Рішення № 76183634, 21.08.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5110/18

Провадження № 2/161/2012/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 серпня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» , про припинення (скасування ) арешту майна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 116244430 від 05.03.2018 року, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 07.03.2012 року накладено арешт на її нерухоме майно за реєстраційним № 12255625, на підставі постанови державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Фещенко О.С. від 03.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 24160575 з накладенням арешту на майно боржника. Постанова була винесена на виконання виконавчого листа № 2-1081/09 від 09.02.2010 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області на підставі рішення цього ж суду від 24.11.2009 року про солідарне стягнення з неї (поручителя) та ОСОБА_3 (позичальника) заборгованості за кредитним договором № ML А00/180/2008 від 24.06.2008 року в розмірі 325 101,00 гри. та 910 гри. судових витрат на користь ПАТ «ОТП Банк". 17.06.2013 року, на підставі постанови заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ромашок В.Є., виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується витягом з електронного реєстру виконавчих проваджень. Виконавче провадження № 24160575 є завершеним. 15.09.2015 року ОСОБА_3 повністю погасив заборгованість перед стягувачем за кредитним договором № ML А00/180/2008 від 24.06.2008 року та судові витрати, що підтверджується довідкою ПАТ «ОТП Банк», вих. № 535 від 15.09.2015 року. На її звернення до відповідача про скасування арешту, останній відмовив, посилаючись на завершення виконавчого провадження №24160575, а відтак неможливість вчиняти будь-які виконавчі дії, у тому числі, скасувати арешт, накладений на її майно. А тому, в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з огляду на те, що вищезазначені виконавчі провадження є завершеними, його учасники (стягувач, боржник) обмежені у праві скасувати арешт в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд скасувати арешт, накладений на її майно, на підставі постанови державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Фещенко О.С. від 03.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 24160575, з накладенням арешту на майно боржника ОСОБА_1 Судові витрати просить залишити за нею.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення та оголошення на сайті судової влади. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України.

Представник АТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв від останнього на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Як випливає з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 116244430 від 05.03.2018 року, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 07.03.2012 року було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 за реєстраційним № 12255625, на підставі постанови державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Фещенко О.С. від 03.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 24160575 з накладенням арешту на майно боржника.

Судом встановлено, що постанова була винесена на виконання виконавчого листа № 2-1081/09 від 09.02.2010 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області на підставі рішення цього ж суду від 24.11.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя, та ОСОБА_3, як позичальника, заборгованості за кредитним договором № ML А00/180/2008 від 24.06.2008 року в розмірі 325 101,00 гри. та 910 гри. судових витрат на користь ПАТ «ОТП Банк".

Як слідує з матеріалів справи, 17.06.2013 року, на підставі постанови заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ромашок В.Є., виконавчий лист повернуто стягувачу згідно з п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується витягом з електронного реєстру виконавчих проваджень.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", зняття арешту з майна боржника не застосовується у випадку завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого листа стягувачу.

З інформації про виконавче провадження вбачається, що вищезазначене виконавче провадження № 24160575 завершено, однак, арешт, накладений на нерухоме майно позивача (поручителя), не знімався .

Як встановлено судом, 15.09.2015 року позичальник ОСОБА_3 повністю погасив заборгованість перед стягувачем за кредитним договором № ML А00/180/2008 від 24.06.2008 року та судові витрати, що підтверджується довідкою ПАТ «ОТП Банк», вих. № 535 від 15.09.2015 року.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі , від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх дія виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» за відсутності підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачених частинами 1-4 вказаної статі, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що на даний час жодних виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргів та виконавчого збору на виконанні у Першому відділі ВДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області не ведуться.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що безпідставна наявність записів про арешт майна, яке належить ОСОБА_1, обмежує її право власності, а тому таке право підлягає захисту.

За таких обставин, аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати позивач просила залишити за нею.

Керуючись ст. 2, ч.3 ст.12, 81, 141, 259-265, 268, 273, 280, 287 ЦПК України, на підставі ст.ст. 319- 391 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1, на підставі постанови державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Фещенко О.С. від 03.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження №24160575, з накладенням арешту на майно боржника.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення су ду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено 28 серпня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду ____ Л. В. Івасюта