Постанова № 76214668, 29.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 212/2911/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року, яке постановлено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Позивач, ПАТ «Укрсоцбанк») звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026 (далі - Договір кредиту), відповідно якому третя особа по справі отримала від позивача у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 64 777,00 доларів США, зі сплатою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 28 серпня 2018 року.

23 липня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту, відповідно до якої збільшено максимальний ліміт заборгованості до 68 711,11 доларів США, кінцевий термін погашення заборгованості подовжено до 28 серпня 2023 року, всі інші умови залишилися без змін.

В забезпечення виконання зобов'язання обов'язків по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій за Договором кредиту, між позивачем та відповідачем був укладений Іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/027 від 29.08.2008 року, відповідно до якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 41,4 кв.м., житловою площею 25,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 (майновому поручителю).

Однак ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за його використання не виконала в порушення умов Договору кредиту, у зв'язку з чим станом на 30.03.2015 утворилась заборгованість у розмірі 126035,17 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 2 963 468,09 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 66 551,11 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 564 817,85 грн.; заборгованість за відсотками - 46 527,23 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 093 995,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, що за курсом НБУ складає 92 694,95 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США, що за курсом НБУ складає 211 959,38 грн.

Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), а саме двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 991/08-КЛ/026 від 29.08.2008 року де вони є майновими поручителями згідно іпотечного договору та стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3654,00 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Звернуто стягнення на іпотечне майно - двокімнатну квартиру № 9, загальною площею 41,4 м2, житловою площею 25,0 м2, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року в сумі 126 035,17 доларів США (сто двадцять шість тисяч тридцять п'ять дол. США 17 центів), що еквівалентно 2 963 468,09 грн. (два мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі чотириста шістдесят вісім грн. 09 коп.) за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 3 654, 00 грн.

Зазначено, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2017 року представнику відповідача відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Представник відповідача зауважує на тому, що суд, в порушення норм процесуального права розглянув справу за відсутності та без належного повідомлення відповідача по справі.

Крім того, у зв'язку із розглядом справи за відсутності відповідача, остання була позбавлена можливості подати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором мав місце з 01.12.2008 року.

Також представник відповідача зауважує на тому, що ОСОБА_1 не надсилалися вимоги щодо порушення основного зобов'язання задля вжиття заходів по їх усуненню, а лист-вимогу Банку від 24.07.2012 року вона не отримувала, а тому позовні вимоги є передчасними.

Представник відповідача в апеляційній скарзі вказує на те, що судом в рішенні, в порушення ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», не зазначено початкову ціну іпотечного майна.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ «Укрсоцбанк» - Курдюмова М.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026, відповідно до якого ОСОБА_4 надано кредит на поточні потреби у розмірі 64 777,00 доларів США зі сплатою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 28.08.2018, (а.с. 4-7, 13).

Відповідно до п.п.1.1 Договору кредиту ОСОБА_4 зобов'язалася повертати суму кредиту до 15 числа кожного місяця, рівними частинами, згідно графіку, а також згідно п.п. 2.4.5 цього Договору зобов'язалася сплачувати проценти у валюті кредиту не пізніше 15 числа кожного місяця наступного за звітним, в якому нараховані проценти (а.с. 4-5).

23.07.2009 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору № 991/08-КЛ/026 від 29.08.2008, яким було збільшено ліміт кредиту до 68 711,11 доларів США та кінцевий термін погашення кредиту продовжено до 28.08.2023, інші умови залишено без змін (а.с. 8).

З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_4 за Договором кредиту та Додаткової угоди між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/027 від 29.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопською І.С., зареєстрований в реєстрі за № 4029, відповідно до якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартира № 9, що складається з 2 - х кімнат загальною площею 41,4 кв.м., жилою площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 9-10, 24-26).

В порушення умов Договору кредиту ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за його використання не виконала, у зв'язку з чим станом на 30.03.2015 утворилась заборгованість у розмірі 126 035,17 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 2 963 468,09 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 66 551,11 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 564 817,85 грн.; заборгованість за відсотками - 46 527,23 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 093 995,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, що за курсом НБУ складає 92 694,95 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США, що за курсом НБУ складає 211 959,38 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. (а.с. 14-18).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та того, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з наступних підстав.

За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегією суддів встановлено, що відповідача ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Згідно з п.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Відповідно п.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно положення кредитного договору та договору іпотеки, передбачено, що в разі невиконання боржником відповідних положень вказаних вище договорів, іпотекодержатель (Банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, переважно перед іншими кредиторами, в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків простроченням виконання, включаючи пеню і інші штрафні санкції, а також витрати відносно звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку».

Стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

За вимогами частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

За змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Аналіз наведених обставин та вимог закону, дозволяє колегії суддів зробити висновок про обґрунтованість позову позивача, оскільки позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову доводи апеляційної скарги про те, у зв'язку із розглядом справи за відсутності відповідача, остання була позбавлена можливості подати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором мав місце з 01.12.2008 року, з огляду на те, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду в межах строків позовної давності.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Положеннями ст. 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та розрахунку заборгованості за кредитним договором, останні платіж по тілу кредиту було сплачено ОСОБА_4 18 листопада 2008 року (а.с.14), натомість, відповідно до п. 2.6 Кредитного договору, щодо черговості погашення заборгованості за Кредитним договором, останній платіж за кредитним договором було сплачено 17 жовтня 2013 року та зараховано на сплату простроченої заборгованості за нарахованими процентами (а.с.16), що свідчить про те, що початок перебігу строку позовної давності починається саме з цього моменту.

Таким чином, завернувшись з даним позовом 27 квітня 2015 року позивач не пропустив строк позовної давності.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надсилалися вимоги щодо порушення основного зобов'язання задля вжиття заходів по їх усуненню, а лист-вимогу Банку від 24.07.2012 року вона не отримувала, а тому позовні вимоги є передчасними, оскільки відповідно до п.6.2 Іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/027 від 29.08.2008 року, усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.

В даному випадку лист-вимога Банку від 24.07.2012 року була направлена, зокрема ОСОБА_1, у порядку, передбаченому п.6.2 Іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/027 від 29.08.2008 року.

Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що судом в рішенні, в порушення ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», не зазначено початкову ціну іпотечного майна, оскільки Велика Палата Верхового Суду у своїй постанові від 21 березня 2018 року № 14-11цс18 дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення у справі - скасуванню відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по справі про задоволення позовних вимог та звернення стягнення на іпотечне майно, а саме двокімнатну квартиру № 9, загальною площею 41,4 м2, житловою площею 25,0 м2, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року в сумі 126 035,17 доларів США (сто двадцять шість тисяч тридцять п'ять дол. США 17 центів), яка складається із заборгованості за кредитом - 66 551,11 доларів США, заборгованості за відсотками - 46 527,23 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США шляхом реалізації з прилюдних торгів на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Водночас відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Оскільки спірна квартира, яка є предметом іпотеки, виступає як забезпечення зобов'язань громадянки України ОСОБА_4 за споживчим кредитом, наданим їй 29.08.2008 ПАТ «Укрсоцбанк» як кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті - доларах США на підставі кредитного договору № 991/08-КЛ/026, суду не надані докази про те, що у власності відповідача знаходиться інше нерухоме житлове майно і вона не використовує його як місце постійного проживання, загальна площа спірної квартири 41,40 м.2, що не перевищує 140 м.2), - рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії цього Закону.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, а саме 3654 грн. (а.с.1) витрати на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на іпотечне майно - двокімнатну квартиру № 9, загальною площею 41,4 м2, житловою площею 25,0 м2, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року в сумі 126 035,17 доларів США (сто двадцять шість тисяч тридцять п'ять дол. США 17 центів), яка складається із заборгованості за кредитом - 66 551,11 доларів США, заборгованості за відсотками - 46 527,23 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США шляхом реалізації з прилюдних торгів на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 3 654, 00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: