Ухвала суду № 76160299, 21.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Росік Т.В.

при секретарі судового засідання - Онуфрієнко І.В.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Пурлінського Дмитра Юрійовича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року,

за участю прокурора - Семка В.Б.

представника власника майна - адвоката ПурлінськогоД.Ю.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018000000000488 від 03.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Трофанюком С.В. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме:

- мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер DNP34P6 WH 67 E, IMEI - НОМЕР_2;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр - на загальну суму 5 000 доларів США (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 80220827 D, LJ 57880335 B, LB 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 74083331 D, LF 03174518 I, LF 89476709F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB23705327W, LB 23705326 W, MB 37881111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W,MB93448391A, MB 71014184 A, MB 44370779 C, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 I, LL 21275302 D, LK 02010451 D)

- та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США;

- автомобіль марки &quyl;ToyotaLand Cruiser 200&qupa; р.н. НОМЕР_1, код НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, із забороною відчуження та розпорядження вказаним автомобілем.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат Пурлінський Д.Ю., який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2,вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, а тому просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2018 у справі №761/23203/18 про накладення арешту, у вигляді тимчасового позбавлення права на розпорядження та користування майном, вилученим 18.06.2018 під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42018000000000488 від 03.03.2018 р., вилученого 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, - відмовити.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги представник власника майна вважає рішення неправомірним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, таким, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не надав належну оцінку доказам, невірно встановив факти, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо накладення арешту на майно, а також вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді взагалі не містить належного обґрунтування та жодної правової підстави, відповідно до якої, на думку слідчого судді, можливий арешт майна.

Додатково, представник власника майна зазначає про те, що слідчий суддя дійшов необґрунтованого та невмотивованого висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому, на переконання сторони захисту, посилання, як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Зокрема, як зазначає сторона захисту, це стосується автомобіля адвоката ОСОБА_2 марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1, оскільки жодної із визначених ст. 91 КПК України обставин за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42018000000000488 від 03.03.2018, цей автомобіль не доводить (доказує) і тому не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Також, апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які були вилучені 18.06.2018 р. під час проведення огляду є законною винагородою адвоката ОСОБА_2 за надання усних консультацій та роз'яснень із правових питань клієнтам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100020006302, у якому ОСОБА_5 є заявником.

Крім того, представник власника майна наголошує на тому, що вилучений мобільний телефон «IPHONE 7», модель VIN8X2CN/A, серійний номер DNP3LP6WH67E, ІМЕІ НОМЕР_2, являється власністю адвоката ОСОБА_2, використовується ним під час здійснення адвокатської діяльності для спілкування з клієнтами та містить інформацію про приватне спілкування адвоката з клієнтами, що є адвокатською таємницею.

Додатково представник власника майна зазначає про те, що висновок слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про необхідність накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання є не обґрунтованим, оскільки повідомлення про підозру адвоката ОСОБА_7 від 19.06.2018 р. підписане прокурором, який за посадою та повноваженням, не належить до прокурорів, визначених ст. 481 КПК України здійснювати повідомлення про підозру адвокату, а тому адвокат ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42018000000000488.

Також апелянт вказує на порушення ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно з пропуском встановленого кримінальним процесуальним законом строку.

Крім того, як вважає апелянт, слідчий суддя, не встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, безпідставно його розглянув і задовольнив, хоча, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути його прокурору для усунення недоліків або відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000488 від 03.03.2018 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_8, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою із ОСОБА_2 розробили злочинну схему, спрямовану на одержання від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди за неповідомлення про підозру останній у кримінальному провадженні №12017100020006302.

У червні 2017 року громадянкою України ОСОБА_5 до Дарницького відділу поліції м. Києва подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, клієнтом відділення банку «Кристал» (м. Київ, вул. Гришка, 8) ОСОБА_9, щодо вчинення останнім заволодіння грошовими коштами банку шляхом зловживання довірою, в особливо великих розмірах. За результатами розгляду заяви слідчим Дарницького відділу поліції м. Києва, внесено відомості до СРДР за №12017100020006302 від 13.06.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як встановлено органом досудового розслідування, 21.02.2018 р. прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_10, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному провадженні, в ході проведення особистого прийому заявниці ОСОБА_5 та її цивільного чоловіка ОСОБА_6 повідомив останньому про необхідність неформальної зустрічі в поза робочий час.

Також в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 26.02.2018 р. прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_8 разом з ОСОБА_2, в ході проведення особистої зустрічі із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, повідомив останнім про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 15000 доларів США за неповідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017100020006302. При цьому, ОСОБА_8 зазначив, що питанням закриття даного кримінального провадження та не повідомлення про підозру буде займатися його хресний батько - ОСОБА_2, який раніше працював в органах прокуратури.

31.03.2018 р., близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_2, реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_8, спрямований на отримання неправомірної вигоди, в м. Києві, по Броварському проспекті, 7, біля супермаркету «Новус», отримав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди, в сумі 2500 доларів США, яку останній передав на вимогу ОСОБА_2

На виконання спільного злочинного умислу спрямованого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, приблизно о 19 год. 30 хв., зустрілись з ОСОБА_6 у м. Києві, по Броварському проспекті, 17, біля супермаркету «Новус», де описали останньому приблизний план непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, та оголосили йому розмір неправомірної вигоди за це, в сумі 20000 доларів США.

Після цього, повторно, ОСОБА_2, реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_8, спрямований на отримання неправомірної вигоди, у телефонній розмові висловив ОСОБА_6 вимогу, що той має передати додатково йому ще 400 доларів США, які останній йому передав в м. Києві, по Броварському проспекті, 17, біля супермаркету «Новус», близько 16 год. 40 хв., 07.06.2018 р..

В послідуючому, 18.06.2018 р. близько 19 години 35 хвилин, ОСОБА_2, за попередньою змовою з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_8, продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись в м. Києві, по Броварському проспекті, 17, біля супермаркету «Новус», одержав від ОСОБА_6 для себе та ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 18.06.2018 складає 526 310 (п'ятсот двадцять шість тисяч триста десять) гривень. Після того, як ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду, його та ОСОБА_8 було затримано слідчими ГСУ СБУ.

18.06.2018 р. було проведено огляд автомобіля НОМЕР_1, що знаходився на відкритій автостоянці магазину «Novus» за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 17 та належить ОСОБА_2, в ході якого було вилучено:

- мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер DNP34P6 WH 67 Е, ІМЕІ - НОМЕР_2;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр - на загальну суму 5 000 доларів США та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США;

- автомобіль НОМЕР_1, код НОМЕР_3.

19.06.2018 р. постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С. мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер DNP34P6 WH 67 Е, ІМЕІ - НОМЕР_2; грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр - на загальну суму 5 000 доларів США та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США; автомобіль НОМЕР_1, код JTMHY05 J 785 00 1768, були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 42018000000000488 від 03.03.2018 р.

21.06.2018 р. старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвин В.С., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Трофанюком С.В., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, перелік якого вказаний у клопотанні слідчого, посилаючись на те, що вказане майно було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів на нього необхідно накласти арешт.

27.06.2018 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, а саме:

- мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер DNP34P6 WH 67 E, IMEI - НОМЕР_2;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр - на загальну суму 5 000 доларів США (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 80220827 D, LJ 57880335 B, LB 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 74083331 D, LF 03174518 I, LF 89476709F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB23705327W, LB 23705326 W, MB 37881111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W,MB93448391A, MB 71014184 A, MB 44370779 C, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 I, LL 21275302 D, LK 02010451 D)

- та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США;

- автомобіль марки &q? к;ToyotaLand Cruiser 200&quLa; р.н. НОМЕР_1, код НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, із забороною відчуження та розпорядження вказаним автомобілем.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути використане як доказ в даному кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи ОСОБА_11 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Так, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, може зникнути або бути передані чи відчужені, арешт на них слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на те, що висновок слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про необхідність накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання є не обґрунтованим, оскільки повідомлення про підозру адвоката ОСОБА_7 від 19.06.2018 р. підписане прокурором, який за посадою та повноваженням, не належить до прокурорів, визначених ст. 481 КПК України здійснювати повідомлення про підозру адвокату, а тому адвокат ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42018000000000488, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Посилання представника власника майна на те, що слідчий суддя дійшов необґрунтованого та невмотивованого висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому, на переконання сторони захисту, посилання, як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, є необґрунтованими, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки, а ні органу досудового розслідування, викладені в клопотанні, а ні суду першої інстанції, викладені в ухвалі слідчого судді, з якими в повній мірі погоджується і колегія суддів.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17,перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, яке було вилучене 18.06.2018 року під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, та на яке слідчий просить накласти арешт в рамках даного кримінального провадження, відповідаютє критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, при цьому врахував завдання арешту майна, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, яке було вилучене 18.06.2018 року під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17.

Посилання апелянта на ті обставини, що автомобіль адвоката ОСОБА_2 марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1, жодної із визначених ст. 91 КПК України обставин за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42018000000000488 від 03.03.2018, не доводить (доказує) і тому не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України,не може прийматися до уваги, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Не обґрунтованими є також і посилання апелянта, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, щодо пропуску слідчим встановлених кримінальним процесуальним законом строків для звернення з до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки ч. 2 ст. 412 КПК України визначено вичерпний перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, а тому підстави з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, згідно чинного кримінального процесуального закону не є безумовними підставами для скасування рішення суду.

Посилання апелянта на ті обставини, що грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які були вилучені 18.06.2018 р. під час проведення огляду є законною винагородою адвоката ОСОБА_2 за надання усних консультацій та роз'яснень із правових питань клієнтам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100020006302, у якому ОСОБА_5 є заявником, не відповідають дійсним обставинам справи, жодними доказами не обґрунтовані, оскільки такі докази у матеріалах провадження відсутні та апелянтом не надані.

На підставі викладеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких адвокат Пурлінський Д.Ю., який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке було вилучене 18.06.2018 р. під час проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 на автостоянці магазину «Novus», за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018000000000488 від 03.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Трофанюком С.В. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме:

- мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер DNP34P6 WH 67 E, IMEI - НОМЕР_2;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр - на загальну суму 5 000 доларів США (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 80220827 D, LJ 57880335 B, LB 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 74083331 D, LF 03174518 I, LF 89476709F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB23705327W, LB 23705326 W, MB 37881111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W,MB93448391A, MB 71014184 A, MB 44370779 C, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 I, LL 21275302 D, LK 02010451 D)

- та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США;

- автомобіль марки &qu ;ToyotaLand Cruiser 200&quUS; р.н. НОМЕР_1, код НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, із забороною відчуження та розпорядження вказаним автомобілем, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката ПурлінськогоДмитра Юрійовича, який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч Т. В. Р о с і к