Рішення № 76209787, 03.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р. справа № 0940/1356/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 11 401,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 11 401,25 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 11 401,25 грн., яка станом на момент подання даного адміністративного позову не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.21).

02.08.2018 на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 значиться: с.Хімчин, Косівський район, Івано-Франківська область (а.с.22).

Відповідач 04.08.2018 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі. ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження від 02.08.2018.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Коломийській об`єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Податок на доходи фізичних осіб, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.2. пункту 9.1 статті 9 ПК України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Так, підпункт 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Виходячи із положень підпункту 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 ПК України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

Досліджуючи обставини щодо наявності заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, яка виникла у результаті самостійного декларування відповідачем таких податкових зобов`язань, суд зазначає таке.

Підпунктом 174.1. статті 174 ПК України визначено об`єкти спадщини або дарування платника податку, які підлягають оподаткуванню.

За змістом вимог підпункту 174.2.2. пункту 174.2 статті 174 коментованого Кодексу об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту.

Пунктом 167.2. статті 167 ПК України встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Згідно пункту 174.6. статті 174 ПК України об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації (пункт 174.3 статті 174 ПК України).

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту 179.5 статті 179 вказаного Кодексу, податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПК України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання. Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем складено та подано 30.04.2015 до Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій у рядках 01, 01.05, 08 самостійно визначив "вартість успадкованого чи отриманого в дарунок майна" (загальну суму річного доходу) 228 025,00 гривень, а також суми, що підлягає сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 11401,25 гривень 5% від вартості об`єкта спадщини (чи отриманого в дарунок майна) (а.с. 11-12). Вказаних самостійно визначених зобов`язань відповідач не виконав і на момент звернення до суду заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за вищевказаний період згідно декларації від 30.04.2014 становить 11 401,25 гривень.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №19762-17/908 від 11.10.2017, яка отримана відповідачем 26.10.2017, про що свідчить відповідний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копії якого міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік, податковою вимогою форми "Ф" за №19762-17/908 від 11.10.2017, довідкою про борг за платежами від 05.07.2018, витягами із облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 8-12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно розраховане відповідачем грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 11 401,25 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262, 263, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 11 401 (одинадцять тисяч чотириста одну гривню) 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

Відповідач: ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) АДРЕСА_1.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.