
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5306/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міжнародна клініка відновного лікування” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 813/305/18 (час прийняття 15:25 год., м. Львів, головуючий суддя Гавдик З.В., повний текст складений 31 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міжнародна клініка відновного лікування” до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-
В С Т А Н О В И В :
22 лютого 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Міжнародна клініка відновного лікування” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ОСОБА_1, в якому із врахуванням уточнень просило визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.12.2017 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 1021-01-15-01 від 04.01.2018 року.
Рішенням від 23 травня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Міжнародна клініка відновного лікування” подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі товариство зазначає, що суд першої інстанції не з’ясував та не надав належної правової оцінки численним порушенням, які допущені відповідачами підчас проведення перевірки: а) відсутня подія правопорушення, оскільки фактично посадові особи відповідача не виходили на об’єкт та перевірку не проводили; б) протокол про накладення штрафу не відповідає вимогам законодавства; в) розгляд справи здійснено неналежним чином (не досліджено та не враховано пояснення позивача та показання свідків); г) постанова не відповідає вимогам законодавства (відсутні відомості про дослідження доказів: пояснення позивача, показання свідків; вказано неіснуючу норму, яку нібито порушено; відсутня дата набрання законної сили).
Залишились також поза увагою суду першої інстанції доводи позивача про порушення відповідачами вимог абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України ,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, оскільки у період планової перевірки 11.12.2017 р. посадові особи відповідача-1 на об’єкт не виходили, фактично перевірку не проводили, а інформація, викладена у листі відповідача-1 за №1021-1.19/1214-і від 11.12.2017 р. про недопуск на об’єкт, не відповідає дійсності та спростовується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які 11.12.2017 р. з 8.00 по 24.00 перебували на об’єкті відповідно до графіку чергувань ( пояснення, викладені у листі № 1221/1-212 від 21.12.2017 р.), а також наданим відповідачем-1 фотознімком, виконаним під час перевірки, на якому зображено зовсім інший об’єкт будівництва.
Окрім того, позивачем вживались всі можливі дії, спрямовані на виконання архітектурно-будівельного законодавства, а саме: неодноразове інформування чергових охоронців про проведення перевірки та необхідність надання перевіряючим безперешкодного доступу до об’єкту з одночасним повідомленням керівника позивача про прибуття перевіряючих; надання письмових пояснень на всі листи відповідача-1 під час проведення перевірки із зазначенням про вжиття дій для сприяння проведення перевірки; забезпечено явку представника позивача на всі виклики відповідача-1.
Наведене свідчить не тільки про відсутність будь-якого перешкоджання, а сприяння позивачем проведенню перевірки, що вказує на відсутність події правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Протокол не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ньому відсутні населений пункт, адреса знаходження, найменування будівлі та приміщення, де його складено. У протоколі здійснено посилання на неіснуючу норму, а саме на п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності”, як на норму, яку діями позивача було порушено.
Однак, суд першої інстанції не надав належну оцінку вказаним обставинам та доказам, а тому рішення є незаконним та необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України дана обставина не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 24.11.2017 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області направило на адресу ТзОВ ,,Міжнародна клініка відновного лікування” повідомлення про проведення планового заходу з інформацією, що у період з 11 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року буде здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавстві у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил на об’єкті будівництва (а.с. 88).
08.12.2017 року Управління ДАБІ у Херсонській області видало наказ за № 439-п ,,Про проведення планової перевірки” на об’єкті ,,Будівництво їдальні на 250 місць з прибудовою приміщень господарського, технічного та складського призначення за межами населеного пункту с. Щасливцеве по вул. Набережній, 10 на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області”, а також направлення для проведення планового заходу за № 469, строк дії якого з 11.12. 2017 року до 22.12.2017 року.
У зв’язку з тим, що 11.12.2017 року позивач не надав проектно-правової документації та доступу на об’єкт перевірки, відповідач направив позивачу лист за № 1021-1.19/1214-і про необхідність у строк до 22.12.2017 року надати пояснення, зауваження або заперечення щодо недопущення посадових осіб на об’єкти будівництва та про надання відповідних матеріалів.
22.12.2017 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області ОСОБА_4 склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Того ж дня, 22.12.2017 року, інспектор Вакуленко В.В. виніс припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за правопорушення, передбачене абз. 1. п. 2. ч. 6 ст. 2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, в якому вказав, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11 год. 00 хв. 04.01.2018 року у приміщені Управління ДАБІ у Херсонській області.
Представник позивача ОСОБА_5 від підпису акта, припису, протоколу та отримання їх копій відмовився.
04.01.2018 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Херсонській області в присутності представника позивача ОСОБА_5 за результатами розгляду справи винесла постанову за № 1021-01-15-01, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 2 ч. 6. ст. 2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у сумі 52860 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи відповідача діяли в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі-Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.
Відповідно до пункту 11 цього Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об’єкта та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт (пункт 12 Порядку № 553) .
В силу приписів пункту 14 Порядку № 553 суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).
Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій посадових осіб Управління ДАБІ у Херсонській області щодо складання акта про не допуск до проведення перевірки, протоколу та припису, оскільки такі дії відповідають вимогам наведених нормативно-правових актів.
Доводи позивача про те, що посадові особи відповідача фактично не виходили на об’єкт спростовуються актом про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 грудня 2017 року, який складений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області ОСОБА_4 в присутності представника за довіреністю ТзОВ ,,Міжнародна клініка відновного лікування” ОСОБА_5
Пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” передбачена відповідальність суб’єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у виді штрафу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки позивач не допустив посадових осіб Управління ДАБІ у Херсонській області до перевірки, відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції в сумі 52860,00 грн.
Помилкове посилання в постанові на п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності” (фактично порушено приписи п.1 ч.3 ст. 41 вказаного Закону), на думку колегії суддів, не звільняє позивача від відповідальності за вчинене правопорушення, а саме : недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Інші наведені в апеляційній скарзі аргументи колегія суддів також визнає безпідставними, оскільки позивач умисно створив умови для неможливості проведення планової перевірки та намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міжнародна клініка відновного лікування” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 813/305/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_6
Постанова в повному обсязі складена 31 серпня 2018 року.
Судове рішення № 76162708, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/305/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: