Постанова № 76185228, 31.08.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/468/18 Провадження №33/773/525/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В. з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, його захисника - адвоката Кривошея А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає по вАДРЕСА_1, підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 220 025 (двісті двадцять тисяч двадцять пять) грн. 79 коп. з конфіскацією в дохід держави 5 881 кг вживаних ковдр та пледів, постільної туалетної білизни, 239 кг вживаних килимків для ванних кімнат загальною вартістю 220 025,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волинської митниці ДФС України 329 109 (триста двадцять девять тисяч сто дев'ять) грн. витрат за зберігання товарів на складах митного органу та 352 (триста п'ятдесят дві) грн.40 коп. судового збору.

ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05 лютого 2018 року на митному посту «Луцьк» Волинської митниці ДФС в декларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/008027 не задекларував за встановленою формою 5881 кг (325 п/е мішків) вживаних ковдр та пледів, постільної туалетної білизни, 239 кг (15 п/е мішків) вживаних килимків для ванних кімнат загальною вартістю 220 025,79 грн., що знаходились в транспортному засобі з номерними знаками НОМЕР_2/НОМЕР_3.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.472 МК України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суддя першої інстанції безпідставно дійшов висновку про накладення на нього стягнення в розмірі встановленому місцевим судом, оскільки його вина у вчиненому не доведена належними і допустимими доказами. Посилається на відсутність доказів в підтвердження того, що знав та умисно не заявив точних відомостей про отриманий ним товар з метою ухилення від сплати митних платежів та уникнення заходів нетарифного регулювання. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кривошея А.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Аналіз встановлених у справі фактичних обставин в розрізі чинного законодавства України дає підстави для наступного висновку.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 ставиться у провину незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари: «вироби із текстильних матеріалів: бувші у вжитку ковдри та пледи, білизна постільна, туалетна, у змішаному вигляді» загальною вагою 5881 кілограм; «килимки для ванних кімнат бувші у вжитку» загальною вагою 239 кг, що переміщувалися через митний кордон України, які підлягали обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст.472 МК України, складом зазначеного порушення митних правил є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Отже, відповідальність за ст.472 МК України настає у випадку, коли декларанту відома уся необхідна інформація про товар, яка підтверджуються відповідними документами, однак декларант їх не декларує за встановленою формою.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що декларантом - ФОП ОСОБА_1 подано до митного оформлення товаросупровідні документи та митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА205090/2018/008027, у яку першим було внесено відомості про найменування та кількість товару, які були зазначені у наданих йому водієм товаросупровідних документах, а саме: бувших у вжитку одягу вагою 11638 кг та взуття 1803 кг. Кількість місць товару співпадала з заявленою у документах.

Також встановлено, що згідно контракту №3 від 01 вересня 2017 року укладеного між фірмою «EURO-TEX» та ФОП ОСОБА_1, його предметом є поставка покупцю товару, а саме: бувших у вжитку одягу, взуття, одіял та інших товарів грубого сортування. Відповідно до фактури та специфікацї відправника «EURO-TEX» покупцю було відправлено 11 638 кг уживаного одягу та 1803 кг взуття, а тому саме таку кількість та найменування товару було задекларовано ФОП ОСОБА_1 Вказані документи подавались польській митниці, пройшли там митне оформлення, до матеріалів справи долучено фотографії польської митної пломби, якою був опломбований вантажний простір транспортного засобу, а тому, в отримувача товару не було підстав не довіряти інформації, наданої контрагентом.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність, у розглядуваному випадку, в діях ОСОБА_1 вини як у формі умислу так і необережності у вчиненні порушення митних правил.

За відсутності ознак суб'єктивної сторони правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Доводи представника митниці про те, що ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 266 МК України не вжив усіх передбачених законодавством заходів з метою недопущення протиправних дій, не свідчить про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Зазначена норма закону є дискреційною (необов'язковою) і означає, що декларант за певних умов вправі, але не зобов'язаний здійснювати фізичний огляд товару.

Отже, на ОСОБА_1 не було покладено обов'язку здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах. За відсутності такого обов'язку, нездійснення фізичного огляду товару не може бути поставлено у вину ОСОБА_1

З огляду на викладене, в ОСОБА_1 не було підстав вважати, що фактичне найменування товарів не відповідає заявленим у товаросупровідних документах, а інші докази умисного незаявлення ОСОБА_1 за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що переміщувались через митний кордон України, в матеріалах справи, відсутні.

Не надано представником митного органу і доказів того, що допущена у митній декларації ОСОБА_1 помилка призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, уникнення заходів нетарифного регулювання та має систематичний характер, за умови сплати ним на депозит органу доходів і зборів митних платежів за весь обсяг товару.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу правопорушення.

Враховуючи те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, то справа про порушення митних правил підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову.

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил за №0620/20500/18 від 07 лютого 2018 року товар, а саме: 5881 кг вживаних ковдр та пледів, постільної туалетної білизни, 239 кг вживаних килимків для ванних кімнат загальною вартістю 220 025,79 грн. повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі після митного оформлення та сплати митних платежів.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя