Ухвала суду № 76174595, 30.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9782/18

н/п 2-з/640/198/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Балан Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває на розгляду справа за позовом ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

27.08.2018 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування вказує, що за обставин, які вказані в позові, вважає, що існує небезпека та ризик порушення прав позивача, що суттєво впливає на повноцінний та справедливий розгляд справи та може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Перевіривши заяву, суд приходить до висновку, що клопотання позивача не містить належних обґрунтувань вжиття забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та даних про те, що відповідачі в майбутньому можуть зробити неможливим виконання рішення суду.

Само по собі пред’явлення позовних вимог про визнання правочину недійсним та витребування майна не вбачає підстав для застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно, а посилання позивача на те, що обставини позовних вимог свідчать про порушення прав позивача і це є підставою для задоволення даної заяви є необґрунтованим, а може бути лише предметом позовних вимог по суті позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою, у зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Відмова в забезпеченні позову на даній стадії не перешкоджає розгляду даного питання в майбутньому під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149,150-153, 157, 260-261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя :