Ухвала суду № 76152756, 23.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/11019/18

Справа 760/21606/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гуменного О.В., погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистак О.М. про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000752 від 03.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

детектив звернувся з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів усіх документів (матеріалів) судової справи № 14/312 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" (код 13990932), правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс" (код 13990932), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики України), які перебувають у володінні Господарського суду Рівненської області (ідентифікаційний код 03500111), що розташований за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Набережна, буд. 26-А, з можливістю вилучення наявних у матеріалах зазначеної судової спарви № 14/312 як оригіналів, так і належним чином завірених фото-копій зазначених документів.

Детектив просив проводити розгляд клопотання без його участі про що надав відповідну заяву та виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення даних речей і документів.

Суд визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, оскільки детективом було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000752 від 03.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається із матеріалів клопотання, що до 1987 р. нафтопродуктопровід Самара-Західний напрямок, побудований як стратегічний об'єкт у 1957-1968 роках, входив до системи Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами. Згідно з наказом Президії Верховної Ради СРСР від 29.12.1987 р. "Про скасування союзно-республіканського Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами" Рада Міністрів СРСР Постановою № 193 від 12.02.1988 р. "Про передачу об'єднань, підприємств і організацій скасованого Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами у відання відповідного Державного комітету РРФСР" передала за станом на 01.01.1988 р. на баланс останнього, в тому числі і нафтопроводи Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова (лист Державного комітету РРФСР по забезпеченню нафтопродуктами № 8 від 17.02.1988 р. та лист Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктопроводів № 01-1/690 від 20.05.1994 р.).

Відповідно до наказу начальника головного управління по транспорту і постачанню нафтою та нафтопродуктами при Раді Міністрів РРФСР № 48а від 03.04.1970 р. створено Прикарпатське районне управління магістральних продуктопроводів з місцезнаходженням у місту Луцьку на базі дільниць Південно-Західного управління магістральних продуктопроводів Головнафтопостачу РРФСР. Водночас, наказом № 94 від 05.08.1970 р. місцезнаходження вказаного управління перенесено до міста Рівне.

Після розпаду СРСР Прикарпатському управлінню повернуто всі об'єкти Південно-Західного управління магістральних нафтопродуктів в межах України. На базі Прикарпатського районного управління магістральних нафтопродуктів - структурної одиниці Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктів концерну "Роснафтопродукт" створено Прикарпатське управління "Прикарпаттранснафтопродукт", зареєстроване розпорядженням голови Рівненської міської адміністрації № 169 від 22.02.1993р. Правонаступником Прикарпатського управління "Прикарпаттранснафтопродукт" є дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс", зареєстроване розпорядженням міського голови міста Рівне № 2790-р від 23.11.2001 р. та розташоване у місті Рівне.

Основним видом діяльності ДП є трубопровідний транспорт загального користування. По трубопроводу транспортуються російські світлі нафтопродукти (дизпаливо) в Україну та за її межі. Структурні підрозділи ДП без права юридичної особи і відокремленого майна розташовані у Житомирській, Львівській, Закарпатській та Рівненській областях. Об'єкти ДП знаходяться на території Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Закарпатської, загальна довжина трубопроводу на території України складає 1 433 км.

Між Урядом України і Урядом Російської Федерації 26.07.1995 укладено угоду про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, а також виробничо-технологічний зв'язок на них, що експлуатуються підприємствами акціонерної компанії трубопровідного транспорту нафтопродуктів "Транснафтопродукт". Зазначена Угода ратифікована Верховною Радою України (Закон України № 820-ХІV від 02.07.1999 р.).

За дорученням Уряду України № 14837/96 від 02.08.1995 р. Фонд державного майна України зобов'язувався визначити правовий статус зазначених нафтопродуктопроводів згідно з Угодою між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності від 15.01.1993 р. За інформацією Фонду державного майна України № 10-27-11427 від 28.07.2005 р., Фондом з 1995 року проводилась робота з російською стороною по збору документів, необхідних для врегулювання прав власності. На час прийняття рішення місцевим господарським судом право власності на зазначене підприємство за Російською Федерацією не визнано. Фондом державного майна України передача зазначеного підприємства російській стороні не здійснювалась. Відповідно до ст. 21 Закону СРСР "Про власність в СРСР" від 06.03.1991 р., магістральний трубопровідний транспорт, яким є нафтопродуктопровід, перебував у загальносоюзній власності. Таким чином, до моменту проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) зазначене майно перебувало у всесоюзній власності. Відтак з 24.08.1991 р. магістральний трубопровідний транспорт, що перебуває на території України, став власністю України на підставі правонаступництва.

Верховною Радою Української РСР прийнято постанову "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990 р., якою введено мораторій на території Республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" № 1452-ХІІ від 30.08.1991 р., встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України. Водночас, ст.8 даного Указу Кабінету Міністрів України доручено провести переговори і укласти угоди з урядами інших республік щодо їх власності на майнові комплекси і фінансові ресурси, що знаходяться на території України, а також майнові комплекси і фінансові ресурси України, що знаходяться на території інших республік. Про належність підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, до власності держави Україна також зазначено у ст.ст. 1, 3 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991 р.

Також, цими нормами Закону визнано недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР 29.11.1990 р.

У розумінні зазначених норм законодавства частина нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1 433 км, належала до загальносоюзної власності, тобто право власності на неї підлягало визнанню за державою Україна. На підставі ст.ст. 386, 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", магістральний трубопровідний транспорт є державною власністю України.

Також встановлено, що відповідно до передаточного балансу станом на 1 листопада 1992 року вартість отриманих ДП "ПрикарпатЗахідтранс" основних засобів становила 3 255 208 тис. руб, що еквівалентно 8 178 914 дол. США, в тому числі: будівель і споруд на 362 412,1 тис. руб, що еквівалентно 910 583 дол. США; об'єктів трубопроводу на 582 936,6 тис. руб, що еквівалентно 1 464 662 дол. США; інші основні засоби на 2 309 860,3 тис. руб., що еквівалентно 5 803 669 дол. США.

У той же час службові особи Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" діючи умисно та протиправно, всупереч вимогам вищезазначених нормативно-правових актів Республіки України, зловживаючи своїм службовим становищем, упродовж часу з моменту проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) заволоділи зазначеним майном (основними засобами), у тому числі будівлями, спорудами, об'єктами трубопроводу Самара-Західний напрямок та іншими основними засобами вартістю на той час 3 255 208 тис. руб, що еквівалентно 8 178 914 дол. США, тобто в особливо великих розмірах, та з того часу і в подальшому умисно та протиправно не передали зазначене майно у власність Республіки Україна в особі Фонду державного майна України.

Також встановлено, що відповідним Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 14/312 від 22.03.2011 задоволено позов заступника Генерального прокурора України від 30.06.2005, що поданий в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики України) про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме визнано право власності на частини нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1 433 км за державою в особі Фонду державного майна України.

Законність та обґрунтованість вказаного рішення Господарського суду першої інстанції підтверджено відповідними постановами Рівненського Апеляційного Господарського суду від 25.11.2014 р. та Постановою Вищого Господарського Суду України від 17.03.2015.

Тобто, загалом розгляд зазначеного позову та дослідження у Господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанції відповідних матеріалів /доказів/, на яких ґрунтувалися відповідні рішення, що прийняті на користь держави Україна тривало практично 10 років.

У той же час, встановлено, що суддя Господарського суду Рівненської області Гудзенко Я.О. діючи умисно, лише упродовж одного засідання від 21.04.2015 і лише за результатами розгляду однієї заяви відповідача - ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" від 30.03.2015 про перегляд за нововиявленими обставинами вищезазначеного рішення Господарського суду Рівненської області, а також поданих до суду на підтвердження цієї заяви двох актів на списання, що видані ВАТ "Південно-Кавказький Транснафтопродукт" ще у 2002 році (тринадцять років тому), а також трьох листів, відповідно заступника Міністра палива та енергетики Російської Федерації, того ж ВАТ "Південно-Кавказький Транснафтопродукт" та листа Представництва Міністерства оборони, що датовані, відповідно 1998 та 1997 роками (більше ніж за сімнадцять років до дати судового засідання), тобто на підставі доказів, які безумовно не могли бути прийняті судом як нові, прийняла рішення на користь та в інтересах зазначеної юридичної особи ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", а саме Рішення про скасування постановленого на користь держави Україна в особі Фонду державного майна України рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 у справі № 14/312 нібито за нововиявленими обставинами, тобто, за таких обставин, суддя Господарського суду Рівненської області Гудзенко Я.О. вчинила дії в інтересах зазначеної юридичної особи з використанням наданої їй влади та службового становища судді.

У відповідності до вимог статей 2, 9, 25 та 91 КПК України на сторону обвинувачення покладено обов'язок вжити заходи щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення події кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, інших обставин, що підлягають доказуванню, і таким чином забезпечення ефективного досудового розслідування.

За таких обставин у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виникла необхідність в отриманні стороною обвинувачення доступу до оригіналів або належним чином завірених фото-копій документів, які перебувають у володінні Господарського суду Рівненської області ( ідентифікаційний код 03500111), що розташований за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, а саме до оригіналів усіх документів (матеріалів) судової справи № 14/312 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики України).

Вказані документи - оригінали матеріалів судової справи № 14/312, які перебувають у володінні Господарського суду Рівненської області самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, для встановлення або ж спростування факту вчинення як службовими особами Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс" так і іншими особами, які могли вступити у злочинну змову із вказаними службовими особами, кримінального правопорушення, яке розслідується у зазначеному кримінальному провадженні, а саме для встановлення або ж спростування факту протиправного, всупереч вимогам нормативно-правових актів Республіки Україна, заволодіння вищезазначеними службовими особами упродовж часу з моменту проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) майном (основними засобами), у тому числі будівлями, спорудами, об'єктами трубопроводу "Самара-Західний напрямок" та іншими основними засобами вартістю, що еквівалентна 8 178 914 дол. США, тобто в особливо великих розмірах, шляхом зловживання при цьому своїм службовим становищем, а також інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким умисним корисливим корупційним злочином, обставини вчинення якого розслідуються в рамках досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільця названих документів, за якого їх зміст буде розкритий стороні обвинувачення з метою використання цих документів у процесі доказування.

При цьому, хоча вказані документи і містять охоронювану законом комерційну таємницю, і які, зокрема, стосуються визначення підстав для набуття Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс", права користування та власності на об'єкти нерухомого майна, а саме на будівлі, споруди та інші об'єкти трубопроводу "Самара-Західний напрямок", що розташовані на території Республіки Україна станом на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.), а також в подальшому, з 1991 року і до теперішнього часу, а також, які стосуються здійснення вказаним підприємством і його правонаступником фінансово-господарської діяльності упродовж зазначеного періоду з серпня 1991 року і до серпня 2018 року, що, у тому числі пов'язана із експлуатацією, усунень дефектів, заміни обладнання і трубопроводів, що вичерпали свій ресурс, технічного переоснащення і реконструкції існуючих об'єктів, а також щодо будівництва нових об'єктів, однак довести в інший спосіб обставини, які ними підтверджуються, не виявляється за можливе, оскільки саме оригінали та належним чином завірені фото-копії вказаних документів первинного бухгалтерського обліку, що стосуються здійснення фінансово-господарської діяльності ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" (код 13990932), правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс" (код 13990932), є єдиним належним підтвердженням існування та реалізації відповідних відносин, вчинення відповідних фінансово-господарських операцій, у тому числі виконання певних робіт, вартість яких може істотно вплинути на визначення суми збитків, що були завдані кримінальним правопорушенням.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що зазначені документи (оригінали а належним чином завірені фото-копії) перебувають у матеріалах судової справи № 14/312, яка перебуває у володінні Господарського суду Рівненської області ( ідентифікаційний код 03500111), що розташований за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Набережна, буд. 26-А.

За таких обставин існує потреба в отриманні тимчасового доступу до вищезазначених документів (матеріалів) судової справи № 14/312, який полягатиме у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться останні, з можливістю вилучити їх оригінали та належним чином завірені фото-копії (здійснити їх виїмку).

Враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зважаючи на неможливість іншим способом встановити обставини, детектив просить надати відомості, які містяться у володінні Господарського суду Рівненської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, детективом було доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Надати детективу Національного антикорупційного бюро України Гуменному Олександру Вікторовичу тимчасовий доступ до оригіналів усіх документів (матеріалів) судової справи № 14/312 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" (код 13990932), правонаступником якого у подальшому стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрикарпатЗахідтранс" (код 13990932), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики України), які перебувають у володінні Господарського суду Рівненської області (ідентифікаційний код 03500111), що розташований за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Набережна, буд. 26-А, з можливістю вилучення наявних у матеріалах зазначеної судової спарви № 14/312 як оригіналів, так і належним чином завірених фото-копій зазначених документів.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

У разі відмови виконувати ухвалу слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін