Ухвала суду № 76189272, 31.08.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4163/17

Провадження №1-кс/242/1089/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі судді Черкова В.Г., розглянувши заяву про самовідвід судді Владимирської І.М. по матеріалам кримінального провадження № 42017051670000088 за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження № 42017051670000088 за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст.191 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2017 р. головуючим по справі визначено суддю Владимирську І.М.

28.08.2018 р. суддею Владимирською І.М. було подано заяву про самовідвід, мотивуючи тим, що 02.07.2018 р. нею було винесено рішення по цивільній справі № 242/1876/18 за позовною заявою ОСОБА_7 до Відділу освіти Селидівської міської ради, третя особа - начальник Відділу освіти Селидівської міської ради ОСОБА_8, Державна казначейська служба України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Селидове Донецької області про визнання наказів про дисциплінарні стягнення недійсними, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. При розгляді зазначеною справи нею були досліджені матеріали, на які посилається обвинувач в вищевказаному кримінальному проваджені. Вважає, що ухвалення рішення у даній справі призведе до порушення прав обвинувачених, регламентованих ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Статтею 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язані заявити самовідвід.

При вирішенні заяв про самовідвід, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Із заяви про самовідвід було встановлено, що підставою для відводу є дослідження матеріалів цивільної справи, серед яких є докази, на які прокурор посилається в обвинувальному акті в даному кримінальному провадженні.

Але при ознайомленні із рішення Селидівського міського суду від 02.07.2018 року та обвинувальним актом у кримінальному провадженні було встановлено, що в цивільній справі вирішувався трудовий спір через незаконність звільнення за систематичність порушень трудової дисципліни, а в даному кримінальному провадженні розглядається питання кримінальної відповідальності за заволодіння грошовими коштами, тому ці дві справи є різними та досліджені докази цивільної справи не мають наперед сумніву в неупередженості судді, оскільки оцінка доказів здійснюється як окремо за кожним з доказів та і в подальшій їх сукупності для прийняття відповідного рішення (ст. 94 КПК України).

Крім того, цивільна справа перебуває в провадженні Апеляційного суду Донецької області, а за матеріалами кримінального провадження ще не був встановлений порядок дослідження відповідних доказів та їх не надано, тому суд позбавлений можливості повною мірою вивчити підстави щодо самовідводу, тобто на даній стадії та з цих підстав він необґрунтований.

На підставі викладеного судом не встановлено наявності обґрунтованих підстав, передбачених ст. 75 КПК України, щодо відводу судді Владимирської І.М., а тому подана заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 80-82 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви судді Селидівського міського суду Донецької області Владимирської І.М. про самовідвід - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя