Ухвала суду № 76195227, 31.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/10263/17

провадження № 2/520/2063/18

УХВАЛА

31.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання – Молодов В.С.,

розглянувши питання щодо прийняття уточненої позовної заяви у цивільній справі № 520/10263/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 14.05.2018 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 520/10263/17.

Розгляд цивільної справи № 520/10263/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5. про визнання права власності в порядку спадкування за законом призначено провести в порядку загального позовного провадження.

Підготовче провадження почато з дня постановлення цієї ухвали

Цією ж ухвалою позивача зобов’язано:

зазначити актуальну ціну позову, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності;

надати орієнтований розрахунок суми судових витрат;

надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

до початку підготовчого засідання долучити до позовної заяви всі докази, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в разі необхідності – клопотання про витребування чи забезпечення доказів), а вже наявні в матеріалах справи докази – завірити у порядку, встановленому статтею 95 ЦПК України, вказавши осіб, які є держателями оригіналів доказів.

Відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов, а третім особам – пояснень щодо позову.

01.06.2018 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив, у якому повідомив про повну незгоду із заявленими позивачем вимогами, у задоволені позову просить відмовити. Також відповідач довів до відома суду про наявність пов’язаних із цією справою справ №№ 520/15046/14-ц, 520/24/15-ц, 520/15974/16-ц (вхід. № 19635).

14.06.2018 року позивач ОСОБА_1 надала уточнену позовну заяву (вхід. № 21479), при ознайомлені з якою судом встановлено, що прохальна частина заяви доповнена позовними вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту проживання спадкоємиці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі спадкодавцем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім’єю, за адресою в будинку № 13 по вул. Недєліна у місті Одесі з червня 2008 року по травень 2014 року. Незміною залишилась частина позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/8 частин житлового будинку №13-15 по вул. Недєліна у м. Одеса, що в цілому складається з двох житлових будинків під літ. «А» і «Б», житловою площею 73,2 кв.м., загальною площею 123,8 кв.м. і господарських споруд: літ. «К» «Е» - сараї, літ. «И» - вбиральня, літ. «Н» - гараж, літ. «С» - веранда, №2-9, 11 – огорожа, І, ІХ, Х – вимощення, ІІІ – шахта, розташованих на земельній ділянці площею 2593 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого у травні 2014 року.

Відповідачем за заявленими вимогами ОСОБА_7 ставить Одеську міську раду, змінивши процесуальний статус ОСОБА_2, ОСОБА_3 з відповідачів на третіх осіб.

Право позивача до закінчення підготовчого засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, передбачено пунктом 2 частини другої та частиною третьої статті 49 ЦПК України.

Предмет позову — це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Доповнення позовної заяви ОСОБА_1 новою вимогою щодо встановлення факту, що має юридичне значення, є доповненням позову новою матеріально-правовою вимогою (новим предметом), щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Позивач аргументує включення нової вимоги тим, що саме від її задоволення залежить можливість задоволення вимоги щодо визнання права власності, оскільки вимога про визнання права власності на спадкове майно є похідною від встановлення факту, який просить встановити позивач.

Підстави пред’явлення позову за цими вимогами саме до Одеської міської ради в позовній заяві не зазначені.

Тобто, при пред’явленні позову до певної особи, та ініціюючи вказану особу бути притягнутою до судових тяжб, нести судові витрати та виконувати процесуальні обов’язки відповідача, позивач не зазначає, якими діями чи бездіяльністю вказана особа порушила, оспорила чи не визнала права позивача щодо предмету спору, та на якій правовій підставі їй належить виступити відповідачем перед ОСОБА_8 за заявленими нею вимогами.

Звертається увага позивача на те, що кожна матеріально-правова вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктами 4 та 5 частини третьої цієї статті вимагається зазначати в позовній заяві зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачу ОСОБА_1 також пропонується зазначити чи вживалися ним заходи досудового врегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК), зважаючи на наступне.

За статтею 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Питання щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви та доказів врегульовані статтями 83, 95, 175-177 ЦПК України.

Уточнена позовна заява ОСОБА_1 повинна відповідати вимогам, встановленим вказаними статтями.

Утім, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 не містить повного найменування третьої особи, зазначеної як «Приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_5»; ідентифікаційного коду Одеської міської ради в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, незважаючи на те, що згідно зі статтею 14 Статуту міста Одеси, Одеська міська рада є юридичною особою, має власну печатку, штампи, бланки, рахунки в органах державного казначейства, набуває від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несе обов’язки, може бути позивачем і відповідачем в судах. Крім того, у вільному доступі мережі Інтеренет наявні відомості про номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти цієї особи. Однак, і такі відомості у позовній заяві ОСОБА_1 не містяться, що також порушує вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Між іншим, пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагається зазначати у позовній заяві й реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України. В позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що позивачу невідомі РНОКПП третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Паспортні дані цих осіб також не зазначені. Звертається увага позивача на те, що матеріали цивільної справи № 520/10263/17 містять ці дані, як і ухвали суду від 12.07.2018 та 14.05.2018 року у цій справі. Тому не зрозумілим є твердження позивача про відсутність відомостей про РНОКПП учасників справи ОСОБА_4 та ОСОБА_3, й не зазначення при цьому їх паспортних даних.

Рівність учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом, встановлена частиною другою статті 12 ЦПК України. За приписами пункту 5 частини п’ятої цієї статті суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року позивача було зобов’язано зазначити актуальну ціну позову, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності та орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

До уточненої позовної заяви ОСОБА_1 додано орієнтовний розрахунок суми судових витрат. Між тим, до цього часу позивач так і не зазначив актуальну ціну позову, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, на яке позивач просить визнати за ним право власності.

У відповідності до статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» якої, зокрема передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі – Постанова КМУ) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися

на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п 38 Постанови КМУ для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови КМУ порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Застосовуючи порівняльний підхід при визначенні вартості майна, право власності на яке просить визнати позивач ОСОБА_1, така вартість визначається судом у сумі 1 800 000 грн., виходячи із середньої вартості на день оцінки квадратного метру площі (будинок з каменю (вр. технічний паспорт): 3/8 частин житлового будинку, що в цілому складається з двох житлових будинків під літ. «А» і «Б», житловою площею 73,2 кв.м., загальною площею 123,8 кв.м. і господарських споруд: літ. «К» «Е» - сараї, літ. «И» - вбиральня, літ. «Н» - гараж, літ. «С» - веранда, №2-9, 11 – огорожа, І, ІХ, Х – вимощення, ІІІ – шахта, розташованих на земельній ділянці площею 2593 кв.м. (без врахуванням самовільного будівництва та відсутності підтвердження виділення земельної ділянки для такого будівництва) по вул. Недєліна у Київському районі м. Одеса (ліквідний район Фонтану). У порівнянні застосовувалися дані оцінки подібних об’єктів за інформацією з веб-сторінок мережі Інтернет: https://www.olx.ua/obyavlenie/prodaetsya-dom-na-fontane-100m2-na-nedelina; https://odessa.domoscope.com/street/119/sell-house; https://od.van.ua/sale-doma-kievskiyrayon-nedelina-p96736/; https://ua.trovit.com/nedvizhimost/listing.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До позовної заяви ОСОБА_1 доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 790.46 грн. з ціни позову 79045 грн. та документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 704.80 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн.

Ставка судового збору за вимогу майнового характеру, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 3674-VI у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Ціна позову ОСОБА_1 за вимогу, яка підлягає грошовій оцінці, визначена у розмірі 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч гривень).

Відповідно, позивач повинна була сплатити судовий збір за цю вимогу у розмірі 8810 грн. (1762 грн. х 5). З урахуванням фактично сплаченого судового збору у розмірі 790.46 грн. недоплата судового збору складає 8019.54 грн.

На виконання частини четвертої статті 177 ЦПК України позивачу ОСОБА_1 необхідно додати до позовної заяви документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 8019.54 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Київському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38016923; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; Рахунок отримувача – 31212206015005; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК позивачу ОСОБА_9 необхідно зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів всіх письмових доказів, копії яких додано до заяви (первісної та уточненої).

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, на кожному письмовому доказі, доданому у копії до позовної заяви, оригінал якого знаходиться у позивача, повинно бути зазначено «копія відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставленням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у позивача, зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Такий порядок засвідчення копій документів, відповідає й вимогам, визначеним пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Додатково звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Аналогічні норми містяться і в пункті 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, якою вимагається зазначати у позовній заяві докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначати щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Також суд зобов’язує позивача зазначити, у кого знаходяться оригінали правовстановлюючих документів на домоволодіння, право власності на яке позивач бажає набути, та земельну ділянку, на якій це домоволодіння знаходиться. А також надати актуальний витяг з майнового реєстру щодо цього домоволодіння.

Враховуючи сукупність усіх недоліків уточненої позовної ОСОБА_1, суд залишає вказану заяву без руху із встановленням позивачеві строку на їх усунення, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву (уточнену) ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватний нотаріус ОМНИ ОСОБА_5 - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом виконання вимог, встановлених статтями 95, 175-177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви відповідно до мотивувальної частини ухвали - протягом п’яти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Продовжити підготовче провадження у цивільній справі № 520/10263/17.

Виконання інших процесуальних завдань підготовчого провадження у цивільній справі № 520/10263/17 та вирішення заяв учасників справи з процесуальних питань - відкласти до встановлення результатів виконання цієї ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.