від 15.01.2016 року, сума задекларованого зобов'язання до сплати становить 11 352,45 грн.

Зазначене податкове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за IV квартал 2015 року в сумі 11 352,45 грн. позивач повинен був сплатити до 17 лютого 2016 року та сплатив його наступними платежами:

03 листопада 2015 року позивачем було сплачено 2 576,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 03.11.2015, яке міститься в матеріалах справи;

02 грудня 2015 року позивачем було сплачено 1 384,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 214 від 02.12.2015, яке міститься в матеріалах справи;

11 січня 2016 року позивачем було сплачено 7 391,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 232 від 11.01.2016, яке міститься в матеріалах справи.

Так, заборгованість, що обліковувалась у картці особового рахунку позивача, яка становила 11352,45грн. була повністю погашена 11.01.2016 року, а відтак сума грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за IV квартал 2015 року була погашена позивачем своєчасно.

Водночас, сплачена позивачем сума у розмірі 7 391,16 грн. відповідно до платіжного дорученням №232 від 11.01.2016 року була зарахована відповідачем лише 01.03.2016 року, що підтверджується випискою з електронного кабінету позивача.

З огляду на означене, суд першої інстанції вірно зазначив, що сума грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за IV квартал 2015 року позивачем була погашена своєчасно, та як наслідок податкове повідомлення-рішення №0001741202 від 18.03.2016 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року у справі №808/980/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМЕРЗ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 серпня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 03 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді І.В. Юрко

В.А.Шальєва