Постанова № 76167538, 23.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 337/1467/18 Головуючий у 1 інстанції: Шиш А.Б. Провадження № 22-ц/778/2892/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Путій Д.В.

за участі:

апелянта ОСОБА_3, її адвоката ОСОБА_4

позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви зазначила, що на виконання рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 жовтня 2009 року № 2-317/2009 було вида-но виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на її утримання, який знаходиться на виконанні у відділі ДВС Хортицького РУЮ. Однак, в теперішній час вона проживає окремо від батьків в гуртожитку навчального закладу ДНЗ "Запорізьке МВПУ", де вона навчається на 2 курсі, має самостійний дохід у вигляді стипен-дії, має окремий від батьків бюджет, не знаходиться на утриманні матері, тому бажає отри-

мувати аліменти від батька на свою користь. Її матір отримані від батька аліменти не витрачає на її утримання, не надає їх їй для того, щоб вона їх самостійно витрачала для свого матеріального забезпечення.

У зв’язку з зазначеним, ОСОБА_3 просила суд замінити у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-317/2009, виданого Новомиколаївським ра-

йонним судом Запорізької області 26 жовтня 2009 року, стягувача ОСОБА_5 на неї – ОСОБА_3 як правонаступника.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильність висновків суду у зв»язку з неврахуванням судом її вимог замінити її замість стгяувача ОСОБА_5 у виконавчому провадженні, оскільки остання недобросовісно виконує свій обов»язок щодо спрямування аліментів на її утримання, витрачаючи їх виключено на свої потреби, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву.

ОСОБА_5 скористалась своїм правом та надала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи та межі наданих суду повноважень. Вказує, що судом вірно застосовані норми матеріального права, та дотримані норми процесуального права в частині з’ясування обставин, на які посилалась заявниця ОСОБА_3 та які мають значення для правильного вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення заявниці ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти скарги ОСОБА_5, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива у разі вибуття сторони виконавчого провадження, а оскільки стягувач ОСОБА_5 не вибувала з виконавчого провадження, то відсутні підстави для її заміни.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що на виконанні в Хортицькому відділі ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-317/2009, виданого Новомиколаївським районним судом Запорізької області 26 жовтня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2009 року, до повноліття ОСОБА_7

ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою, в якій просила суд замінити стягувача ОСОБА_8 на неї – ОСОБА_3

Відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що, оскільки сторона виконавчого провадження в особі стягувача ОСОБА_5 з виконавчого провадження не вибувала, то відсутні підстави для її заміни.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, серед іншого, посилається на те, суд першої інстанції розглянув заяву без її участі та без участі її представника, оскільки судову повістку було отримано за два дні до розгляду справи у суді, а тому ані вона, ані її представник, який був занятий в іншому судовому процесі, не змогли з'явитися у судове засідання.

З цього приводу колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Вказані ствердження апелянта спростовуються наступними матеріалами справи.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_3 була належним чином повідомлення про розгляд її заяви 07 червня 2018 року, оскільки судову повістку вона особисто отримала 29.05.2018р., про що поставила свій підпис у цьому повідомленні, тобто за 8 днів до судового засідання (а.с. 25).

Отже, повідомлення ОСОБА_3 про судове засідання відбулось з дотриманням ч. 5 ст. 128 ЦПКУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження, а тому не заслуговують на увагу.

Інші доводи апеляційної скарги колегія також визнає необґрунтованими, оскільки вони пов»язані з питанням недотримання матір»ю ОСОБА_5 свого обов»зку щодо спрямування аліментів, які вона отримує від батька ОСОБА_6, на дочку ОСОБА_3, яка в такому разі бажає особисто отримувати їх від батька, посилаючись, зокрема, на те, що проживає окремо від батьків.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

У зв’язку з зазначеним, якщо ОСОБА_3 бажає особисто отримувати від батька аліменти на своє утримання, вона має право звернутися до суду з відповідним позовом про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на свою користь, а не у порядку вирішення процесуального питання щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 – 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 30 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: