Ухвала суду № 76177435, 29.08.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1782/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року смт. Чорнобай

Слідчий суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., за участі:

секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

прокурора - Кривка С.О.,

слідчого - Рудя В.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

перекладача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області

ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 Голалі Огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Баку Азербайджанської Республіки, зареєстрований та проживає в гуртожитку за адресою:

вул. Онапрієнка, 8, м. Черкаси, азербайджанця, громадянина Азербайджанської республіки, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом будь-якого рівня, постраждалим в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій не являється, раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1

В обґрунтування даного клопотання зазначалися наступні обставини.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 Голалі Огли, за попередньою змовою групою осіб: а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, 27 серпня 2018 року, близько 05:30, перебуваючи на автомобільній парковці біля будинку № 251 по вул. Благовіщенська, м. Золотоноша Черкаської області, поза волею власника, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом підбору ключа до замка в дверцятах автомобіля, з метою використання автомобіля, вилучили із власності ОСОБА_7, тим самим, незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ 2103, білого кольору, 1977 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1), який на праві власності належить ОСОБА_8 та користувачем якого з 2007 року згідно генерального доручення на вищевказаний автомобіль є ОСОБА_7, із слів потерпілого ОСОБА_9 на даний час останній оцінює викрадений автомобіль в 25000,00 грн., та в подальшому, шляхом запуску двигуна, з місця пригоди на вказаному автомобілі зникли та в послідуючому, цього ж дня, вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції на території смт. Чорнобай Черкаської області.

За даним фактом 27 серпня 2018 рокурозпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250150000895за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

28 серпня 2018 року підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 289 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтовується та підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування: протоколом огляду місця події від 27 серпня 2018 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 27 серпня 2018 року; протоколом затримання ОСОБА_1; допитом в якості підозрюваного ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1

Прокурор Кривко С.О. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, і застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить їх запобігання. Зокрема, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також, перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв’язку з чим вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому прокурор Кривко С.О. вказував, що підозрюваний є громадянином іншої держави. Разом з тим просив передбачити заставу у межах семидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати паспорт для виїзду закордон; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечили та просили застосувати більш м'який запобіжний захід. Зокрема, захисник ОСОБА_2 вказував на необґрунтованість підозри, а також зазначав, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є сумнівною. Звертав увагу суду на те, що його підзахисний був затриманий ще 27 серпня 2018 року. При цьому останній дає свідчення, бере участь у слідчих діях та не має наміру переховуватися. Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_1 приїхав на навчання, є студентом, харектеризується позитивно. За таких обставин жодні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.

У ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4

ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризиків, передбачених ч. 1

ст. 177 КПК України, а також не доведено підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Посилання сторони обвинувачення на ймовірність вчинення підозрюваним однієї із дій, які вказані у п. 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України, не підтверджені доказами.

Із досліджених доказів, які містяться в матеріалах клопотання, встановлено, що

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, є студентом та за місцем навчання характеризується позитивно.

Разом з тим стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки; переховуватиметься від органів слідства чи суду, зокрема ухилятиметься від явки до слідчого чи суду; чинитеме тиск чи інший незаконний вплив на свідків; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Надані стороною обвинувачення докази також не доводять обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки органами досудового розслідування не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недоцільним для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з можливістю відвідувати навчальний заклад з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов переконання, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області

ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 Голалі Огли - відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_1 Голалі Огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем його фактичного проживання та реєстрації у гуртожитку за адресою: вул. Онопрієнка, 8, кімн. 403, м. Черкаси.

Заборонити ОСОБА_1 Голалі Огли залишати кімнату 403 у гуртожитку по

вул. Онопрієнка, 8 у м. Черкаси з 18:00 до 07:00 до 29 жовтня 2018 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 Голалі Огли такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_10 Магаррам Огли та ОСОБА_5 окрім як при проведенні слідчих та процесуальних дій за їх участі;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 Голалі Огли, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - 2 місяці, тобто до 29 жовтня 2018 року включно.

Виконання ухвали доручити ГУНП в Черкаській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_11

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Чубай