Ухвала суду № 76191593, 30.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1062/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Вотьканича Ф.А., Бисаги Т.Ю., при секретарі Чейпеш С.І., за участю прокурора Пилипа Б.Ф., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Белла В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження №11-сс/777/419/18 за апеляційною скаргою прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури Самолюк М.В. на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.08.2018.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області Іванини В.В. про застосування запобіжного заходу увигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, без застосування електронних засобів контролю, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Цією ж ухвалою на ОСОБА_3 покладено обов'язок здати на зберігання до Міжгірського районного сектору Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України.

Із клопотання та матеріалів судового провадження вбачається, що 17.08. 2018, близько 23 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у кімнаті будинку, АДРЕСА_1, в ході сварки з своїм батьком ОСОБА_7, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому кулаком правої руки один удар в ділянку живота та один удар в обличчя, у зв'язку із чим потерпілий упав. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 накинувся на лежачого ОСОБА_7 та наніс останньому кулаками рук ще близько 5-6 ударів в ділянку ребер, після чого перетягнув потерпілого на ліжко та залишив на ніч. У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер, розривів, забоїв легень, що спричинило масивну внутрішню кровотечу та шок, що і спричинило смерть потерпілого в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_2

-2-

Діяння ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не доведено обставини, які можуть бути достатніми для обрання запобіжного заходу тримання ОСОБА_3 під вартою на досудовому слідстві. Також враховано, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, у вчиненому вину визнав, щиро розкаявся, хворіє на цукровий діабет і є інсулінозалежним, про вчинене кримінальне правопорушення особисто повідомив поліцію, з місця проживання не скривався, по справі проведено невідкладні слідчі дії, зокрема огляд місця події в ході якого вилучені речові докази, очевидців (свідків) даної події не має. При таких обставинах та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування щодо ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 20.08.2018 - скасувати, постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказує, що слідчий суддя не врахував наявність ризиків, які містять достатні підстави для застосування саме цього запобіжного заходу, хоча і вказав про такі в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, а саме те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існування ризиків його переховування від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, знищення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення. На його думку, висновок слідчого судді про достатність для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не відповідає завданням кримінального провадження, практиці Європейського суду з прав людини та фактичним обставинам, оскільки такий негативно вплине на встановлення всіх обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що згідно довідки Міжгірської районної лікарні, ОСОБА_3 може утримуватися в умовах ІТТ чи СІЗО, а також на необгрунтованість наведених в ухвалі тверджень слідчого судді про те, що свідки у даному кримінальному провадженні уже допитані, що виключає можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваного, оскільки показання дані свідками на досудовому слідстві, не можуть бути взяті до уваги судом під час розгляду кримінального провадження по суті, а тому слідчим суддею не взято до уваги існування і надалі ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінального провадженні.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника - адвоката Беллу В.М. про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора та законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.

-3-

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, ураховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні заступника начальника СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурора, слідчого та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні заступника начальника слідчого відділення підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України.

-4-

Слідчий суддя в ухвалі зазначив данні, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав, розкаявся, хворіє на цукровий діабет, є інсулінозалежним і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт.

На підтвердження вказаних висновків указує й той факт, що підозрюваний особисто повідомив поліцію про подію, що ставиться йому у вину, не переховувався від органів досудового розслідування та суду, по справі проведено невідкладні слідчі дії для проведення яких підозрюваний з'являвся, що свідчить про його належну процесуальну поведінку, яка не перешкоджає досудовому розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні щодо нього.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд не задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що заступник начальника слідчого відділення у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу.

За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Необхідності обмеження права ОСОБА_3 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін оскільки, колегія суддів уважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Апеляційний суд, урахувавши мету й підстави застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри та доказів у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого за вчинене, конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу підозрюваного, прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні заступника начальника слідчого відділення та виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

-5-

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.08.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю - без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: