Постанова № 76164944, 30.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4876/18

Провадження № 22-ц/779/1097/2018

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Максюти І.О., Малєєва А.Ю.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю: представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою представника ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_5, ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючим суддею Антоняком Т.М. 04 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду 04 червня 2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 про забезпечення позову. Постановлено накласти арешт на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться у м. Івано-Франківську, яка належить ОСОБА_5.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що в поданій заяві про забезпечення позову відсутні будь-які пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Крім того, на думку апелянта, позивачем не було надано належних доказів загрози ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову, можливого продажу майна, а всі обставини, викладені в заяві, апелянт вважає припущеннями. Посилаючись на вищенаведене, відповідач просить оскаржену ухвали суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Судовий збір за подання апеляційної скарги просить стягнути з позивача.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримав, просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечив з огляду на законність ухвали суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову визначені ст. 151 ЦПК України, в т. ч. передбачено, що вона повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову (п.3 ч.1).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Апеляційним судом встановлено, що між сторонами існує реальний спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, що продана на аукціоні (а.с. 4-12) та яка зазначена в ухвалі про забезпечення позову. Крім того, позивачка підтвердила, що вказана квартира є єдиним житлом, в якому ОСОБА_3 проживає разом зі своєю родиною.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

За даних обставин доводи апеляційної скарги про безпідставність задоволення заяви про забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки заборона відчуження майна є тимчасовим заходом і направлена на збереження обсягу майна щодо якого наявний спір. Ці заходи забезпечення позову застосовані для гарантування виконання можливого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Відповідне клопотання про зустрічне забезпечення апелянтом не подавалося.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а тому ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 червня 2018 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Повний текст ухвали складено 30 серпня 2018 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_8