Постанова № 76181228, 30.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/616/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

30.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2018 року.

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 352 грн. 40 коп. судового збору.

За постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 27.01.2018 року о 01 год. 50 хв. в м. Мукачево по вул. Духновича біля буд.№188, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимогу п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 408085 від 27.01.2018, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 27.01.2018, рапортом інспектора поліції, відеозаписом, який міститься на CD-диску.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Вважає постанову суду необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам, не грунтується на матеріалах справи, винесена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що протокол щодо нього складений неправомірно, оскільки працівниками поліції не було запропоновано та не направлено його як водія на огляд до медичного закладу в порушення вимог ст. 266 КУпАП. Ввважає, що поліцейськими було порушено вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та процедуру направлення на освідування. Звертає увагу, що показники технічних засобів, в тому числі і прилад «Драгера", не можуть відображатися як доказ у адміністративних протоколах, оскільки нормативні акти, якими допускались до використання технічні прилади для перевірки осіб на стан сп'яніння втратили свою чинність, а нові не прийняті. З огляду на це зазначає, що працівники поліції не мали жодного права за наявності обгрунтованих підстав проводити перевірку особи на стан сп'яніння на місці, а мали б відразу направити до закладу охорони здоров'я. Суд на це не звернув увагу. Крім того, вказує, що судом не було допитано свідків у справі, постанова не містить обгрунтувань того, чим доведена його вина, у ній не вказано, які докази були досліджені судом, що вказує на її необгрунтованість, а висновок суду про визнання його винним грунтується на припущеннях.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, дав детальні пояснення про обставини події та в підтвердження своїх доводів подав копію постанови Мукачівського міськрайонного суду від 06.03.2018 про накладення на нього стягнення за ст. 185, ст. 173 КУпАП щодо події від 27.01.2018, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали кввитанцій про сплату штрафу та судового збору на виконання постанови суду від 06.03.2018, допитавши свідків, оглянувши відеозпис події, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В апеляційному суді встановлено, що причиною зупинки водія ОСОБА_1 було те, що останній, здійснюючи виїзд з другорядної дороги ( з АЗС) не включив сигнал повороту( постанова серії БР №535564 від 27.01.2018, а.с. 4). При з`ясуванні цих обставин, як пояснив апелянт та свідок ОСОБА_4, між ним та поліцейськими виник конфлікт, у зв`язку з чим на водія було надіто кайданки, складено протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення за здійснення непокори працівникам поліції та лайку у громадському місці.

Із відеозапису події, обставин, які б вказували на те, що водій керував автомобілем з ознаками сп`яніння та відмовлявся від проходження освідування на стан сп`яніння, не вбачається, натомість, вбачається вияснення стосунків ОСОБА_1 з поліцейськими щодо правомірності його зупинки, пошкодження куртки ( розриву рукава), одягання кайданок, складення протоколів у відділку поліції, під час чого ОСОБА_1 висловлювався лайливо. Таким чином відеозапис, наданий суду на виконання його постанови про дооформлення протоколу від 28.02.2018 ( а.с. 25), не містить доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, крім того, файли за № 20180127071729000145 та за № 20180127072101000148 не відтворюються.

Більш того, убачається, що і підтверджено матеріалами справи та свідченнями свідків, ОСОБА_1 відразу був затриманий працівниками поліції, що унеможливило здійснити освідування, на проведення якого він наполягав у медичному закладі. Крім того, встановлено, що під час затримання та одягання кайданок, ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, у зв`язку з чим він звертався у медичний заклад та із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього: нанесенні тілесних ушкоджень та у перевищенні службових повноважень працівниками поліції, про що внесені відомості до ЄРДР 31.01.2018 за ознаками ч.2 ст. 365 КК України( а.с.51).

Допитані в апеляційному суді:

- свідок ОСОБА_4, дружина ОСОБА_1, пояснила, що вони з чоловіком поверталися від друга, якого підвозили додому, заїхали на АЗС, заправилися, коли, виїхали із заправки, їх зупинили працівники поліції, ствердили, що не включив сигнал повороту. Чоловік дав документи на автомобіль та права, на їх прохання відкрив багажник; оглянувши документи, працівник поліції сказав, що є підозра, що чоловік випив. Чоловік заперечив, що пив спиртне і що можуть повезти його на експертизу, сідаючи в автомобіль. Однак працівник поліції в цей час почав його тягнути, щоб він не сів у машину, розірвав куртку, коли вона це побачила і намагалася зафіксувати мобільним телефоном, то працівник поліції теж її хапав за руки та порвав і їй куртку, штовхав її. Далі чоловіка скрутили та кинули на землю, наділи кайданки, посадили у свою машину та повезли, не сказавши куди. Тоді вона не знала що робити, зателефонувала знайомому підприємцеві ОСОБА_5, щоб приїхав. Разом з ОСОБА_5 вони під`їхали до поліції, чоловік уже був побитий, а біля нього багато працівників поліції.

Стверджує, що чоловік бажав їхати в лікарню на освідування і не відмовлявся, однак обурювався чому мав це робити, якщо він не пив і нікого не зачіпав. Працівники поліції зупиняли транспортні засоби, однак ніхто не хотів свідчити.

- свідок ОСОБА_5 ствердив апеляційному суду, що на телефонний дзвінок своєї знайомої ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_1, він приїхав на місце, відштовхав їх автомобіль, далі поїхав до відділку поліції, де знаходився затриманий ОСОБА_1 та семеро працівників поліції, свідків при цьому не було. На ОСОБА_1 складено протоколи, які він не хотів підписувати. Далі приїхав адвокат Біловар. ОСОБА_1 говорив, що йому порвали шкіряну куртку та курту його дружини, скрутили, кинули на землю, побили, хоча він нічого не порушував.

Показання вказаних свідків апеляційний суд бере до уваги, оскільки вони не суперечать обставинам події. Згідно протоколу про адміністративне затримання АА №034244 від 27.01.2018 ОСОБА_1 затриманий о 1 год. 45 хв., а звільнений о 03 год. 03 хв. ( а.с 9). Згідно копії постанови Мукачівського міськрайонного суду убачається, що о 1 год. 58 у м. Мукачево по вул. Духновича ОСОБА_1 вчинив непокору законному розпорядженню працівника поліції припинити правопорушення, чим вчинив непокору та одночасно вчинив дрібне хуліганство, а саме, вчиняв нецензурну лайку в громадському місці та образливе чіпляння до працівників поліції.

ОСОБА_1 зазначені обставини про притягнення його відповідальності за ст. 173 та ст.185 КУпАП визнав, ствердивши, що дійсно висловлювався в адресу працівників поліції некоректно, лайливими словами, так як не стримав емоцій, оскільки спиртного не вживав, а сигнал повороту включив, виїзжаючи з АЗС, тому вважав безпідставним його зупинення та висунення йому претензій у порушенні ним правил дорожнього руху, керуванні у стані сп`яніння. Однак, скористатись правом проходження освідування у медичному закладі йому так і не дали, оскільки скрутили, наділи кайданки, побили. Тому вважає надуманим складення на нього прототоколу про керування у стані сп`яніння та відмови від проходження освідування.

Оцінюючи перевірені та здобуті докази, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову необгрунтованою, оскільки така постановлена на неповно з`ясованих обставинах, поверховою перевіркою доказів, що вказує на недотримання норм процесуального права, передбачених нормами ст. 245, 252, 280 КУпАП, що потягнуло неправильне застосуванням норм матеріального права.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не грунтуються на фактичних обставинах, при цьому суд розглянув справу у відсутності водія, не маючи пояснень останнього щодо обставин події, яких також і не було додано до протоколу.

З`ясовані та встановлені в апеляційному суді обставини свідчать, що події правопорушення, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено не було, як і складу правопорушення. Посилання суду на письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є необгрунтованим, оскільки зазначені свідки вказали, що їх було запрошено до відділку поліції засвідчити факт відмови ОСОБА_1 від підписання складених на нього протоколів про адміністративне правопорушення та у постанові ( а.с. 10, 11), водночас відеозапис не містить обставин з-за яких у присутності зазначених свідків водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто у присутності двох свідків на місці зупинки водія за допомогою алкотесту "Драгер", а в разі незгоди водія - пройти ним таке освідування у медичному закладі, та у пристуності цих свідків водій відмовився від проходження освідування. Таким чином, додані письмові пояснення у друкованому шаблонному виді свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, апеляційний суд вважає неналежними доказами. Крім того, вказані свідки на неодноразові виклики до апеляційного суду не з`явились. Інших доказів правопорушення не здобуто.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З наведених вище підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню як необгрунтована, незаконна, а провадження в справі - закриттю з-за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВ И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.04.2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відcутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя: