Вирок № 76158024, 31.08.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2874/15-к

Провадження №1-кп/140/12/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2018 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області - Науменко С.М.

за участю секретаря судового засідання - Затишняка А.О.

прокурора - Мацютевича Б.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Сухомудя Ф.С.

представників потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12015020240000523 від 13.08.2015 року, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Кантелина Іллінецького району Вінницької області, який проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянин України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого 12.12.2014 року Гайсинським районним судом Вінницької області за скоєння злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що будучи засудженим 12 грудня 2014 року Гайсинським районним судом Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_1, працюючи на підставі наказу № 34-ОС від 12.08.2013 року на посаді тракториста - машиніста сільськогосподарського виробництва у Немирівському відділенні ТОВ «ПК «Зоря-Поділля»», достовірно знаючи те, що відповідно до меморандуму № 36 від 23.03.2015 року «Про співпрацю та соціальне партнерство» та договору про повну матеріальну відповідальність від 19.08.2013 року, укладених між ним та адміністрацією Немирівського відділення ТОВ «ПК «Зоря-Поділля»», він несе повну матеріальну відповідальність за надані матеріально-технічні цінності на умовах, передбачених чинним законодавством України з моменту його підписання до 31.12.2015 року, маючи намір на привласнення чужого майна, яке йому було ввірене, під час виконання сільськогосподарських робіт в с. Забужжя Немирівського району Вінницької області, протягом робочої зміни 7 серпня 2015 року, використовуючи саморобний пристрій, виготовлений з гумового шлангу електродвигуна та кранику, умисно злив з паливного баку закріпленого за ним колісного трактора марки «CASE 255MAGNUM» з д.н. НОМЕР_1, 40 літрів дизельного пального, вартістю 19,50 грн. за 1 л., загальною вартістю 780 грн., яке у подальшому привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «ПК «Зоря-Поділля»» матеріального збитку на вище вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину не визнав, надав суду покази, що дійсно працював на початку серпня 2015 року на тракторі «CASE» в ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»» на полях біля с.Забужжя Немирівського району. Після здачі зміни повернувся на стоянку, де стояв його автомобіль, який належить його батькові, але перебуває в його користуванні. Побачив, що його машину заблокували, ОСОБА_5, який стояв біля машини, запропонував йому відкрити багажник, звинувативши його в тому, що там знаходиться солярка, яку ОСОБА_1 злив з трактора. Він відкрив багажник машини, там дійсно були каністри з соляркою, однак це була його солярка, яку він купив батькові за власні кошти, однак чеки на даний момент не збереглися. Потім його машину забрали до райвідділу поліції, сказали, що не віддадуть поки не визнає того, що вкрав солярку. В поліції пояснили, що він лише заплатить штраф. На запитання пояснив, що не пам'ятає на якій заправці купував солярку та не знає чи відшкодував шкоду підприємству.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_4, пояснив суду, що між ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»» та ОСОБА_1, дійсно був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. 07.08.2015 року ОСОБА_1, працюючи на тракторі в с. Забужжя Немирівського району, злив з трактора 40 літрів солярки. Вказаний факт було виявлено працівниками підприємства та повідомлено про це в поліцію. Обвинувачений шкоду підприємству відшкодував, претензій до обвинуваченого в них немає.

Свідок ОСОБА_5 під час допиту в суду, надав покази, що працює охоронником в ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»». До нього поступила інформація, що обвинувачений краде солярку. 07.08.2015 року під час роботи на полях в с. Забужжя Немирівського району, він дізнався, що ОСОБА_1 злив солярку і поклав її в каністрах в багажник свого автомобіля. Він запропонував ОСОБА_1 відкрити багажник, однак той відмовився. Погодився відкрити багажник лише після того, як йому сказали, що викличуть поліцію. Коли відкрили багажник машини обвинуваченого то виявили в каністрах солярку. ОСОБА_1 пояснив їм, що зливав солярку «потихенько» в с. Забужжя і ховав в посадці. Також свідок пояснив, що під час огляду трактора на якому працював обвинувачений, в кабіні трактора виявили електромотор омивача автомобіля ВАЗ та шлангу, з допомогою яких зливали солярку. Пояснив, що до цього були сигнали з JPRS, які установлені на тракторах ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»», про злив солярки на тракторі на якому працює обвинувачений. Про вказаний факт було повідомлено в поліцію.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що працює сторожем у вказаному господарстві. На початку серпня 2015 року бачив, як з машини обвинуваченого діставали каністри з соляркою.

Свідок ОСОБА_7, пояснив, що працює трактористом в ТОВ «ПК Зоря Поділля» та був присутній в якості понятого під час вилучення пристрою для зливу солярки з трактора. Бачив, як слідча група витягнула невідомий йому раніше предмет для крадіжки солярки з кабіни трактора на якому працював обвинувачений.

Свідок ОСОБА_8, пояснив, що працював охоронником в ТОВ «ПК Зоря Поділля», Був присутній в якості понятого під час вилучення зливного пристрою. Бачив, як з допомогою електромоторчика та шланга зціджували солярку з кабіни трактора. Він особисто розписувався в протоколах слідчого експерименту.

Свідок ОСОБА_9, надав суду покази, що працює трактористом в ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»», брав участь у слідчому експерименті як понятий. Бачив, як з допомогою електромоторчика та шланга зціджували солярку з кабіни трактора. За баком трактора був вмонтований «тройнік» до якого підключався електромотор за допомогою шлангу.

Свідок ОСОБА_10, пояснив, що його машину зупинили та попросили бути понятим, був понятим при вилученні пристрою для зливу солярки з кабіни трактора.

Свідок ОСОБА_11 дав покази, що його зупинили працівники поліції. Він був присутнім під час огляду зливного пристрою для крадіжки солярки. Бачив в пакеті шланги та трубки.

Свідок ОСОБА_12. дав суду покази, що працює слідчим Немирівського відділення поліції. Дав покази, що 12.08.2015 року біля с. Забужжя Немирівського району ОСОБА_1, особисто дав згоду на огляд його автомобіля. В багажнику автомобіля ОСОБА_1 було виявлено 40 літрів солярки в каністрах. В кабіні трактора було виявлено зливний пристрій.

Свідок ОСОБА_13, пояснив суду, що ОСОБА_1 знає тривалий час так як вони працювали разом трактористами. Йому відомо, що ОСОБА_1 на початку серпня 2015 року злив пальне з трактора та те, що ОСОБА_5 знайшов у тракторі ОСОБА_1 пристрій для зливу солярки. Він був особисто присутній коли з трактора на якому працював обвинувачений вилучали пристрій за допомогою якого він зливав солярку, пристрій працював та солярку качав.

Свідок ОСОБА_14- суду пояснив, що працював разом з обвинуваченим, вони були напарниками. Про крадіжку солярки йому нічого невідомо, пояснив, що його позвали під час огляду трактора і показали в кабіні трактора пристрій для викачки солярки, а саме: моторчик та шланг.

Свідок ОСОБА_15, надав суду покази, що підписував протокол слідчого експерименту.

Свідок ОСОБА_16, пояснив, що працює бригадиром в с. Вишківці. Знає ОСОБА_1, два три роки. Претензій до нього, як працівника в нього раніше не було.

Свідок ОСОБА_17, поясни суду, що був понятим, під час проведення слідчих дій. Захисник і підозрюваний ОСОБА_1, відмовилися підписувати протокол ознайомлення з матеріалами справи і їх відмову на камеру фіксував слідчий. Підписував протоколи в якості понятого.

Свідок ОСОБА_18, був понятим під час слідчих дій, дав антологічні покази як свідок ОСОБА_17.

Свідок ОСОБА_19 дав покази, що є батько обвинуваченого. Пояснив суду, що дав гроші сину, щоб той купив солярки для трактора. Його син ОСОБА_1 їздить на роботу на його автомобілі. Вилучена солярка була куплена на його гроші.

Свідок ОСОБА_20, дав суду покази, що заправлявся разом з ОСОБА_1 на заправці. 12.08.2015 року на полі біля с.Забужжя Немирівського районц, сторож після роботи на стоянці заставив ОСОБА_1 відкрити багажник та виявив там солярку. Повідомив суду, що баки на тракторах на яких він з обвинуваченим працює опломбовані. Бачив, як під час огляду трактора на якому працював обвинувачений з кабіни водія витягували моторчик.

Вина обвинуваченого, підтверджується також наступними доказами:

Витягом з ЄРДР відповідно до витягу з кримінального провадження №12015020240000523 відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2015 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. ст.191 КК України (том 1 а.с.173).

Заявою ОСОБА_1, про добровільну видачу слідчому викраденої ним солярки загальним об'ємом 40л., від 12.08.2015 року (том 1 а.с.184).

Протоколом огляду місця події в селі Вишківці Немирівського району від 12 серпня 2015 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого під час огляду в багажнику автомобіля ВАЗ 21061 з д.н.НОМЕР_2 виявлено пластикові каністри та пластикову пляшку з дизельним пальним, загальною кількість 40 літрів дизельного палива (том 1 а.с. 186-190).

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 20 серпня 2015 року відповідно до якої, вилучені під час проведення огляду місця події в с. Вишківці Немирівського району Вінницокї області з багажника автомобіля НОМЕР_2, який перебуває в користуванні ОСОБА_21, каністри по 10 л., одну каністру на 5 л., та одну полімерну пляшку з дизельним паливом (загалом 40 л.) - визнано речовими доказами по кримінальному провадженні №12015020240000523 (том 1 а.с. 191).

Шляховими листами, які підтверджують те, що в вказаний в обвинувальному акті період на колісному тракторі марки «CASE 255MAGNUM» в селі Забужжя, працював обвинувачений ОСОБА_1, з напарником ОСОБА_14 (том 1 а.с. 223).

Меморандумом про співпрацю та партнерство від 23.03.2015 року, який був укладений між керуючим Немирівським відділення ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»» ОСОБА_22 та працівником Немирівського відділення ТОВ «ПК» Зоря-Поділля»» ОСОБА_1, на підставі якого, працівник, а саме ОСОБА_1 приймає на себе нести зобов'язання - нести повну матеріальну відповідальність за надані матеріально-технічні цінності на умовах, передбачених чинним законодавством України (том 1 а.с. 241).

Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 19.08.2013 року укладеним між керівником підприємства ТОВ «ПК «Зоря-Поділля»» ОСОБА_23П та працівником відділку № 12 МТН ОСОБА_24.

Протоколом огляду місця події в селі Бондурівка від 20.08.2018 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого підчас огляду в кабіні трактора «CASE 255MAGNUM» працівниками поліції було виявлено шлангу з електродвигуном, яка має різкий запах схожий на запах дизельного пального (том 1 а.с. 245-249).

Постановою від 20 серпня 2015 року про визнання речовими доказами вилучених під час огляду 20 серпня 2015 року в селі Байраківка Немирівського району Вінницької області з трактора «CASE 255MAGNUM»з дн. НОМЕР_1 шланга з електродвигуном (том 1 а.с. 250).

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього від 07 листопада 2015 року відповідно до якого, під час проведення свідчого експерименту за допомогою пристрою вилученого 20 серпня 2015 року з трактора «CASE 255MAGNUM» було злито солярку з трактора «CASE 255MAGNUM»з дн. НОМЕР_1 (том 2 а.с. 30-39).

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було.

З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 по факту крадіжки 40 літрів солярки.

Відповідно до вимог ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає за потрібне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст.191 КК України на ч.2 ст. 185 КК України, так як, на думку суду, він не є суб'єктом злочину передбаченого ст.191 КК України. Відповідно до диспозиції вказаної статті не може відповідати за привласнення та розтрату майна особа, яка мала лише право доступу до майна за родом своєї діяльності. ОСОБА_1 працював трактористом в ТОВ «ПК Зоря Поділля» і хоча з ним і було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, суд не приймає його до уваги, так як вказана посада не значиться в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59.

Дії ОСОБА_1, на думку суду, слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.

Оцінюючи твердження обвинуваченого про те, що він взагалі не вчиняв злочину, суд приходить до висновку, що ці показання направлені на уникнення ним кримінальної відповідальності, вважає їх неправдивими та не приймає їх до уваги. Крім того дані твердження суперечать іншим доказам, які суд приймає до уваги та вважає їх належними, допустимими та достовірними, що підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеного злочину та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

Невизнання вини обвинуваченим у вчинені крадіжки солярки, спростовуються показами представників потерпілого згідно яких з трактора, на якому працював ОСОБА_1 було скоєно крадіжку 40 л. солярки, свідків ОСОБА_5, який виявив факт крадіжки солярки обвинуваченим, показами свідків ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10 в присутності яких вилучався пристрій для зливу солярки з трактора на якому працював обвинувачений, а також вилучалася викрадена солярка з автомобіля ОСОБА_1. Протоколами огляду автомобіля ОСОБА_1, під час якого в багажнику автомашини було вилучено викрадену солярку, заявою ОСОБА_1 від 12.08.2015 року про добровільну видачу ним слідчому викраденої солярки, протоколом огляду від 20.08.2015 року трактора, на якому працював обвинувачений, в ході якого було вилучено з кабіни трактора пристрій для зливу солярки, протоколом слідчого експерименту від 07.11.2015 року, в ході якого за допомогою вказаного пристрою було злито солярку з трактора, на якому працював обвинувачений, речовими доказами по справі, а також фактом добровільного відшкодування обвинуваченим завданої шкоди потерпілому.

Покази свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_20 в тій частині, що обвинувачений купив солярку на АЗС, суд не приймає до уваги і відноситься до них критично, так як вони спростовуються іншими доказами по справі, визнаними судом належними та допустимими. Крім того, ОСОБА_26 є батьком обвинуваченого, а ОСОБА_20 перебуває з обвинуваченим в дружніх відносинах.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, те що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, він раніше судимий згідно вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року за вчинення аналогічного злочину та був підданий покаранню у вигляду штрафу в розмірі 850 грн., за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на диспансерних обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд відносить добровільне відшкодування ним шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом встановлено не було.

Згідно ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім'ї , його матеріальний стан, тощо.

За таких обставин суд доходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1, в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185КК України, у виді одного року обмеження волі.

Матеріальну шкоду у розмірі 780.00 грн. потерпілій стороні відшкодовано в повному обсязі

Процесуальні витрати - відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня вступу вироку в законну сулу.

Речові докази у кримінальному провадженні №12015020240000523 від 13.08.2015, які переданні до кімнати зберігання речових доказів при Немирівському відділенні поліції у, а саме:

три каністри по 10 л., одну каністру на 5 л., та одну полімерну пляшку на 5 л. повернути ОСОБА_1, дизельне пальне (загалом 40 л.) - повернути законному власнику ТОВ «ПК «Зоря-Поділля»»

шлангу з електродвигуном - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Немирівський районний суду вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та

прокурору

Суддя:(підпис)

Копія вірна С.М. Науменко

Суддя:

.