Ухвала суду № 76152352, 17.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/737/18

Провадження №1-кс/755/4009/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Базни Р.В, представника особи, яка подала клопотання ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12.01.2018 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100010000335 від 10.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2018 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12.01.2018 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100010000335 від 10.01.2018 року, а саме на приміщення центральної районної бібліотеки ім. П Тичини розташованої в м. Києві по вул. А. Шептицького, 24 шляхом заборони користування вказаним майном та проведення будівельних робіт.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року у справі №755/737/18-к, 1-кс/755/178/18 накладено арешт на вищезазначене майно. Вказує, що на даний час вже відпала потреба у перебуванні під арештом майна територіальної громади м. Києва приміщення центральної районної бібліотеки ім. Тичини, оскільки всі необхідні дослідження у кримінальному провадженні проведені, а порушення, які виникли при проведенні будівельних робіт з капітального ремонту центральної бібліотеки ім. П.Тичини усунені в повному обсязі.

У судовому засіданні представник особи, яка подала клопотання ОСОБА_1 клопотання про скасування арешту на майно підтримав повністю та просив його задовольнити.

Прокурор Базна Р.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що на теперішній час досудове розслідування триває та задля збереження майна наявні підстави для відмови в скасуванні арешту.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).

При цьому, згідно ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У даному випадку, в судовому засіданні встановлено, що 10.01.2018 року внесені відомості до ЄРДР за №12018100040000335 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, досудове розслідування здійснюється СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2018 року у справі № 755/737/18-к, накладено арешт на приміщення центральної районної бібліотеки ім. П Тичини, розташованої в м. Києві по вул. А. Шептицького, 24 шляхом заборони користування вказаним майном та проведення будівельних робіт.

Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За положеннями статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні чинного законодавства України вирішуючи питання про арешт майна, його скасування слідчий суддя має зазначити, що не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи за вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Під час розгляду клопотання не було отримано доказів того, що з моменту накладення арешту і на момент розгляду даного клопотання зберігаються підстави вважати, що в розумінні ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна є виправданим, відсутні дані що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, має ознаки інших критеріїв, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Так, метою арешту вищевказаного нерухомого майна було збереження речових доказів та належне проведення оціночно - будівельної експертизи. Проте, слідчому судді не надано доказів того, з яких причин протягом 7 місяців вказана експертиза не була проведена.

Окрім цього слід зауважити, що з 17.01.2018 року по 13.02.2018 року ( акт від 20.02.2018 року) було проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за період з 01.01.2017 року по 15.01.2018 року.

Таким чином, всі необхідні будівельні дослідження на даний час проведенні, а органом досудового розслідування не було здобуто та не надано слідчому судді достатніх та належних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання приміщення центральної районної бібліотеки ім. П Тичини розташованої в м. Києві по вул. А. Шептицького, 2 під арештом.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12.01.2018 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100010000335 від 10.01.2018 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2018 року у справі № 755/737/18-к, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100010000335 від 10.01.2018 року, а саме шляхом заборони користування та проведення будівельних робіт у приміщенні центральної районної бібліотеки ім. П Тичини розташованої в м. Києві по вул. А. Шептицького, 24.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М.Г.Сазонова