Рішення № 76165634, 28.08.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1565/18

Провадження №: 2/332/924/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мєркулової Л.О.,

при секретарі - Чебикіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно доньки.

У своєму позові позивач вказала, що 21 листопада 2003року вона уклала шлюб з відповідачем по справі - ОСОБА_2, що був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 305, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1. На час реєстрації шлюбу вона мала прізвище ОСОБА_1 та його не змінювала.

У шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1. в них народилась донька - ОСОБА_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 22.05.2004р. зроблено відповідний запис за № 189 відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2.

13 грудня 2010 року рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя шлюб з відповідачем було розірвано, рішення набрало законної сили 10.05.2011р.

Практично з народження доньки, відповідач повністю усунувся від будь-яких своїх батьківським обов'язків щодо догляду, виховання та утримання спільної дитини. Ще до розірвання шлюбу, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-2599/2005 від 25.05.2005р. з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини доходу на утримання доньки, починаючи з 21.04.2005р. та до повноліття дитини.

На підставі рішення суду було видано виконавчий лист № 2- 2599/2005 від 27.06.2005р. та відкрито виконавче провадження № 49111087 Заводським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

З початку примусового виконання рішення суду (квітень 2005р.) та на сьогоднішній день відповідач повністю самоусунувся від свого обов'язку по утриманню доньки та станом на 01.05.2018р. має заборгованість по аліментам у розмірі 69685,32 грн., що підтверджується постановою про розрахунок заборгованості від 08.05.2018р., ухваленою Заводським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. За весь час виконавчого провадження з квітня 2005р. по 01.05.2018р. відповідачем було сплачено лише 11037,63 грн.

Тобто сума боргу більше ніж у 5 разів перевищує розмір сплачених аліментів.

Крім того, Заводським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у розрахунку було встановлено, що відповідач у період з 23.05.2017р. по 30.06.2017р. згідно листа ТОВ «Стейт Оіл» був офіційно працевлаштований.

Однак, приховав від підприємства той факт, що є платником аліментів, та за період його праці бухгалтерією підприємства аліменти не утримувались.

Тобто, ОСОБА_2 свідомо постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини.

Згідно відповіді Заводського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області № 9169 від 08.05.2018р., на примусовому виконанні знаходиться також виконавче провадження про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів у сумі 63280,30 грн. на користь позивача відкрите за виконавчим листом № 2-526/2008 від 03.04.2009р., виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. На даний час сума боргу також не сплачується відповідачем.

Тобто, усі викладені факти свідчать про тривале, свідоме ухилення відповідача від своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини.

Однак, крім ухилення від матеріального утримання доньки, відповідач свідомо та постійно ухиляється від виконання усіх інших батьківських обов'язків щодо піклування, виховання, турботи про дитину тощо. Він взагалі не проявляє жодного інтересу до дитини, ніколи не приходить та не бачиться з донькою, не виховує та не проводить з нею дозвілля, не спілкується, не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_3, не забезпечує доньку необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням тощо.

Позивач повністю самостійно виховує доньку, піклується про неї та забезпечує усім необхідним.

ОСОБА_3 навчається в Запорізькій гімназії № 2 імені Лесі Українки Запорізької міської ради Запорізької області в 8-А класі. Відповідач ніколи школу не відвідує, навчанням та вихованням дитини не займається та не цікавиться.

Також дитина навчається у Запорізькій дитячій музичній школі № 1 на відділі вокально-хорового співу у 4 класі шестирічного навчання. За період навчання її батько школу ніколи не відвідував, навчанням не цікавився.

У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків, у 2014р. позивач вже зверталась до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом про позбавлення відповідача батьківським прав, однак позов ухвалою суду був залишений без розгляду за її заявою.

Тоді на засіданні комісії з захисту прав дитини третьої особи по справі, відповідач, що з'явився на засідання до органу опіки та піклування, виявив бажання приймати участь у вихованні доньки, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, однак з того часу абсолютно нічого не змінилось. Відповідач роками як не виконував так і не виконує своїх батьківських обов'язків. Повністю ігнорує дитину та живе власним життям.

Відповідач свідомого нехтує своїми батьківськими обов'язками, навіть коли він мав шанс після рішення комісії органу опіки та піклування у 2014р. почати виконувати свої батьківські обов'язки, дбати про дитину, приймати участь у її вихованні, почати забезпечувати дитину, він цього не зробив. Навіть офіційно влаштовуючись на роботу до ТОВ «Стейт Оіл», він приховав, що є платником аліментів та звільнився з підприємства щойно на підприємство була направлена постанова ВП № 54027966 від 25.05.2017р. та вимога державного виконавця № 2169/9 від 07.06.2017р., що підтверджується листом ТОВ «Стейт Оіл» № 125 від 20.07.2017р.

У своєму позові позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути на її користь судовий збір в сумі 704,80 грн.

В судове засідання позивач не з'явилася, але надала до суду заяву, в якій вказала, що позов свій підтримує , просить його задовольнити та розглянути справу без її участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча був повідомлений судом встановленому законом порядку, але своїх причин неявки та заперечень суду не надав. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Заводському району в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши докази по справі, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що відповідач по справі є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно висновку районної адміністрації по Заводському району як органу опіки та піклування № 01-17/0715 від 09.08.2018 року встановлено, що вирішено ОСОБА_2, 1981 року народження, позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням доньки не займається, родинний зв'язок з нею не підтримує .

Із довідок з музичної школи № 054 від 06.03.2018р. вбачається, що за період навчання ОСОБА_3 її батько школу ніколи не відвідував, навчанням не цікавився.

Із довідки зі школи № 01.01-29/044 від 07.03.2018р. вбачається, що ОСОБА_2 ніколи школу не відвідує, навчанням та вихованням доньки ОСОБА_3 не займається та не цікавиться.

Із відповіді Заводського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області № 9169 від 08.05.2018р., вбачається, що на примусовому виконанні знаходиться також виконавче провадження про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів у сумі 63280,30 грн. на користь позивача відкрите за виконавчим листом № 2-526/2008 від 03.04.2009р., виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. На даний час сума боргу також не сплачується відповідачем.

Таким чином, судом встановлено,що ОСОБА_2 свідомо постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини, роками як не виконував так і не виконує своїх батьківських обов'язків. Повністю ігнорує дитину та живе власним життям.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.164 СК України підставами позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.. 164 СК України та п. 16 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини. її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини... На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати

Таким чином, у судовому засіданні позов ОСОБА_1 повністю знайшов свої докази та обґрунтування, і тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268 273,315, 354 ЦПК України, ст.ст. 150, 154, 155,164,165, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом 30днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Л.О.Мєркулова