Ухвала суду № 76175903, 31.08.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/521/17

Провадження № 1-кп/645/91/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

суддів – Ульяніч І.В., Сілантьєвої Е.Є.,

секретар судового засідання – Кривиженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Шалімової О.М.

захисника – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 03 вересня 2018 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просила продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати. оскільки за клопотанням обвинуваченого розгляд справи розпочатий спочатку та перебуваючи на свободі він може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, які на даний час не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив суд змінити обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов’язання або домашній арешт посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків. передбачених ст. 177 КПК України, висунуте обвинувачення не має прямих доказів, що кримінальне правопорушення вчинено саме ним, неявка потерпілої в судові засідання свідчить про її відмову від пред’явленого йому обвинувачення.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177, 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Крім того, ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

На даний час підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не відпали.

За таких обставин, продовжуючи ОСОБА_2 строк тримання під вартою судова колегія виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного суд вважаєза необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, а клопотання обвинуваченого залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія -

п о с т а н о в и л а:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 29 жовтня 2018 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Ульяніч

ОСОБА_4