Рішення № 76152182, 29.08.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11442/18

провадження № 2/753/5935/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"29" серпня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря Гаврилюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в спрощеному провадженні за позовною заявою Моторно транспортного страхового бюро України до ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року надійшла до суду позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 09.04.2015 року приблизно о 16 год. 15 хв., на вул. Басейна, 56 в м. Києві, з вини відповідача ОСОБА_2, яка керувала автомобілем "Lexus", д.н.з. НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб- автомобіль "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3

Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Керуючись п.34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення матеріального збитку завданого автомобілю "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2, позивач надав відповідне доручення ТОВ «ЕАК «Довіра» та поніс витрати у розмірі 620.00 грн., що підтверджується рахунком №11471 від 07.05.2015, платіжним дорученням №11471 від 12.06.2015 та актом виконаних робіт від 20.04.2015.

Розмір збитків, завданих автомобілю "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2, згідно звіту №11471 від 29.05.2015 р., складеного ТОВ «ЕАК «Довіра», становить 9442,14 грн.

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.

10.04.2015 потерпілий ОСОБА_3 подав позивачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

17.06.2015 потерпілий ОСОБА_3 подав позивачу заяву про відшкодування шкоди.

На підставі наказу №3719 від 22.07.2015 позивач відшкодував ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 7868.45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3719 від 22.07.2015.

З огляду на викладене, МТСБУ просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати в порядку регресу в розмірі 7868,45 грн., витрати понесені на проведення дослідження КТЗ та збір документів у розмірі 620, 00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у вимогах позовної заяви зазначив про розгляд справи без участі представника.

Відповідачу судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістки з викликом у судове засідання та роз'яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Відповідач з поясненнями чи запереченнями щодо позовних вимог до суду не зверталася, тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду справи та задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.04.2015 р. о 16:15 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Лексус д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Басейна, 56 в м. Києві, всупереч вимогам п. 10.9 ПДР України, під час руху заднім ходом не переконалась, що це буде безпечним, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Тойота д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2015 року ОСОБА_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7).

Керуючись п.34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення матеріального збитку завданого автомобілю "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2, позивач надав відповідне доручення ТОВ «ЕАК «Довіра» та поніс витрати у розмірі 620.00 грн., що підтверджується рахунком №11471 від 07.05.2015 (а.с. 10) , платіжним дорученням №11471 від 12.06.2015 (а.с. 10) та актом виконаних робіт від 20.04.2015 (а.с. 10).

Розмір збитків, завданих автомобілю "Toyota", д.н.з. НОМЕР_2, згідно звіту №11471 від 29.05.2015 р., складеного ТОВ «ЕАК «Довіра», становить 9442,14 грн.(а.с. 11)

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.

10.04.2015 потерпілий ОСОБА_3 подав позивачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. (а.с. 8)

17.06.2015 потерпілий ОСОБА_3 подав позивачу заяву про відшкодування шкоди. (а.с. 12)

На підставі наказу №3719 від 22.07.2015 позивач відшкодував ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 7868.45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3719 від 22.07.2015. (а.с. 14)

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст.1191 ЦК України.

Відповідно до п.п.38.2.1. п.38.2. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну Моторно транспортного страхового бюро України до ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, розташоване за адресою: м.Київ, Русанівський бульвар, 8) страхове відшкодування у порядку регресу у сумі 7 868 ( сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 45 коп., витрати, понесені на проведення дослідження КТЗ та збір документів в розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 29.08.2018

СУДДЯ Л.В. КОМАРЕВЦЕВА