Рішення № 76159079, 29.08.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р. Справа № 818/2400/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2400/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області привести у відповідності до вимог частини 10 статті 123 Земельного кодексу України наказ «Про затвердження документації із землеустрою» від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ шляхом доповнення інформацією про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 у справі № 818/1346/16, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, було зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області. На виконання даної постанови, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18--5087/16-17-СГ було затверджено вказаний проект землеустрою. Позивач зауважує, що вищевказаним наказом було лише формально затверджено проект землеустрою, при цьому не зазначено про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання. На думку позивача, наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою» не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що ним вимоги постанови суду виконані у повному обсязі, а саме наказом від 21.07.2017 року №18-5087/16-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вважає позовну вимогу позивача зобов’язати привести у відповідність наказ від 21.07.2017 № 18- 5087/16-17 СГ «Про затвердження документації із землеустрою» шляхом доповнення інформацією про надання земельної ділянки в користування, тобто зобов’язати суд прийняти визначене рішення, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки суд не може зобов’язати прийняти вказане рішення, тобто втрутитись у діяльність органу державної влади, зобов'язуючи його приймати конкретне рішення, що є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області, проте листами від 05.09.2014 № 31-18-0.7-6399/2-14 (а.с. 83) та від 16.10.2015 № ДС-31-18-0.7-5171/25-15 (а.с. 87-88) відповідач відмовляв у затвердженні проекту землеустрою.

Вищевказані відмови були скасовані рішеннями суду від 23.12.2014 у справі № 818/3308/14 (а.с. 84-86) та від 14.03.2016 у справі № 818/3819/15 (а.с. 89-93), зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства у відповідності до вимог законодавства.

14.03.2016 ОСОБА_3 в черговий раз звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою, проте листом від 26.09.2016 № Р-09302/0/5/16/5447/6-16 йому було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с. 94-95).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 у справі № 818/1346/16, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, було визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 26.09.2016 року № Р-09302/0/5/16/5447/6-16, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 8-15).

На виконання даної постанови, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18--5087/16-17-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 28).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства, позивач звернувся до спеціалізованої організації для розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 72-80), яка була розроблена та затверджена рішенням Сумської районної ради від 22.12.2017 (а.с. 81-82).

29.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою, в якій просив укласти договори оренди земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області, згідно затвердженого проекту землеустрою (а.с. 57).

Листом від 22.02.2018 № Р-341/0/5-18/181/6-18 відповідач повідомив ОСОБА_3, що надання громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснюється на конкурентних засадах та за погодженням з ОТГ. Згідно листа Постольненської сільської ради, Миколаївська ОТГ висловлює не погодження щодо укладання договору оренди земельних ділянок загальною площею 89,1633 га, які передаються в користування на умовах оренди не на конкурентних засадах (а.с. 59-60).

10.04.2018 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою, в якій просив внести зміни в наказ «Про затвердження документації із землеустрою» від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ шляхом доповнення інформацією про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання (а.с. 17).

Листом від 18.04.2018 № Р-585/0/5-18/295/6-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача, що ним було виконано вимоги постанови Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 у справі № 818/1346/16, а саме наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18--5087/16-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Постольненської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При цьому, суд зазначає, що, виходячи зі змісту ст.ст. 2, 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України, зокрема частиною другою передбаченою, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, як передбачено абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 КАС України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як встановлено зі змісту наказу від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ, він прийнятий у тому числі відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України.

Згідно із ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із зазначенням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Тобто, частина 10 статті 123 Земельного кодексу України встановлює чіткі вимоги, яким повинно відповідати рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду).

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України повинно було зазначити у наказі від 21.07.2017 № 18-5087/ 16-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою» інформацію про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельної ділянки у землекористувачів із зазначенням таких умов (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.07.2017 № 18-5087/16-17- СГ «Про затвердження документації із землеустрою» не відповідає вимогам ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем не наведено належних доказів правомірності невнесення до наказу «Про затвердження документації із землеустрою» від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ інформації про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повинне було у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою прийняти рішення про затвердження проекту, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучити земельну ділянку у землекористувачів із зазначенням таких умов (у разі необхідності); надати земельну ділянку особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Таким чином, суд вважає, що задля належного і обґрунтованого способу захисту порушеного права позивача необхідним є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області внести зміни в наказ «Про затвердження документації із землеустрою» від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ шляхом доповнення інформацією про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача, що зобов'язання вчинити вищевказані дії є втручанням в його дискреційні повноваження та виключну компетенцію з наступних підстав.

Згідно до положень Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 р. під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.

Положення Земельного кодексу України не передбачають такого варіанту поведінки суб’єкта владних повноважень як затвердження проекту землеустрою без надання земельної ділянки у користування.

Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки його обов'язок визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, також, враховує, що права ОСОБА_3 стосовно відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства неодноразово порушувались відповідачем, що підтверджується рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 у справі № 818/3308/14 (а.с. 84-86), від 14.03.2016 у справі № 818/3819/15 (а.с. 89-93), від 26.05.2016 № 818/412/16 (а.с. 96-100), від 27.12.2016 № 818/1346/16 (а.с. 8-15).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до вимог частини 10 статті 123 Земельного кодексу України внести зміни в наказ «Про затвердження документації із землеустрою» від 21.07.2017 № 18-5087/16-17-СГ шляхом доповнення інформацією про надання земельної ділянки у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (40031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 31.08.2018.