Ухвала суду № 76158577, 30.08.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/763/15-к

Провадження № 1кп/202/331/2018

УХВАЛА

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шофаренка Ю.Ф.,

суддів Слюсар Л.П., Волошина Є.В.

за участю секретаря Мироняк Т.С.

прокурора Мікуліної Н.А.

захисників Губа А.І., Довгаль С.М., Радільчук Н.І., Бондар М.І.

представника потерпілої ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014040670000599 від 07.03.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, неодруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, з середньою освітою, раніше судимого:

-29.05.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.302, ч.1 ст.303, ч.2 ст.303 КК України до 4 років позбавлення волі згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.3 ст.146, ч.4 ст.27, п.п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого слюсарем механозбірних робіт меблевої фабрики «Рофітфрейд», в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, п.п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпро, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, п.п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпро, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, п.п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинуваченим обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та домашнього арешту, дія яких закінчується 29.09.2018 року, до зазначеної дати суд не має можливості призначити судовий розгляд.

Прокурором, з посиланням на те, що обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_6 - домашнього арешту, який закінчується 29.09.2018 року заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та домашнього арешту, яке мотивоване тим, що, обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не змінилися, а застосування до обвинувачених жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Представник потерпілої погодились з тим, що запобіжний захід необхідно продовжити.

Стороною захисту заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на домашній арешт, яке мотивоване практикою Європейського суду з прав людини, тривалим знаходженням обвинувачених під вартою, зменшенням ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених законодавством, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід з цілодобового на нічний домашній арешт.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із власне тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване».

З огляду на викладене суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою та у виді домашнього арешту обвинуваченим, оскільки обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не змінилися, а застосування до обвинувачених жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не забезпечить виконання процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам переховуватися від суду.

Ці обставини в сукупності, свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, яке загрожує обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вони можуть переховуватись від суду та у такий спосіб перешкоджатимуть розгляду кримінального провадження. Тому суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшилися та існують на даний час.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню під цілодобовим домашнім арештом та проходженням лікування з дозволу суду.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд-

У х в а л и в:

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 28.10.2018 року, включно.

ОСОБА_6 продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, з урахуванням дозволу проходження лікування, строком на два місяці, тобто до 28.10.2018 року, включно з продовженням дії раніше покладених обов'язків.

Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

1) з'являтися за викликом суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

Копію ухвали надіслати для виконання Чечелівському ВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Дніпропетровської області Мікуліну Н.А. та Чечелівський ВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.Ф. Шофаренко

Судді Л.П. Слюсар

Є.В. Волошин