Ухвала суду № 76151718, 28.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/508/18 Справа № 392/327/17 Категорія: ч. 2 ст. 296 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Маловисківського відділу Знам’янської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого майстром будівельних та монтажних робіт в ТОВ «Рубікон - Трейдінг», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_9 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, азербайджанця, громадянина ОСОБА_13 Азербайджан, маючого на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8,

визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 зараховано ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в строк покарання термін їх попереднього ув’язнення з 30.06.2015 по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, що становить 3 роки 11 місяців 10 днів.

Звільнено ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від відбування покарання, обмежившись відбутим покаранням.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визнано винуватими та засуджено за те, що 29.06.2015 близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, рухаючись по автомобільній дорозі на автомобілі ВАЗ-2101 голубого кольору під керуванням ОСОБА_7, проїжджаючи біля вантажного автомобіля НОМЕР_1, який стояв на 681 км + 110 метрів на правому узбіччі автодороги «Стрій-Кіровоград-Знам’янка» в напрямку населеного пункту с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, яким керував ОСОБА_14, у ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій ОСОБА_7 зупинив свій автомобіль ВАЗ-2101 перед автомобілем «Камаз», перегородивши тим самим проїзд, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 швидко вийшли з автомобіля.

Підійшовши до автомобіля «Камаз», ОСОБА_8 та ОСОБА_9, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальновизнані правила моральності та поведінки, висловлюючи нецензурною лайкою та ненормативною лексикою, діючи цілеспрямовано підняли з землі камінь та кусок асфальту і кинули їх по кабіні автомобіля, внаслідок чого пошкодили лобове скло автомобіля, ліве і праве скло бокових дверей. Після того, як потерпілий вийшов з кабіни автомобіля, продовжуючи свої злочинні дії та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та насильством, ігноруючи загальновизнані правила поведінки, норми моралі, доброчесності нехтуючи нормами і правилами поведінки в суспільстві, бажаючи показати свою перевагу, поводячи себе агресивно, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 діючи цілеспрямовано під руки завели потерпілого до лісопосадки, де зв’язали йому руки мотузкою і заклеїли рота липкою стрічкою, спричинивши ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому передпліччі, поперековій ділянці на рівні 1,2 хребців та саден на лівому плечі, грудній клітині зліва по задній поверхні, по хребцевій лінії справа на рівні 8,9 хребців, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та залишили зв’язаним на полі за лісопосадкою.

Коли ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повернулись на автомобільну дорогу, ОСОБА_7 діючи цілеспрямовано з хуліганських мотивів перекинув речі в кабіні автомобіля «Камаз» та викинув вміст холодильної сумки, яка знаходилась в кабіні на узбіччя дороги. Після чого, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з місця злочину зникли.

Судом першої інстанції визнано необґрунтованими доводи сторони обвинувачення про кваліфікацію дій ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 187 КК України та кваліфіковано дії останніх за ч. 2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні порушує питання про скасування вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2018 щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у безпідставній перекваліфікації дій обвинувачених з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України, що, в подальшому, призвело до призначення судом покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м’якості.

Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визнати винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засудити на 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції, даючи правову оцінку діям обвинувачених згідно інкримінованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, прийнято хибне рішення, що пред’явлене обвинувачення не знайшло свого підтвердження наявними в провадженні доказами, а дії обвинувачених необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України.

Стверджує, що судом першої інстанції надано не вірну оцінку фактичним обставинам провадження та не взято до уваги докази, які є суттєвими для вирішення справи по суті, зокрема показанням потерпілого про те, що погрози обвинувачених щодо застосування до нього фізичного насильства та погрози вбити він сприймав як реальну загрозу для свого життя, протоколи проведення слідчих експериментів з додатками у виді відеозапису до них, визнавши останні таким, що є недопустимими доказами.

Звертає увагу на те, що судом, в порушення вимог ст. 314-1 КПК України, під час судового розгляду не вирішено питання щодо складання досудової доповіді на обвинувачених.

Крім того, на виконання положень ч. 3 ст. 404 КПК України, прокурор просить провести судове слідство в частині допиту потерпілого, обвинувачених та дослідження матеріалів кримінального провадження в повному обсязі.

28.08.2018, до початку апеляційного розгляду, на електронну адресу Апеляційного суду Черкаської області за № 45-458-15 вих. – 18 від 27.08.2018 (№ 9254/18-Вх. від 28.08.2018) від прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Маловисківського відділу Знам’янської місцевої прокуратури ОСОБА_6, в порядку ч. 1 ст. 403 КПК України, надійшла відмова від апеляційної скарги поданої ним на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2018.

Потерпілий ОСОБА_14 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується розпискою останнього від 13.08.2018 про вручення рекомендованого поштового відправлення, і не повідомив про поважні причини свого неприбуття, що, на виконання положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав відмову від апеляційної скарги та просив закрити провадження за його апеляційною скаргою на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2018, міркування обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисників – адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11 в режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м. Кіровограда, в підтримку відмови прокурора від апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі ст. 403 КПК України

Відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

З огляду на те, що прокурор у кримінальному провадженні – прокурор Маловисківського відділу Знам’янської місцевої прокуратури ОСОБА_6 відмовився від поданої ним апеляційної скарги, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2018 щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не оскаржений іншими особами, колегія суддів вважає за можливе прийняти дану відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст. 403 - 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Маловисківського відділу Знам’янської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, передбачені ст. 426 КПК України.

Головуючий :

Судді :