Рішення № 76158425, 03.08.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7145/16-а

№ провадження 2-а/208/9/18

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шешуревої Я.І., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради Богата М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент з охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент з охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В своєму позові позивач ОСОБА_1, з урахуванням уточнень до позову, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, інтересів, з якого вона дізналась про порушення своїх прав на належний соціальний захист; задовольнити позовні вимоги; визнати дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо відмови їй у проведені перерахунку заборгованості з виплати на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2009 року по 31 грудня 2011 рік та щодо відмови їй у виплаті допомоги на дітей одиноким матерям за період з 01.01.2016 року по 30 червня 2016 рік відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» протиправними; зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, здійснити призначення виплати малозабезпеченій родині за період з 01.09.2014 рік по 30 червня 2015 рік та здійснити призначення допомоги на дітей одиноким матерям за період з 01.01.2016 рік по 30 червня 2016 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України» на 2009, 2010, 2011, 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням проведених виплат; здійснити призначення і виплати за період з 01.01.2017 рік по 01.07.2017 рік згідно до прожиткового мінімуму; заявлено до стягнення суму інфляційного збільшення заборгованості, інфляції за 2016 рік вже вкладає 101,1 % відповідно до вимог ст.625 ЦК України; здійснити призначення, перерахунок і виплату коштів на оздоровлення дитини-інваліда, яка протягом трьох років не отримувала щорічних санаторних путівок та не отримувала компенсаційних коштів на оздоровлення; здійснити судовий нагляд за виконанням прийнятого рішення; здійснити призначення і виплату коштів за лікарняним листом № 133/0 післяпологова відпустка 70 днів від 26 січня 2009 року; допустити постанову суду до негайного виконання; здійснити призначення і виплати за період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 рік згідно до прожиткового мінімуму; зобов'язати відповідача призначити і виплачувати їй державну соціальну допомогу не менше прожиткового мінімуму з наступним підвищенням щомісяця, року підвищення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України на кожного члена сім'ї до досягнення дитиною-інвалідом 18-ти річного віку, так як вона не працююча мати-одиначка, яка доглядає за дитиною-інвалідом; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та здійснити виплати за період з 20 січня 2012 року по 01 вересня 2014 рік виходячи з прожиткового мінімуму за відповідний період, так як з 20 січня 2012 року залишилась виплата 309 грн., а інших доходів вона не має, знаходячись на обліку у відповідача, то відповідно до закону виплата повинна була виплачуватись в максимальному розмірі, але не менше прожиткового мінімуму за відповідний період, а орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми повинен давати роз'яснення з питань її призначення та надавати заявнику допомогу в одержані необхідних документів, ст.45 Закону України «Про соціальну допомогу сім'ям з дітьми»; визнати незаконним рішення про обмеження 75% прожиткового мінімуму та виплачувати державну допомогу в повному обсязі; здійснити перерахунок виплати надбавки на догляд за дитиною інвалідом у розмірі не меншому за 50 відсотків від прожиткового мінімуму; при визначенні розмірів надбавок на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми з важкими формами інвалідності не може застосовуватися лише рівень забезпечення прожиткового мінімуму, тому як одинокій матері надбавка на догляд за дитиною інвалідом призначається незалежно від факту роботи; просить суд здійснити перевірку призначень за весь період перебування на обліку у відповідності до прожиткового мінімуму і призначити недонараховані кошти, враховуючи системність порушень не донарахування коштів відповідачем, суми державної соціальної допомоги, неодержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його офіційним представником з поважних причин, або інших об'єктивних обставин виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком, при цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на час їх виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату; повернути субсидію, у зв'язку з її припиненням з 01.11.2017 року; здійснити призначення і виплату коштів на лікування та незалежне до обстеження хворої дитини, так як вона її отримала лише 500 грн. за весь період перебування на обліку у відповідача; відшкодувати витрати, пов'язані зі справою; стягнути моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

У своєму позові позивач посилається на те, що вона є мамою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом з дитинства. Вона не працює, доходів не має та є матір'ю одиначкою. Після народження дитини вона звернулась до відповідача для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. 01 вересня 2014 року знову звернулась до відповідача для призначення допомоги. Вважає, що під час призначення їй допомоги відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Так, до адреси суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, посилалась на обставини викладені в позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради Богата М.М. заперечувала щодо задоволення позову, посилалась на обставини викладені у відзиві на позовні вимоги та просила суд відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департаменту з охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради у судове засідання не з'явився.

Дослідивши письмові докази по справі, наданий суду відзив на позов, вислухавши позивача та представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 20 січня 2009 року народила дитину ОСОБА_4 та звернулась до відповідача про призначення допомоги до досягнення дитиною трьох років.

Так, як вбачається з наданих відповідачем документів дійсно позивачу була призначена допомога, що відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року.

Ст.99 КАС України, яка діяла на час звернення із позовом до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ст.100 КАС України, яка діяла на час звернення позивача до суду, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Так, під час розгляду в судовому засіданні питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із відповідними вимогами, підстав для поновлення строку судом не було встановлено, а тому суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із вимогами про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 2009 року по 2015 рік.

Допомога по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку призначена позивачу в 2009 році по 20 січня 2012 рік згідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Поряду Призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року, а тому посилання позивача на необхідність застосування Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв до 2015 року, є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Таким чином, враховуючи викладене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» врегульоване матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються вказаним законом та є окремим видом саме загальнообов'язкового державного страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка діяла на час призначення допомоги позивачу до досягнення дитиною віку трьох років, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка діяла на час призначення допомоги, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Окрім цього, згідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним

сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

П.19 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, передбачено, що виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Так, враховуючи вимоги вказаного Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, та з матеріалів наданих для огляду в судовому засіданні звернення позивача, остання зверталась до відповідача, який своїми рішеннями в період часу з вересня 2010 року по вересень 2011 рік призначав та виплачував ОСОБА_1 відповідну допомогу, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року встановлює порядок призначення та виплату допомоги на дітей одиноким матерям, порядок також визначений Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751.

Відповідно до наданих в судовому засіданні матеріалів вбачається, що позивач отримувала в управлінні допомогу на дітей одиноким матерям у період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2015 рік.

Ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка діє з 01 січня 2016 року, допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1181 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» для громадян, які звернуться у період з січня по березень 2016 р. за наданням допомоги на дітей одиноким матерям та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, зазначені допомоги призначаються з 1 січня 2016 р. на умовах, визначених пунктами 2 і 15 розділу I Закону України від 24 грудня 2015 р. № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

У зв'язку із зазначеними змінами, управлінням було видано розпорядження про припинення позивачу ОСОБА_1 допомоги одиноким матерям з 01 січня 2016 року, що вбачається з наданих матеріалів представником відповідача, та за заявою позивача від 12 січня 2016 року було поновлено соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Так, враховуючи вимоги п.34 вказаного Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно до наданих суду документів вбачається, що позивачу була нарахована та виплачена допомога відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751.

Так, допомога малозабезпеченій сім'ї визначається відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 року № 250, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України, які є нормою прямої дії, імперативно визначено, право громадян на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування, та які б забезпечувати рівень життя, є не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Застосовуючи такий фундаментальний принцип адміністративного судочинства, як принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки розмір її соціальних виплат, які є єдиним джерелом її існування, є нижчим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач не працює, інших доходів, як соціальні виплати та допомоги вона не має, а тому суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення судового рішення, яке направлено на захист прав позивача.

Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 року № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; довідку про склад сім'ї; декларацію про доходи та майно довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Форми заяви, довідки про склад сім'ї, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.

Згідно до наданих матеріалів вбачається, що позивач подавала до відповідача заяву, де зазначила яку саме допомогу просить призначити та вказала про призначення допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 років, поставивши в графі позначки.

Окрім цього, згідно до п.20, п.6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 року № 250, соціальна допомога призначається на шість місяців, для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Як встановлено в судовому засіданні згідно наданої позивачем довідки № 0324 про призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового соціального страхування позивачу було призначено допомогу по вагітності та пологам непрацюючим жінкам за період з 11 листопада 2008 року по 16 березня 2009 рік у розмірі 699,57 грн. та перераховано ці кошти на поточний рахунок позивача в АТ ОщадБанк, а також на підставі довідки № 031 про призначення і виплати державної допомоги, у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не зареєстровані в системі загальнообов'язкового соціального страхування «Ускладнені пологи» було призначено додаткову допомогу, яку було виплачено позивачу.

Згідно до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187, а саме п.4 визначено, що органи охорони здоров'я забезпечують путівками ветеранів війни на лікування у госпіталях, а також санаторно-курортними путівками - інвалідів, ветеранів війни із захворюванням на туберкульоз та дітей-інвалідів до досягнення 18-річного віку (згідно з медичними показаннями за наявності відповідних профільних санаторно-курортних бюджетних закладів).

Так, у зв'язку з викладеним відповідач по справі Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради не наділене повноваженнями забезпечувати санаторно-курортними путівками, а як встановлено судом до відповідного органу охорони здоров'я, тобто до Департаменту з охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради позивач із проханням забезпеченням путівкою не зверталась.

Відповідно до п.2.2, п.3.2, п.3.4 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України Міністерства фінансів України Міністерства охорони здоров'я України від 30 квітня 2002 року № 226/293/169 державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається у таких розмірах на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною- інвалідом.

Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи навчання та служби.

Розмір надбавки на догляд: за дитиною-інвалідом віком до 6 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Так, з урахуванням викладене, а також з наданих суду представником відповідача документів встановлено, що управління нараховує та виплачує державну допомогу дітям-інвалідам та надбавку на догляд за дитиною-інвалідом одинокою матір'ю відповідно до встановленого Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України Міністерства фінансів України Міністерства охорони здоров'я України від 30 квітня 2002 року № 226/293/169.

Вимоги позивача про визначення та виплату коштів на лікування та обстеження хворої дитини за час перебування на обліку у відповідача згідно до вимог ст.49 Конституції України, ст.56 Закону України «Про відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок держави їх посадових і службових осіб» не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надані відомості щодо дійсних витрат та вказані норми не передбачають порядок їх нарахування та компенсацію.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання позивача на вимоги ст.625 ЦК України є безпідставними, оскільки вказана норма передбачає відповідальність особи, яка прострочила виконання вже наявного нарахованого грошового зобов'язання, яке у відповідача на час розгляду було відсутнє, а тому вимоги позивача про стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості, інфляції за 2016 рік не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Так, позивачем заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди та із заявленого позову, завданою моральною шкодою позивач вважає порушення відповідачем її прав під час здійснення нарахуванням та виплати їй соціальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, сам факт наявності невиплаченої різниці між нарахованою соціальною допомогою та фактичним прожитковим мінімумом не може свідчити про заподіяння особі моральної шкоди. Такі обставини свідчать лише про заподіяння особі матеріальної шкоди у вигляді недоотриманих сум виплат. При цьому, суд враховує, що будь-якого іншого обґрунтування заподіяння моральної шкоди позивачу в позові не міститься.

Щодо вимог позивача про повернення субсидії суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих суду представником відповідача документів, позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення адміністрації Заводського району міської ради як отримувач субсидії з жовтня 2015 року по 30 квітня 2017 рік.

Згідно до вимог п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.

Так, з наданих в судовому засіданні позивачем документів вбачається, що остання здійснила оплату комунальних послуг та на 01 травня 2017 рік заборгованість з теплопостачання відсутня, а тому посилання представника відповідача на те, що позивач мала заборгованість з оплату послуг комунальних не відповідала дійсності, а тому у відповідача були відсутні підстави для не призначення субсидії.

Ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 стаття 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо відмови у здійсненні та виплати ОСОБА_1 перерахунку допомоги одинокій матері, допомогу малозабезпеченій родині в розмірі менше прожиткового мінімуму з урахуванням положень ст.46 Конституції України за період з 08 листопада 2016 року по 01 липня 2017 рік, а також з 01 липня 2017 року; зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 нарахованої допомоги одинокій матері, допомоги малозабезпеченій родині, з урахуванням положень ст.46 Конституції України, враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, та зобов'язати виплатити не донараховані суми вказаних соціальних виплат за період 08 листопада 2016 рік по 03 серпня 2018 року та проводити виплату вказаної допомоги з урахуванням положень ст.46 Конституції України, а також визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо припинення призначеної субсидії ОСОБА_1 з 01 листопада 2017 рок та зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради поновити ОСОБА_1 призначеної житлової субсидії з часу припинення, тобто з 01 листопада 2017 року, та здійснити її перерахунок.

Згідно до вимог ст.371 КАС України підстав для негайного виконання рішення суд не вбачає, а тому заява позивача про допуск про негайне виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, ст.22, ст.46 Конституції України, ст.ст. 77, 241, 244-246, 260, 293, 295, 371 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент з охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 2009 року по 2015 рік, відмовити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо відмови у здійсненні та виплати ОСОБА_1 перерахунку допомоги одинокій матері, допомогу малозабезпеченій родині в розмірі менше прожиткового мінімуму з урахуванням положень ст.46 Конституції України за період з 08 листопада 2016 року по 01 липня 2017 рік, а також з 01 липня 2017 року.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 нарахованої допомоги одинокій матері, допомоги малозабезпеченій родині, з урахуванням положень ст.46 Конституції України, враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, та зобов'язати виплатити недоплачені суми вказаних соціальних виплат за період 08 листопада 2016 рік по 03 серпня 2018 року та проводити виплату вказаної допомоги з урахуванням положень ст.46 Конституції України.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради щодо припинення призначеної субсидії ОСОБА_1 з 01 листопада 2017 рок та зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради поновити ОСОБА_1 призначеної житлової субсидії з часу припинення, тобто з 01 листопада 2017 року, та здійснити її перерахунок.

В іншій частині позову, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін НОМЕР_1

Відповідач: Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, проспект Свободи, буд.№ 2/1, код ЄДРПОУ 03192543.

Суддя Похваліта С. М.