Рішення № 76183805, 30.08.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/833/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця Бикова Дмитра Миколайовича, АДРЕСА_1

до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

про стягнення 372 513,05 грн. заборгованості,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Фізична особа-підприємець Биков Дмитро Миколайович звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги щодо благоустрою території згідно договору надання послуг №177 від 22.02.2016р. в розмірі 372 513,05 грн., та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2018р. відкрито провадження у справі. За заявою позивача справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

До початку судового засідання відповідач подав до суду заяву від 29.08.2018р. №355/04-12 про визнання позову, в якій - з метою забезпечення оперативності та ефективності судового розгляду, вважає за необхідне визнати позов у повному обсязі. Підтверджує, що надані згідно актів послуги відповідачем прийняті, проте не оплачені у зв'язку з затримкою у фінансуванні його витрат. Щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі представників за наявними у ній матеріалами не заперечує. Зазначив, що відзив на позов відповідачем не подається у зв'язку з відсутністю заперечень стосовно фактичних обставин справи та безспірністю заявлених позовних вимог.

Ухвала суду від 15.08.2018р. вручена уповноваженому представнику відповідачу 20.08.2018р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Суду не надходило клопотань чи інших письмових доказів від відповідача.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

22.02.2016р. між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Замовник), в особі голови комітету конкурсних торгів Барабохи ОВ., Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (Платник - Відповідач по справі), в особі директора департаменту Наумчука А.М., який діє на підставі Положення, фізичною особою-підприємцем Биков Д.М. (Постачальником - Позивач по справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, було укладено договір надання послуг №177 (далі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується надати, а Платник, в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити Постачальнику послуги щодо благоустрою території (надалі - послуги) за видами послуг і в обсягах, які зазначені у Специфікації, що додається до Договору (додаток №1) та згідно Схеми посадки рослин, що наведена у додатку №2 Договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 10.1 Договору договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Договору становить 4594380,00 грн. При цьому:

фінансування 2016 року - 1531460,00 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча чотириста шістдесят гривень 00 коп.);

фінансування 2017 року - 1531460,00 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча чотириста шістдесят гривень 00 коп.);

фінансування 2018 року - 1531460,00 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча чотириста шістдесят гривень 00 коп.).

Згідно з додатковою угодою №7 від 12.02.2018 до Договору (а.с. 29) п.3.1 Договору викладено у наступній редакції: «Ціна Договору становить: 5199097,80 грн. При цьому:

фінансування 2016 року - 907260,00 грн.;

фінансування 2017 року - 1406110,00 грн.;

фінансування 2018року -1549435,80 грн.;

фінансування 2019 року - 1336292,00 грн.».

Цією ж додатковою угодою викладено у новій редакції Специфікацію Послуг (а.с. 29 зворот-32), та визначено перелік і вартість послуг, що мають надаватись, у тому числі у 2018 році.

Відповідно до п.4.2 Договору Платник здійснює оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками Платника і Постачальника актів наданих Послуг.

16.05.2018р. представниками Позивача та Відповідача підписано акт виконаних робіт №1 за договором надання послуг №177 від 22.02.2016р. за період надання послуг: травень 2018 року, згідно з яким підтверджено, що Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги щодо благоустрою території, згідно з вказаним договором на загальну суму 372513,05 грн. При цьому, як зазначено у вищевказаному акті, послуги виконані та прийняті без зауважень, сторони претензій один до одного не мають (а.с. 33).

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо строків та порядку оплати за надані і прийняті Замовником послуги, які встановлені в п.4.2 Договору, стало підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права і примусового стягнення боргу з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини надання послуг щодо благоустрою території на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір надання послуг №177 від 22.02.2016р. є договором про надання послуг і відповідає вимогам ст. 901 ЦК України, відповідно до якої за договором послуги одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу, якщо інше не встановлено договором.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору надання послуг №177 від 22.02.2016р. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Сторони не заперечили проти продовження дії договору на 2017-2018 роки. Сторони не заявили про розірвання чи закінчення дії договору.

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець має надати послугу особисто.

Спірний договір передбачає надання послуг щодо благоустрою території. Порядок розрахунків передбачений п. 4.2. Договору - Платник здійснює оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками Платника і Постачальника актів наданих Послуг.

Позивач надав у травні 2018р. передбачені Договором послуги щодо благоустрою території, що підтверджується актом виконаних робіт №1 (а.с. 33), який підписаний Позивачем та Відповідачем. В актах відсутні будь-які зауваження відповідача щодо якості, кількості, строків наданих послуг з боку виконавця. Послуги виконані та прийняті замовником. Сторони претензій одна до одного не мають.

Відповідач не розрахувався за отримані та спожиті послуги щодо благоустрою території у травні 2018р. на загальну суму 372 513,05 грн. до цього часу.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується договором, актом виконаних робіт, розрахунком вартості наданих послуг, відсутністю претензій відповідача.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач не може бути звільнений від виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг згідно з актом виконаних робіт №1 від 16.05.2018р., строк виконання якого настав.

При цьому, щодо умови, закріпленої п.3.3 Договору в частині виникнення у Відповідача грошового зобов'язання лише при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), варто зазначити наступне.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Таким чином, подією є явище, що виникає незалежно від волі людей. Надходження бюджетних коштів на рахунок Відповідача є дією, яка залежить від волевиявлення іншої особи. Отже, договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за надані послуги пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору. Більше того, у договорі вказана особа взагалі не поіменована. Не зазначено жодних реквізитів, за якими її можна було б ідентифікувати як учасника господарських правовідносин.

Проте, за змістом ст.511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Одночасно, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Окрім того, ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, жодних обставин, які б були підставою звільнення Відповідача від виконання зобов'язань за договором №177 від 22.02.2016р. не вбачається.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 372 513,05 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 5587,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 26323404, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: фізичної особи-підприємця Бикова Дмитра Миколайовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

372 513,05 грн. заборгованості та 5587,70 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 03.09.2018р.

Суддя Г.М. Скиба