Рішення № 7616897, 21.01.2010, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2- 440/2010р. 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“ 21” січня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ВАТ « Райффайзен Банк «Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу ;

В С Т А Н О В И В :

Позивач ВАТ “Райффайзен Банк «Аваль» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 014/26/252 від 06.06.2007р. про надання кредиту в сумі 280,0тис. грн. строком до 04.06.2010р. зі сплатою 17,5% річних для придбання транспортного засобу, №014/26/348 від 27.08.2007р. про надання кредиту в сумі 600,0тис. грн. строком до 26.08.2010р. зі сплатою 19% річних, № 014/26/485 від 12.12.2007р. в сумі 200,0тис.грн. строком до 11.12.2010р. зі сплатою 15,75% річних, № 014/26/627 від 11.04.2008р. зі сплатою 14,75%річних. В якості забезпечення виконання кредитних договорів, відповідач ОСОБА_2 уклав з банком договори поруки, за якими взяв на себе зобов”язання відповідати перед кредитором солідарно та в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 кредитного договору. Оскільки в строки передбачені графіком погашення кредитних коштів, відповідач ОСОБА_1 кошти не повертала, свої зобов”язання по вищевказаних кредитних договорах не виконала, то банк застосував до відповідача пеню, яка нарахована відповідно в розмірі 0,1% несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення по кредитних договорах (№ 014/26/627, № 014/26/348, № 014/26/485) та у розмірі подвійно облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення по кредитному договору № 014/26/252 від 06.06.2007р. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що загальна заборгованість по кредитних договорах станом на 12.10.2009р. становить 2134563,05грн., яка складається з заборгованості по кредиту – 1769333,33грн., простроченої заборгованості по сплаті відсотків – 272727,15грн. , пеня – 37438,55грн., просили суд позов задовольнити та стягнути на користь позивача вказані суми з обох відповідачів солідарно.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги збільшив, надав заяву про стягнення заборгованості по кредитних договорах станом на 12.01.2010р. в сумі 2249477,75грн., просив також стягнути судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково, а в судове засідання 21.01.2010р. не з”явилася, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що не згодний з рефінансуванням валюти кредитного договору від 12.12.2007р. отриманого в національній валюті У долари США.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно між ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та ОСОБА_1 було укладена генеральна кредитна угода №26/28 від 06.06.2007р. згідно з якою кредитор зобов»язувався надавати позичальнику кредитні кошти на загальну суму 300,0тис. грн.. та додаткова угода № 26/28/2/63 від 27.08.2007р. про збільшення загального розміру позичкової заборгованості позичальника в сумі 900,0тис.грн.

На виконання генеральної кредитної угоди між сторонами було укладено слідуючи кредитні договори:

- № 014/26/252 від 06.06.2007р. про надання кредиту в сумі 280,0тис. грн. строком до 04.06.2010р. зі сплатою 17,5% річних для придбання транспортного засобу,

-№014/26/348 від 27.08.2007р. про надання кредиту в сумі 600,0тис. грн. строком до 26.08.2010р. зі сплатою 19% річних,

- № 014/26/485 від 12.12.2007р. в сумі 200,0тис.грн. строком до 11.12.2010р. зі сплатою 15,75% річних,

- № 014/26/627 від 11.04.2008р. зі сплатою 14,75%річних.

В судовому засіданні сторони не заперечували про не виконання зобов»язань по кредитних договорах, яка дійсно станом на 12.01.2010р. становить

2249477,75грн., яка складається з заборгованості по кредитному договору № 014/26/252 – 223345,46грн., по кредитному договору № 014/26/348 – 559401,18грн., по кредитному договору № 014\26\485 – 346547,80грн., по кредитному договору №014.\26.\627 – 1120183,31грн.

Дані обставини повністю визнаються сторонами, підтверджуються копіями кредитних договорів.

Кім цього, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори поруки, згідно з якими він взяв на себе зобов»язання по виконанню як солідарного боржника обов»язків відповідача ОСОБА_1

Також, відповідачі не заперечували в частині рефінансування кредитних коштів за кредитним договором від 12.12.2007р. № 014/26/485 отриманого в сумі 200,0тис. грн.. в національній валюті України – гривнях, але в наступному за спільною угодою рефінансованих в долари США.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосуються положення п.1 цієї глави.

Згідно з ст. 1050 цього Кодексу якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов”язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення нарахованої пені за прострочення виконання зобов”язань по договорах за один рік, що не заперечував відповідач ОСОБА_2

Суд враховує те, що дійсно згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог п.1 – про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд не вважає за необхідне врахувати заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо не визнання вимог про стягнення заборгованості по кредитному договору № 014/26/485 від 12.12.2007р. розрахованої після рефінансування валюти кредиту в долари США, оскільки суду надані заяви відповідачів про їх згоду на рефінансування кредитних коштів в долари США, що підтвердив і відповідач ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку, відповідає перед кредитором за порушення зобов”язання боржником.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а до стягнення на користь позивача підлягає сума – 2249477,75грн.

Також, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по справі, які становлять 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700грн. – судовий збір, разом – 1820грн.

Керуючись ст.ст.15,60,79,83,212-215,218, 223 ЦПК України, ст.ст. 258 ч.1 п. 1,526, 526, 610,1050,1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В : Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ, вул. Пирогова, 7-7-Б, код ЄДРПОУ 23494105, п/р № 290971032, МФО 322904- 2249477грн.75коп. та судові витрати – 1820грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів, після його проголошення, та шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів, після подання заяви, шляхом подачі апеляційної скарги

Суддя: