Постанова № 76153088, 30.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/11547/18 Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7018/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року

в цивільній справі за матеріалами позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» було повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вищевказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що недоліки позовної заяви були усунуті у встановлений в ухвалі про залишення позову без руху строк.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суддя виходив з того, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 11 травня 2018 р. про залишення позовної заяви без руху, а позовна заява на усунення недоліків була подана з пропуском визначеного судом для усунення недоліків строку.

Колегія суддів не може у повній мірі погодитися із такими висновками судді .

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» у травні 2018 року звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути з останньої на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 25 листопада 2011 року в розмірі 24 317, 15 грн..

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом подання належно оформленої позовної заяви із зазначенням відомостей: - з якого часу відповідач перестав виконувати умови договору або виконував його неналежним чином; - за який період утворилася заборгованість, зазначена у позові; - за який період позивачем розрахована заборгованість за процентами, розмір процентів, за якими розраховувалась заборгованість та чим викликана зміна розміру процентів, коли, чи передбачено це умовами договору та чи було про це повідомлено відповідача, чи давав відповідач згоду на це; - з чого складається заборгованість за пенею та комісією, розмір заборгованості за пенею, розмір заборгованості за комісією, як вона розраховувалась, за який період та на яких підставах; - підстави та період і розрахунок нарахування штрафі.

Також судом було вказано, що копії документів, доданих до позовної заяви, не засвідчені належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до заяви у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, датованої 22 червня 2018 року, було надано позовну заяву у новій редакції з її копією для відповідача, а також розрахунок заборгованості.

Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» суд вказав, що позивачем не було подано у встановлений судом строк належно оформлену позовну заяву з урахуванням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та ухвали про залишення без руху, не було зазначено обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути банк з відповідача на свою користь, заява про усунення недоліків була подана з пропуском визначеного судом строку для усунення недоліків. Окрім того зазначав, що ідентифікаційний код позивача - юридичної особи в ЄДРПОУ зазначено для юридичної особи АТ КБ «ПриватБанк», організаційно-правова форма якої Приватне акціонерне товариство, разом з тим, позовна заява в новій редакції була подана за підписом представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як убачається з матеріалів справи, заява позивача на виконання вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року була зареєстрована у Солом'янському районному суді м. Києва 03 липня 2018 року за вхід. № 55858, разом з тим, вказана вхідна кореспонденція зареєстрована із порушенням вимог п. 2.12. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у реєстраційному штампі (реєстраційній позначці), не проставлений підпис особи, яка здійснила реєстрацію документа.

Окрім того, в матеріалах справи відсутній конверт, в якому була направлена заява на усунення недоліків та позовна заява у новій редакції, що позбавляє суд можливості перевірити твердження суду першої інстанції про подання позовної заяви в новій редакції на усунення недоліків з пропуском визначеного судом десятиденного строку.

З матеріалів справи вбачається, що уточнена позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» складена з урахуванням положень ст. 175 ЦПК України, оскільки містить всі визначені даною статтею обов'язкові реквізити. Заявлені позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі, у позовній заяві зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено обраний спосіб захисту.

Також варто звернути увагу суду на те, що ст. 229 ЦПК України передбачає, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлений законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «ТОВ «Фріда» проти України» від 8 грудня 2016 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвіссарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року).

З врахуванням викладеного, погодитись з постановленою ухвалою неможливо, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379,381, 382 ЦПК( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року) України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: