Постанова № 76161818, 21.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3722/18 Справа № 179/1799/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря - Бондаренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Державного підприємства Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К.Янгеля на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Державного підприємства Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К.Янгеля про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 рокук ОСОБА_2 звернувся до державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» з позовом про стягнення заробітної плати. В обґрунтування позові послався на те, що він працював на Державному підприємстві Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу № 4 з 03.06.2004 року по 30.11.2011 року.

Наказами Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К. Янгеля» від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, його було незаконно звільнено з посади з 30.11.2011 р., у зв’язку із чим він звернувся до суду та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. позовні вимоги були задоволені частково, скасовані накази від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, поновлено на роботі, стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

За час роботи на підприємстві на посаді начальника договірно-правового відділу №4, він виконував різноманітну юридичну роботу, від організації роботи відділу та забезпечення правильного виконання актів законодавства, до безпосередньої участі по представництву інтересів підприємства у судах різної юрисдикції. За роботу, що виконував, отримував як основну, так і додаткову заробітну плату.

Так, у 2011 році позивач, як керівник юридичної служби підприємства, особисто представляв інтереси Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» у Арбітражному суді м. Москви, Російської Федерації за позовом ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» до ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація з позовом про стягнення заборгованості за виконану роботу.

На засідання Арбітражного суду м. Москви по представництву інтересів підприємства (відповідача) їздив тричі особисто (відрядне посвідчення від 15.03.2011 р. № 603, відрядне посвідчення від 04.04.2011р № 829, відрядне посвідчення від 22.04.2011 р. № 1093).

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57 позовні вимоги Державного Конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» було задоволено. Згідно рішення Арбітражного суду м. Москви на користь Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля з ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація було стягнуто 1 584 750 доларів США.

Оскільки своєчасне не стягнення заборгованості на користь відповідача могло привести не тільки до заборгованості перед відповідачем, та не виплати заробітної плати працівникам, а ще й до застосування податковою службою України штрафних санкцій на користь держави у розмірі суми заборгованості, тобто у сумі до 1 584 750 доларів США було особисто ним проведено роботу, а саме від пред’явлення позову до Арбітражного суду м. Москви про стягнення заборгованості до участі в забезпеченні реального надходження коштів відповідачеві. Питання стягнення заборгованості з боржника було поставлено під особистий контроль керівництва підприємства.

З метою найшвидшого виконання вказівок керівника щодо стягнення заборгованості, як керівник юридичної служби підприємства позивач особисто організовував збір доказів, вивчав нормативно-правову базу Російської Федерації, складав позовну заяву, направляв її до суду, організовував оплату мита до державного бюджету Російської Федерації, а надалі особисто представляв інтереси підприємства в Арбітражному суді м. Москви, та 9-му арбітражному апеляційному суді міста Москви, та направляв заперечення на апеляційну скаргу.

Згідно постанови 9-го Апеляційного арбітражного суду м. Москви від 15.09.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57, рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення. В засіданнях 9-го Арбітражного апеляційного суду м. Москви, які проходили тричі, позивач також безпосередньо приймав участь (відрядне посвідчення від 05.07.2011 р. № 2297, відрядне посвідчення від 02.08.2011 № 2783, відрядне посвідчення від 01.09.2011 р. № 3174).

З метою додаткового стимулювання матеріальної зацікавленості працівників відділу №4 (який позивач у той час очолював) у добросовісному та творчому виконанні своїх обов’язків, відповідальності за результати роботи, а також з метою підвищення ефективності роботи ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» керівником підприємства Генеральним конструктором-Генеральним директором ОСОБА_4 було затверджено положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок робітникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 р., надалі «Положення від 12.05.2008р».

На підставі «Положення від 12.05.2008 р.» працівникам відділу № 4 до дати незаконного звільнення 30.11.2011р, своєчасно організовував нараховування та контролювання сплати заробітної плати за різні виграні судові справи, або оскаржені пред’явлені позови, та інші правові питання підприємства. А коли відповідач посаду начальника відділу №4 (юридичної служби) скоротив, працівники юридичної служби вже втратили можливості отримувати кошти за виграні юридичні справи, оскільки вже не було відділу №4, якому і давалась можливість отримувати додаткову заробітну плату.

Згідно пункту 1.1 «Положення від 12.05.2008р.» додатковий фонд заробітної плати для виплати надбавок визначався на підставі «звіту для виплати надбавок», який надавався щомісячно відділом №4 за підписом позивача, узгодженого з відділом № 7 (бухгалтерія) та затвердженого заступником Генерального конструктора-Генерального директора - головним економістом. Розмір конкретних сум надбавок працівникам відділу №4, а також позивачеві особисто в обсязі затвердженого звіту розподіляв він, як керівник відділу №4 (юридичної служби) за своїм підписом, особисто. Повноважень по розподілу надбавок робітникам відділу №4 нікому не надавав, так як весь час знаходився на роботі.

На підставі пункту 1 «Положення від 12.05.2008 р.» розрахунок додаткового фонду заробітної плати проводився у наступних розмірах (про що вказувалось у самих затверджених звітах):

-до 5 мінімальних заробітних плат за прийняття заходів досудового урегулювання спору або повернення грошових коштів на користь підприємства;

-до 5 мінімальних заробітних плат за винесені судом остаточні рішення на користь підприємства по немайновим позовам;

-до 3 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по остаточно виграним справам у судових інстанціях; до 3 процентів від оспорюваних сум по пред’явленим позовам до підприємства, в задоволенні яких судом відказано повністю або частково;

-до 5 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по відношенню до боржників, які знаходяться у стані банкрутства;

-до 10 процентів від сум за фактичне стягнення коштів або майна підприємства, що знаходиться без достатніх правових підстав у третіх осіб;

-до 10 процентів від стягнутих непрямих збитків, а також штрафних санкцій, які реально поступили на рахунки підприємства;

-30 процентів від сум, перерахованих підприємству за здійснення юридичних послуг третім особам.

Наприклад:

По звіту, затвердженому від 25.01.2010 р. працівники відділу № 4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 2 905 грн., що є 3 проценти від суми 96 22,70 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 17.08.2010 р. працівники відділу № 4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 625,0 грн., що є 3 проценти від суми 20 839,09 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 15.02.2010 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 10 142 грн., що є 10 процентів від суми 101 428,82 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 20.01.2011 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 4 610,0 грн., що складає 5 мінімальних заробітних плат (пункт 1.1 «Положення 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 14.06.2011 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 4 800,0 грн., що складає 5 мінімальних заробітних плат (пункт 1.1 «Положення 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 25.01.2010 р. працівники відділу №4 – отримали додаткову заробітну плату у розмірі 2 905,0 грн., що є 3 проценти від суми 96 977,70 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

На виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишеного в силі постановою 9-го арбітражного апеляційного суду міста Москви фірма ТОВ «Міжнародні космічні послуги» сплатила на користь ДП КБ «Південне» ім. M.K. Янгеля» кошти в повному обсязі - 1 584 750,0 доларів США, але це вже трапилось у період відпустки позивача,а потім лікарняного, та його незаконного звільнення. Через це позивач вже не міг, крім судового порядку отримати зарплату з відповідача.

Після приїзду з відрядження з м. Москви, позивач пропрацював два тижня, та у жовтні 2011 року був у відпустці, у листопаді 2011 року був на лікарняному, а 30.11.2011 року його було незаконно звільнено.

Після поновлення позивача на роботі на посаді начальника договірно-правового відділу №4 Апеляційним судом Дніпропетровської області з 06.12.2012 р., фактично пропрацював до 14.05.2014 р., але вже на іншій посаді, оскільки, посаду начальника юридичної служби було скорочено.

Після того, як позивачем особисто була виграна справа в арбітражному суді м. Москви, він подав на ім’я першого заступника Генерального конструктора-Генерального директора по організаційно-економічним питанням головного економіста ОСОБА_5 службову записку №4/57 від 16.05.2011 року з проханням преміювати його особисто, та працівника відділу №4 юрисконсульта 1-ї категорії ОСОБА_6, яка якісно виконувала вказівки щодо відправки поштою та контролю надходження матеріалів до судів Російської Федерації. Першим заступником Генерального конструктора-Генерального директора по організаційно-економічним питанням-головним економістом ОСОБА_5 у лівому кутку службової записки від 16.05.11.№ 4/57 юр, було покладено візу (до оформлення) додаткової заробітної плати за виграну справу у Російській Федерації по остаточно виграним справам у судових інстанціях, на підставі абзацу 5 пункту 1.1 Положення від 12.05.2008 року.

На підставі пункту 1.1 «Положення від 12.05.2008р» розділу «умови матеріального стимулювання» за підписом начальника відділу № 4, підписом головного бухгалтера-начальника відділу № 7 було затверджено «звіт» від 16.05.2011р., першим заступником Генерального- конструктора, Генерального директора по організаційно-економічним питанням-головним економістом ОСОБА_7, згідно якого додатковий фонд заробітної плати склав еквівалент 47 542,05 доларів США по курсу НБУ 7.8 грн. = 370 827,0 грн., що є 3 відсотки від суми 1 584 750,0 доларів США, згідно рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011р. Курс НБУ станом на 16.05.2011 р складав 7,8 грн. за один долар США.

Розділ 2 «Положення від 12.05.2008 року» визначає «порядок оформлення матеріального стимулювання». Згідно пункту 2.1 на підставі затвердженого звіту відділом 4 проводився розрахунок додаткового фонду заробітної плати,який погоджувався з відділом 5 (відділу праці та заробітної плати) - начальник ОСОБА_8 його підписав, та затвердив його Генеральний-конструктор Генеральний директор також 16.05.11. року.

Юридично право на отримання додаткової заробітної плати у розмірі еквіваленту 47 542,05 доларів США у позивача виникло тільки після 15.09.2011 року,тоді коли 9-й арбітражний апеляційний суд міста Москви виніс Постанову від 15.09.2011 року, про залишення в силі рішення арбітражного суду міста Москви від 05.05.2011 року. Тобто тільки після цієї дати планово-економічний та фінансовий відділи повинні були вносити конкретну цифру перераховану у гривню, з урахуванням часу пробігу та надходження до підприємства постанови 9-го арбітражного апеляційного суду міста Москви від 15.09.11 року.

Після 15.09.2011р, позивач пропрацювавши пішов у відпуску, потім на лікарняний, а надалі його було не законно звільнено,тому він в той час свої трудові права по стягненню заробітної додаткової плати в еквіваленті 45 542,05 доларів США не реалізовував,оскільки відповідач порушував його інші трудові права.

Так згідно рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі № 201/9272/13-ц від 4 жовтня 2013 року відповідач сплатив на користь позивача 12 126 грн. в якості компенсації заробітної плати,за час вимушеного прогулу та 1000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Згідно рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 березня 2014 року по справі №201/2465/14-ц відповідач сам скасував наказом від 26.02.14 року №418, наказ від 13.02.14 року№321-к про незаконне звільнення ОСОБА_2,та сплатив компенсацію за час чергового вимушеного прогулу.

Усі судові спори по яким складались «звіти» та «розрахунки» здійснювались у національній валюті України, оскільки предметом стягнення були гривні, та різноманітні спори розглядали судові інстанції України. Спір, щодо стягнення 1584 750,0 доларів США, а не грошової одиниці України розглядали судові інстанції Російської Федерації, та предметом стягнення були долари США, тому у «звіті» та «розрахунку» і вказано було долари США.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по сплаті додаткової заробітної плати у розмірі еквівалента 47 542,05 доларів США, що по курсу Національного банку України 28,23 грн. за один долар США станом на 07 січня 2018 року складає 1 342 112,07 грн.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» (ідентифікаційний код 14308304, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3) на користь ОСОБА_2 (ІПН 24539177550, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове, вул. Майданна, 4) заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 342 112 грн. 07 коп. (один мільйон триста сорок дві тисячі сто дванадцять гривень сім копійок).

Стягнуто з державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» (ідентифікаційний код 14308304, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3) на користь держави судовий збір в розмірі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень).

З таким рішення не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального права, просив його скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на те, що судом першої інстанції відповідачам умови п.1.1 Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, були повністю виконані, позивачу була сплачена винагорода ще у 2011 році, а тому підстав для задоволення позову немає.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що вказана надбавка йому виплачена не була, обґрунтування відзиву фактично повторює доводи позовної заяви.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_9.

У відповідності до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що ДП “КБ “Південне” має перед позивачем заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 342 112,07 грн, що еквівалентно 47 542,05 дол. США, за роботу, яка була ним виконана, а саме, щодо невиплати надбавки у розмірі, визначеному у п.1.1 Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на Державному підприємстві Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу №4 з 03.06.2004 року по 30.11.2011 року (а. с. 9-14).

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57 позовні вимоги Державного Конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» було задоволено. Згідно рішення Арбітражного суду м. Москви на користь Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля з ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація було стягнуто 1 584 750 доларів США (а. с. 31-33). На засіданні Арбітражного суду м. Москви по представництву інтересів підприємства (відповідача) приймав участь особисто (відрядне посвідчення від 15.03.2011 р. № 603, відрядне посвідчення від 04.04.2011р № 829, відрядне посвідчення від 22.04.2011 р. № 1093) (а. с. 38-40).

Згідно постанови Дев’ятого арбітражного апеляційного суду від 15.09.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57, рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишено без змін. В засіданнях Дев’ятого арбітражного апеляційного суду м. Москви, позивач безпосередньо приймав участь (відрядне посвідчення від 05.07.2011 р. № 2297, відрядне посвідчення від 02.08.2011 № 2783, відрядне посвідчення від 01.09.2011 р. № 3174) (а. с. 41-43).

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу законів про працю та ст. 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або повноважний ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці, та господарської діяльності підприємства, установи організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» форми і системи оплати праці , норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантованих виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності-з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 2.3.2 Трудового договору № 85 від 03.06.2004 р., укладеного між ДП «КБ Південне» і ОСОБА_10 - працівник зобов'язаний, зокрема виконувати наступні роботи «організація роботи відділу у відповідності до Положення»

Положенням про договірно-правовий відділ підприємства ДП «КБ «Південне» від 03.07.2005 р. визначено функції та завдання, які покладаються на працівників відділу, зокрема: претензійно-позовна робота 2.1 Положення): організація претензійної і ведення позовної роботи (n 4.7 Положення: представлення в установленому законодавством порядку інтересів підприємства в судах, інших органах при розгляді правових питань і спорів (п. 4.8 Положення), сприяння вчасному вжиттю заходів по протестам і пред'явленням, прокуратури, ухвалам суду, рішенням, постановам, ухвалам арбітражного суду та іншим документам правоохоронних і контролюючих органів (п.4.16 Положення)

Згідно розділу 8.5 Положення про договірно-правовий відділ підприємства ДП «КБ Південне» від 03.07.2005 р., начальник відділу несе особисту відповідальність, зокрема, завчасне та якісне виконання планів робіт, наказів, інструкцій з питань, що відносяться до компетенції відділу

Відповідно до п.3.3. Трудового договору Працівник має право на додаткову винагороду в межах наявних на підприємстві грошових коштів, а саме -за виконання особливо важливих виробничих та спеціальних завдань;-інших грошових винагород, передбачених на підприємстві.

Таким чином, на підприємстві відповідача нормативно врегульоване питання оплати праці та укладення трудових договорів, в яких регламентуються взаємні права і обов'язки Роботодавця і найманого працівника, а тому при наявності підстав для здійснення грошового заохочення найманого працівника, виплата додаткових винагород може здійснюватись виключно за рішенням Роботодавця, у визначеному Роботодавцем розмірі за умови наявних для цих цілей грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підвищення ефективності роботи ДП «КБ «Південне» і додаткової матеріальної зацікавленості працівників відділу 4 в добросовісному і творчому виконанні ними своїх обов'язків, на підприємстві було розроблено Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів в процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 р. на яке позивач посилався, як на підставу позовних вимог.

Як зазначено в преамбулі вказаного Положення - дане Положення не стосується форми і порядку оплати праці, сформованих на підприємстві, а є додатковим стимулом до добросовісної і творчої праці. Виплата заохочень є правом підприємства, а не обов'язком і здійснюється з урахуванням фінансового стану підприємства, а розрахунок сум винагород залежить від пов'язаних умов та обставин (рівень заробітної плати працівника, яка саме сума економії фінансових коштів відбулася в процесі претензійної роботи та ін.)

Умови матеріального стимулювання працівників відділу 4 визначаються розділом 1 цього Положення.

Згідно пункту 1.1 Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, затвердженого Генеральним конструктором-Генеральним директором, - додатковий фонд заробітної плати для виплати надбавок визначається на підставі звіту, який надається щомісячно відділом № 4, погоджений з відділом № 7 та затверджений заступником Генерального конструктора-Генерального директора - Головним економістом.

Відповідно до абз.3 п.1.1 Положення розрахунок проводиться в розмірі «до 3% від сум стягнутих на користь підприємства по остаточно виграним справам в судових інстанціях» порядок оформлення матеріального стимулювання визначається розділом 2 Положення.

Так, п.2.1 Положення передбачено, що на підставі звіту відділу (з пред'явленням копій претензійних або судових документів, квитанцій, платіжних документів, актів та ін.) відділом 4 проводиться розрахунок додаткового фонду заробітної плати, котрий погоджується з відділом 5 і надається Генеральному конструктору — Генеральному директору на затвердження Заступником Генерального конструктора-Генерального директора.

Таким чином, наявності лише звіту про виконану роботу недостатньо для формування додаткового фонду заробітної плати для надбавок, а є лише підставою для його визначення (п.1.1Положення).

Після складання розрахунку додаткового фонду заробітної плати на підставі звіту та погодження цього розрахунку з відділом праці і заробітної плати (відділ 5) і керівником підприємства (Генеральний конструктор - Генеральний директор). такий звіт подається керівникові його заступником (п.2.1.Положення)

Як вбачається з матеріалів справи, такий розрахунок був складений, та підписаний самим позивачем, як начальником відділу 4. Твердження позивача про те, що він вказаний розрахунок не підписував колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами зворотнього.

Згідно розрахунку, який затвердженого Генеральним конструктором-Генеральним директором ДП “КБ “Південне” від 16.05.2011 року, та підписаного начальником відділу 5, а також начальником 4 відділу ОСОБА_11, загальна сума додаткового фонду заробітної плати складає 10 000 грн., підстави для нарахування вказані звіт відділу 4 для виплати надбавок за виконану роботу, згідно рішення Арбітражного суду м.Москви від 28.04.2011 року. Додатковий фонд заробітної плати у сумі 10 000 грн. був розподілений Позивачем, як начальником відділу 4, між чотирма працівниками зазначеними у звіті, наступним чином:

ОСОБА_11 l.M.-6 000 грн.,

ОСОБА_12-3 000 грн.;

ОСОБА_13-300 грн.

ОСОБА_14-700 грн. ;

Виплати зазначених сум вказаним працівникам, у тому числі позивачу були здійснені, що підтверджується розрахунковими листами.

Таким чином, саме за справу №А40-6380/11-10-57 від 05 травня 2011 року, яку розглядав Арбітражний суд м.Москви, РФ, позивачу було виплачено винагороду, відповідно до звіту, який було затверджено керівником підприємства, відповідно до п.1.1.Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, в сумі 6000 грн., а тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К.Янгеля – задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року – скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 — відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_15