Ухвала суду № 76158405, 29.08.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5755/18

№ провадження 1-кс/208/1966/18

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2018 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю: секретаря судового засідання Пентраковської М.В., слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Мироненко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про арешт майна в межах кримінального провадження № 12018040160001249 за ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, просив накласти арешт на мобільний телефон «Huawei Y5 2017» модель MYА-U29, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, вказану річ передати на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Клопотання вмотивоване тим, що в проваджені СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12018040160001249, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за фактом того, що 02.08.2018 року до ЧЧ Кам'янського ВП с заявою звернулася ОСОБА_3 яка повідомила, що 24.07.2018 року у період часу з 00.00 год. до 01.00 год. невстановлені особи, перебуваючи поблизу б. 31 по пр. В.Стуса в м. Камянське, відкрито заволоділи її майном, спричинивши останній майнову шкоду.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що у потерпілої ОСОБА_3 було відкрито викрадено «Huawei Y5 2017» модель MYА-U29, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, який нею був куплений 21.07.2018 року.

28.08.2018 року у ході проведення слідчих (розшукових) дій свідок ОСОБА_4 добровільно для огляду та вилучення надала мобільний телефон ««Huawei Y5 2017» модель MYА-U29, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, та який у неї був вилучений, для долучення до матеріалів провадження як речові докази.

28.08.2018 року «Huawei Y5 2017» модель MYА-U29, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, було визнано речовими доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження, так як потерпіла ОСОБА_3 у ході допиту у якості потерпілої надала копії документів на викрадений у неї мобільний телефон.

На думку слідчого, арешт вказаного майна необхідний з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, псування, так як вищенаведене майно, яке має ознаки речових доказів, має бути використано при проведенні слідчих дій.

У судовому засіданні слідчий підтримала клопотання з підстав, зазначених у його мотивувальній частині.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України). Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В той же час, мотивування клопотання слідчого та його прохальна частина суперечать один одному, так, заявлена вимога на повний арешт предмету клопотання (заборона володіння, користування, розпорядження), в той же час, слідчий прохає передати арештоване майно на зберігання потерпілій особі, яка в силу вказаного виду та міри забезпечення кримінального провадження не зможе використовувати його за цільовим призначенням, тобто реалізовувати правомочність використання властивостей предмету клопотання - здійснювати телефонні дзвінки, тощо.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ст. 100 КПК України, питання щодо передачі власнику на відповідальне зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування належить до виключної компетенції сторони кримінального провадження, якій він був наданий.

Слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування докази утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою збереження речових доказів, унеможливлення їх приховання, пошкодження чи знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази органу досудового розслідування та необхідним буде, враховуючи суперечливий зміст клопотання та пояснень слідчого, застосувати арешт майна в частині заборони розпорядження, що в достатній мірі забезпечить потреби кримінального провадження.

Керуючись ст. 36, 131-132, 170-171 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт в частині заборони розпорядження мобільний телефон «Huawei Y5 2017» модель MYА-U29, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Суддя Ізотов В.М.