Постанова № 76167734, 31.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 310/1342/17

Провадження №22ц/778/2956/18

Головуючий у 1 інстанції: Черткова Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Бердянського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 07.12.2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»» та ОСОБА_4 був укладений договір про іпотечний кредит № 7781332. Згідно кредитного договору ОСОБА_4 зобов’язався повернути позивачу впродовж 98 місяців 72 000.00 грн., та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18.0% річних.

Зобов’язання відповідача за кредитним договором № 7781332 забезпечені договором поруки № 2213 від 07 грудня 2012 р., згідно якого поручителем є ОСОБА_5.

Пункт 1.1 зазначеного договору визначає, що поручитель зобов’язується перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем зобов’язання за договором про іпотечний кредит № 7781332 від 07.12.2012 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Банком всі зобов’язання за кредитним договором були виконані належним чином, що підтверджується виписками за рахунками, але з боку відповідача наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.п. 1.5., 4.3.1., 4.3.2., 4.3.3., 4.3.6 якими передбачено наступне: за користування кредитом відповідач зобов’язаний сплачувати, банку відповідну плату, відповідач зобов’язаний здійснювати погашення кредиту та нарахованих процентів щомісячно.

Позивач зазначив, що станом на 19.01.2017 року основна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 98358.88 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом – 63 281.33 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 25 788.48 грн., інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості – 7957. грн., 3% річних від простроченої суми - 1331.36 грн.

Рішенням Бердянського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року позов задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 98358 (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень), 88 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом – 63 281.33 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 25 788.48 грн., інфляційні втрати від прострочення сум заборгованості – 7957.71 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 1331.36 грн.

В задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в солідарному порядку заборгованості за кредитом у розмірі 98358 (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень), 88 грн., відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ПАТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови в позові, ухвалити нове, про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено судом попередньої інстанції, що 07.12.2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»» та ОСОБА_4 був укладений договір про іпотечний кредит № 7781332. Згідно кредитного договору ОСОБА_4 зобов’язався повернути позивачу впродовж 98 місяців 72 000.00 грн., та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18.0%.

Зобов’язання відповідача за кредитним договором № 7781332 забезпечені договором поруки № 2213 від 07 грудня 2012 р., згідно якого поручителем є ОСОБА_5.

Згідно п.1.1 зазначеного договору, поручитель зобов’язується перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_4 зобов’язаннь за договором про іпотечний кредит № 7781332 від 07.12.2012 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Банком всі зобов’язання за кредитним договором були виконані належним чином, що підтверджується виписками за рахунками, але з боку відповідача наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.п. 1.5., 4.3.1., 4.3.2., 4.3.3., 4.3.6 якими передбачено наступне: за користування кредитом відповідач зобов’язаний сплачувати, банку відповідну плату, відповідач зобов’язаний здійснювати погашення кредиту та нарахованих процентів щомісячно.

Судом першої інстанції також встановлено, що станом на 19.01.2017 року основна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 98358.88 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом – 63 281.33 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 25 788.48 грн., інфляційні втрати від прострочення заборгованості – 7957. грн., три відсотки річних від простроченої суми - 1331.36 грн.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виповняться належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання і на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та у відповідності до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ч. 2,3 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Суд встановивши вірно вказані обставини справи та норми закону, які регулюють правовідносини між сторонами прийшов до вірного висновку про задоволення позову до божника однак щодо поручителя прийшов до висновку про відмову в позові, погодившись з доводами ОСОБА_5 про те, що банк не виконав умову договору і не направив їй перед зверненням до суду письмової вимоги про погашення заборгованості.

Вказане, є єдиним доводом на які посилався поручитель як на підставу у відмові в позові до нього.

Такі висновки суду попередньої інстанції в частині відмови в позові до поручителя є невірними.

Так дійсно, згідно п.2.1 договору поруки, у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами договору про іпотечний кредит в порядку, передбаченому цим договором ( тобто договором поруки). Пунктами 2.2, 2.4 договору поруки передбачені зобов'язання боржника і кредитора письмово повідомити поручителя про просторочення платежу боржником. Згідно п.2.5 договору поруки, поручитель зобов'язується протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно п.2.4. даного договору виплатити несплачену боржником суму кредиту.

Вказані положення договору поруки регулюють правовідносини сторін в позасудовому порядку, і оскільки банк не скористався таким правом передбаченим договором то ці положення договору не повинні бути застосовані судом при розгляді даного спору.

Не пред’явлення банком у позасудовому порядку вимоги до поручителя як солідарного боржника за кредитним договором не позбавляє його передбаченого статтею 3 ЦПК України 2004 року (в редакції закону на час подачі позову) права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Вказані висновки відповідають висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2018 року у аналогічній справі №185/10319/15-ц, провадження №61-1746св18.

Таким чином, вимоги банку про стягнення з ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованості за кредитом у розмірі 98358, 88 грн. апеляційний суд вважає такими, що підлягають задоволенню, а тому рішення суду в частині відмови в позові до ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову банку в повному обсязі в зв’язку з чим абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягає викладенню у іншій редакції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Бердянського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 рокуу цій справі скасувати в частині відмови в позові до ОСОБА_5 задовольнивши позов і в цій частині.

Викласти другий абзац резолютивної частини Рішення Бердянського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року в наступній редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає вул. Львівська, 65 м. Шахтарськ, Донецької області (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) та з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 2, корп.. 5, кв. 20 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитом у розмірі 98358 (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень), 88 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом – 63 281.33 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 25 788.48 грн., інфляційні втрати від прострочення сум заборгованості – 7957.71 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 1331.36 грн.

Решту рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 31 серпня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: