Рішення № 76159203, 27.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 серпня 2018 року справа №820/4380/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_3 до Військової частини А1451 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1451 Міністерства оборони України, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії військової частини А1451 Міністерства оборони України (61103м. Харків, вул. Дерев'янка, 3, Код СДР 08208941), які полягають у здійсненні ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації;

- зобов'язати військову частину А1451 Міністерства оборони України (61103м. Харків, вул. Дерев'янка, 3, Код СДР 08208941) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016р., 2017р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації є протиправними, оскільки у даному випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація, входить до складу грошового забезпечення.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач здійснив всі необхідні дії, визначені чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив військову службу на посаді начальника вузлу зв'язку 2315 радіотехнічного батальйону 164 радіотехнічної бригади повітряного командування «Схід» Повітряних Сил Збройних Сил України.

08.12.2017 позивач звільнений з військової служби у запас за п. «а» (у зв’язку із закінченням строку контракту), на підставі наказу повітряного командування «Схід» Повітряних Сил Збройних Сил України від 08.12.2017 №27 (а.с.14).

ОСОБА_5 з наказу ВЧ А1451 від 29.12.2017 №281, ОСОБА_3 визначено, що вислуга років останнього в Збройних Силах складає 25 повних календарних роки, виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повних календарних років служби (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу розраховано розмір одноразової грошової допомоги та виплачено одноразову грошову допомогу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 та індексації.

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

ОСОБА_5 ч. 3 ст. 25 Закону України від 03.04.2003 р. № 661-IV “Про Державну прикордонну службу України” передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цього Закону, інших актів законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII), Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Так, ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” , військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 889) та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, виданим на виконання постанови № 889 (далі - Інструкція, наказ № 595 відповідно),

У пункті 1 постанови № 889 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що військовослужбовці (крім тих, що зазначені підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової службт), мають право на отримання щомісячної додаткової грошової нагороди в розмірі: з 1 квітня 2013 року — у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року — у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року -- у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ та адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної встанови № 889).

ОСОБА_5 з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції (у редакції, що була чинною а час виникнення спірних відносин) щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту: з 1 квітня 2013 року - у розмірі до 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі до 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі до 60 % місячного грошового забезпечення.

За пунктом 5 Інструкції така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення» одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади га особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головною управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Крім цього, наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260), якої передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.6 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Слід зазначити, що наказ МВС № 73 затверджено відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”. Тобто військовослужбовцям відповідний розмір щомісячної додаткової грошової винагороди встановлено ще з 2010 року.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командир (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Аналогічний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.

Аналогічна позиція щодо спірних правовідносин висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (справа № 761/17387/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, визначається відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Натомість складові грошового забезпечення для цілей обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні визначаються ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Щодо вимог про нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.

Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, визначено, що індексація грошових доходів населення - механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст.1 Закону).

Статтею 2 Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

ОСОБА_5 статті 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для включення даних сум до складу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, в постанові від 21.05.2018 по справі №820/285/18.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - належить відмовити.

ОСОБА_5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Військової частини А1451 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.