Ухвала суду № 76170772, 30.08.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1833/18

УХВАЛА

іменем України

"30" серпня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1, про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максус Лізинг” про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ “Максус Лізинг” про визнання договору фінансового лізингу недійсним, у зв'язку з тим, що останній не відповідає вимогам діючого законодавства, та стягнення коштів, сплачених позивачем в порядку виконання даного договору.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.

В серпні 2018 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 60 000 грн. 00 коп., що знаходяться на поточному рахунку ТОВ “Максус Лізинг”, відкритому в АТ “ОТП Банк”.

Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, як вбачається в матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо дійсності договору фінансового лізингу № 01462 від 23.05.2018 року, та стягнення коштів з відповідача на користь позивача, сплачених останнім в порядку виконання спірного договору в розмірі 60 000 грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що до предмету спору по даній справі відносяться також вимоги про стягнення коштів у вищевказаному розмірі, відсутність яких на розрахунковому рахунку відповідача, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду в разі вирішення спору на користь позивача, заява представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача — адвоката ОСОБА_1, про забезпечення позову ОСОБА_2 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максус Лізинг” (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок № 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41597671) про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів - задовольнити.

Накласти арешт на кошти в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Максус Лізинг” (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок № 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41597671), що містяться на рахунку № 26008455052629 в Акціонерному товаристві “ОТП Банк” (МФО 300528, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок № 43, ідентифікаційний код юридичної особи 21685166) до розгляду справи по суті.

Копію ухвали направити сторонам по справі та Акціонерному товариству “ОТП Банк” (МФО 300528, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок № 43, ідентифікаційний код юридичної особи 21685166) для відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Л.В. Лузан