Постанова № 76189997, 28.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1586/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Громадської організації «Київська міська організація Ленінська Комуністична Спілка Молоді України» про припинення та примусовий розпуск (ліквідацію) Громадської організації та за зустрічним позовом Громадської організації «Київська міська організація Ленінська Комуністична Спілка Молоді України» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування Наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з адміністративним позовом про припинення та примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації «Київська міська організація Ленінська Комуністична Спілка Молоді України».

Представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі №826/1586/18 до вирішення справи Конституційним судом України за конституційним поданням 46 народних депутатів України №180/30-05 від 30.05.2017 щодо відповідності Конституції України Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 №317-VIII.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року вказане клопотання задоволено та зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник наполягає на тому, що в даному випадку відсутня об'єктивна неможливість розгляду адміністративного спору у цій справі до вирішення справи, що перебуває у провадженні Конституційного Суду України, а також, що навіть у разі визнання КСУ неконституційним Закону України від 09.04.2015 р. № 317-VIII, положення вказаного Закону втратять чинність лише з моменту прийняття рішення КСУ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позов у цій справі Міністерством юстиції України подано на підставі та на виконання положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

12.07.2017 р. Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VII.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, представником Громадської організації «Київська міська організація Ленінська Комуністична Спілка Молоді України» подано клопотання про зупинення провадження у справі №826/1586/18 до вирішення справи Конституційним судом України за конституційним поданням 46 народних депутатів України №180/30-05 від 30.05.2017 щодо відповідності Конституції України Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 №317-VIII.

Клопотання обґрунтоване тим, що предметом зустрічного позову є оскарження наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки» від 18.01.2018 №156/5, який прийнято в зв'язку з реалізацією Міністерством юстиції України своїх повноважень щодо реалізації положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки», який є предметом розгляду Конституційним Судом України.

Задовольняючи подане клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на позицію Верховного Суду, яка не розглядалась судом в підготовчому засіданні під час вирішення клопотання про зупинення провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни своєї позиції, викладеної в ухвалі про відмову в зупиненні провадження у справі в ухвалі від 16.04.2018, а подане клопотання про зупинення провадження, з врахуванням практики Верховного Суду задовольнити.

Колегія суддів підтримує такий висновок суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 р. № 2136-VIII (далі - Закон № 2136-VIII).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи означає те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі за наявності обставин, визначених викладеною нормою КАС України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на предмет спору у цій справі та позовні вимоги обох сторін (як за первинним, так і за зустрічним позовом) її об'єктивний розгляд безпосередньо залежить від вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VII.

Таким чином, розглянути дану адміністративну справу на теперішній час об'єктивно неможливо, оскільки від вирішення справи Конституційним Судом України залежить її правильний, повний та всебічний розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.02.2018 р. по справі № 800/315/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для зупинення провадження у цій справі до вирішення вищезазначеної справи Конституційним Судом України (набрання його рішенням законної сили).

Доводи апелянта про те, що в даному випадку відсутня об'єктивна неможливість розгляду адміністративного спору у цій справі до вирішення справи, що перебуває у провадженні Конституційного Суду України, є необґрунтованими, з огляду на вищезазначене.

Посилання апелянта на те, що навіть у разі визнання КСУ неконституційним Закону України від 09.04.2015 р. № 317-VIII, положення вказаного Закону втратить чинність лише з моменту прийняття рішення КСУ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позов у цій справі Міністерством юстиції України подано на підставі та на виконання саме положень Закону № 317-VIII і, водночас, предметом оскарження відповідачем за зустрічним позовом у цій справі є наказ Міністерства юстиції України, що також прийнятий на підставі та на виконання вказаного Закону.

Тож, вирішення питання щодо конституційності такого Закону безпосередньо впливає на правильний, повний та всебічний розгляд даної адміністративної справи.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року - без змін.

Повний текст постанови складено « 03» вересня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Л.В. Бєлова