Ухвала суду № 76180685, 15.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27946/15-ц

У Х В А Л А

про призначення судової експертизи

15 серпня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі судових засідань - Захарченка В.П.,

за участі представників позивача Собко О.В., Малярчук Ю.Б., представника третьої особи(позивача) Софіна О.В., представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, представників третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника АТ "Укргазвидобування" про призначення судової експертизи,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (Відповідач 2), ОСОБА_9(Відповідач 1), за участі третіх осіб: Національного банку України, ОСОБА_10, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору поруки недійсним, а також за позовом Національного банку України до ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання Договору поруки недійсним.

На початку підготовчого засідання представниками позивача ПАТ «Укргазвидобування» Собко О.В. та Малярчук Ю.Б. було заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документу ( Договір поруки від 28.11.2014 №П2022390-8). Клопотання обгрунтовано наступним.

29 серпня 2013 року між ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390 (далі - Кредитний договір).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 28 листопада 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_9 укладено Договір поруки № П 2022390-8.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, які передбачені в п. 3.3. даного договору, та з метою погашення заборгованості по відповідному Кредитному договору, у лютому 2015 року Банком, на підставі вищезазначеного п. 1.3. Договору поруки, було здійснено списання з депозитного рахунку Відповідача-1, який відкритий у АТ «Дельта Банк», грошових коштів у сумі ,що є еквівалентом 12 000 000,00 грн.

ПАТ «Укргазвидобування» вважаючи, що Договір поруки № П 2022390-8 від 28.11.2014 р. суперечить ч. 1 ст. 548 ЦК України - звернулося з позовом про визнання вказаного договору недійним у зв'язку з тим, що Кредитним договором визначено, що його виконання забезпечується лише одним видом забезпечення - заставою, а відтак забезпечення виконання кредитного договору іншим видом забезпечення, ніж застава, не допускається в силу Закону.

Відповідач-2 (ПАТ «Дельта Банк») по даній судовій справі визнає та підтримує позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» та в своїй заяві про визнання позовних вимог звертають увагу суду на факти, які свідчать, що договори поруки, в тому числі і Договір поруки № П 2022390-8 від 28.11.2014 р., укладенні «заднім числом».

Так, 29.08.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» був укладений договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390, відповідно до якого, банк надав позичальнику 150 000 000,00 грн. кредитних коштів;

01.11.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМП-9, предметом якого є застава майнових прав в тому числі за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 з додатковими договорами до нього.

Відповідно до п. 3.4.2. договору застави майнових прав в редакції договору про внесення змін до нього від 27.12.2013, заставодавець зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої згоди заставо держателя.

30.10.2014 постановою Національного банку України №692/БТ віднесено банк до категорії проблемних строком до 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема таке: погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, приймати тільки в грошовій формі.

Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як кредитором і ОСОБА_9, як поручителем був укладений договір поруки № П 2022390-8 від 28.11.2014, за умовами якого ОСОБА_9 зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390 від29.08.2013; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 12 000 000, 00 грн. за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Меморіальними ордерами від 19.02.2015 та від 20.02.2015, ПАТ "Дельта Банк" списало з депозитних рахунків фізичних осіб - поручителів, в тому числі і ОСОБА_9, грошові кошти у загальній сумі 237 399 626,01 грн. в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013.

Після списання вказаних грошових, ПАТ «Дельта Банк» видало відповідачу лист від 24.02.2015 б/н та довідку від 06.04.2015 №05-293340, в яких зазначено про відсутність у ПАТ «Укргазвидобування» кредитної заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.08.2013;

Згідно з інформаційною довідкою головного бухгалтера ПАТ "Дельта Банк" відомості про укладення банком договорів поруки від 28.11.2014 з фізичними особами, були внесені до автоматизованої системи Б2 тільки 19-20 лютого 2015 року, а не у день їх вчинення як того вимагає п. 2.11. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 18.06.2013 №254.

У березні-квітні 2015 року на адресу ПАТ "Укргазвидобування" надійшли вимоги від фізичних осіб - поручителів, щодо перерахування грошових коштів у зв'язку зі списанням банком грошових коштів з депозитних рахунків вказаних осіб.

02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації.

29.04.2015 згідно з протоколом №1 з перевірки правочинів, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виявлено, що договори поруки, укладені між ПАТ "Дельта Банк" та вказаними фізичними особами, є нікчемними.

07.05.2015 уповноваженою особою Фонду було направлено поручителям - фізичним особам повідомлення про нікчемність договорів поруки.

14.05.2015 були застосовані наслідки нікчемності правочинів - договорів поруки, шляхом повернення поручителям коштів, списаних з їх депозитних рахунків, в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Також, було поновлено в системах бухгалтерського обліку ПАТ "Дельта Банк" облік по кредиту та нарахованим процентам.

Крім того, Господарським судом м. Києва розглядається справа № 910/14422/15 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Укргазвидобування», треті особи: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про стягнення 106 667 793,39 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/14422/15 позов ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Укргазвидобування» задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 серпня 2017 року по справі № 910/14422/15, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі № 910/14422/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України в постанові від 09.08.2017 р. зазначив: «суд апеляційної інстанції не врахував, що скасування рішення про нікчемність договорів поруки не тягне за собою дійсність таких договорів. Перш ніж робити висновок про те, що відомості про укладення між банком та фізичними особами-поручителями договорів поруки від 28.11.2014, були внесені до відповідного регістру набагато пізніше після дати їх укладення, що свідчить про укладення цих договорів "заднім числом", суду слід було дослідити правову природу договорів поруки та зробити відповідні висновки відносно того, чи відбуваються зміни у фінансовому стані банку внаслідок укладення договорів поруки. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договорів поруки, про які вказувалося вище), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Отже, для визначення дати фактичного укладення договору за наявності відповідних сумнівів в достовірності вказаної у договорі дати його укладення, якщо це має значення для правильного вирішення спору, суд в порядку ст. 41 ГПК України має право призначити відповідну експертизу та доручити встановлення дати укладення договору особам, які мають спеціальні знання для цього, а не робити самостійні висновки про укладення договорів "заднім числом" на підставі припущень. Вирішення питання дійсності/ недійсності/ нікчемності/ договорів поруки, про які зазначалося вище у даній постанові, має першочергове значення для вирішення даного спору, адже в залежності від висновків суду заіежить правильність вирішення даного спору, а саме: чи є підстави для стягнення з боржника ПАТ "Укргазвидобування" кредитної заборгованості. Проте, мотивувачьна частина рішення місцевого господарського суду, а не описова, в якій викладаються обставини справи відповідно до ст. 85 ГПК України, не містить конкретних висновків суду про дійсність, чи недійсність, чи нікчемність договорів поруки в силу закону».

Таким чином, Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8, укладений «заднім числом» з метою завдання негативних наслідків ПАТ «Укргазвидобування», шляхом безпідставного стягнення коштів на користь Відповідача-1.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до ухвали Верховного Суду України по справі 6-15956св08 від 08.04.2009 року зазначено, що при вирішенні питання про призначення експертизи суд повинен керуватися положеннями процесуального закону, Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення і проведення судових експертиз, затвердженою наказом МЮ України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу МЮ України від 30 грудня 2004 року N 144/5), постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.

Системний аналіз названих джерел указує на те, що, оцінюючи висновок експерта, суд зобов'язаний, зокрема, перевірити доброякісність того матеріалу, який був наданий у його розпорядження, і дати оцінку фактичним даним з точки зору їх належності та місця в системі інших доказів.

Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8, укладений «заднім числом» з метою завдання негативних наслідків ПАТ «Укргазвидобування», шляхом безпідставного стягнення коштів на користь Відповідача-1. При цьому, забезпечення уже простроченого зобов'язання суперечить самій природі такого правочину, оскільки він вчиняється із метою недопущення невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання через існування можливості настання негативних наслідків для особи, за рахунок якої таке забезпечення здійснюється (Ухвала Верховного Суду України від 20.03.2017р. по справі № 757/27946/15-ц).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 р. за №8 зазначено, що призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього.

Вислухавши заявлене клопотання, думку з даного приводу, вивчивши матеріали, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно ст. 103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

В даному випадку позовні вимоги ПАТ «Укргазвидобування» полягають у визнанні недійсним Договору поруки від28.11.2014 №П 2022390-8 як такого, що суперечить положенням ч1 ст.548 ЦК України. Окрім цього, позивач вказує на те, що вказаний договір поруки, був укладений «заднім числом».

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З огляду на те, що кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає неодхідним клопотання задовольнити, та призначити у даній справі судово-технічну експертизу, з метою дотримання рівності сторін у їх змагальності при розгляді даної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 72,76,103,104,107,197,260,261 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Призначити у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_9, за участі третіх осіб: Національного банку України, ОСОБА_10, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору поруки недійсним, за позовом Національного банку України до ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання Договору поруки недійсним, судово-технічну експертизу давності документу (Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8), проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Поставити експерту наступні питання:

1. Чи відповідає давність виконання документа, вказаній на ньому даті (Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8)?

2. Чи міг документ бути створений пізніше вказаної в ньому дати укладання (Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8)?

3. Яка давність нанесення відбитку печатки в документі (Договір поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8)?

4. Яка фактична дата укладення документу - Договору поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8)?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст..ст. 384,385 КК України.

В розпорядження експертам надати матеріали цивільної справи.

Витребувати у ОСОБА_9 та/або Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» оригінал договору Договору поруки від 28.11.2014 р. № П 2022390-8.

Зобов'язати сторін надати порівняльні зразки для проведення експертизи.

Оплату експертизи покласти на позивача АТ «Укргазвидобуваня».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст складено 23.08.2018.

Суддя Л.І.Цокол